.

Модель процесу вивчення курсу «Історія педагогіки» з використанням мультимедійної енциклопедії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
159 2439
Скачать документ

Реферат на тему:

Модель процесу вивчення курсу «Історія педагогіки» з використанням
мультимедійної енциклопедії

Інтелектуальному потенціалу держави, який відповідав би світовому
рівневі, необхідні спеціалісти з розвинутими власними творчими,
дослідницькими здібностями, котрі володіють методологією пізнання,
науковими методами самостійного розв’язання дослідницьких педагогічних
завдань, обізнані новітніми педагогічними та інформаційними технологіями
як у вітчизняній, так і зарубіжній теорії і практиці шкільної освіти [5,
с. 2].

Йдеться про принципово нові виховні цілі, що передбачають досягнення
сучасних рівнів освіченості окремої особистості та суспільства в цілому.
Вищій педагогічний школі в цьому плані відводиться особлива роль,
оскільки саме вона покликана підготувати педагогічні кадри для
загальноосвітньої, професійної i вищої школи на рівні сучасних вимог
суспільства. Основна мета полягає в підготовці педагога, здатного
забезпечити всебічний розвиток особистості, формування її розумових,
фізичних i естетичних здібностей, високих моральних якостей, збагачення
на цій основі інтелектуального, творчого та культурного потенціалів
суспільства.

Освіту можна вважати спрямованою на забезпечення інтересів особистості,
якщо вона спроможна розв’язати такі завдання, як: гармонізувати
відношення людини з природою шляхом усвідомлення сучасної наукової
картини світу; стимулювати інтелектуальний розвиток i збагачення
мислення, творчості шляхом засвоєння сучасних методів i засобів
наукового пізнання; домогтися успішної соціалізації людини через
занурення її в культуру, в тому числі, техногенну, а також
комп’ютеризоване середовище; навчити людину жити, створити умови для її
безперервної освіти в умовах насиченого активного інформаційного
середовища; надати можливості для набуття широкої базової вищої освіти,
яка дозволить достатньо швидко перемикатися на суміжні галузі
професійної діяльності.

Відповідно до концепції розвитку освіти, чинних законодавчих,
нормативних документів про правила і вимоги здобуття освіти, організації
навчально-виховного процесу в закладах освіти, зокрема, законів України
«Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про
професійно-технічну освіту», «Про позашкільну освіту»; Указу Президента
України «Про затвердження інтеграції України до Європейського союзу»;
Національної Доктрини розвитку освіти; Концепції інформатизації і
комп’ютеризації освіти і т. ін., інформатизацію навчання визначено як
глобальний і пріоритетний напрям удосконалення змістових і
операційно-діяльнісних компонентів освіти для реалізації всіх її
стратегічних та поточних завдань.

Проблема застосування інформаційних технологій у навчанні активно
досліджується у нашій країні протягом багатьох років. Проводяться
експерименти щодо визначення функцій, які можуть бути покладені на
інформаційні технології у навчальному процесі (В.П. Андрущенко, Г. Балл,
Н.Р. Балик, І.Є. Булах, Ю.Р. Валькман, Р.С. Гуревич, А.М. Гуржій, А.
Довіяло, А. Єршов, М.І. Жалдак, В.Г. Житомирський, Ю.О. Жук, О.Ю.
Комісарова, О.І. Ляшенко, Ю.І. Машбиць, В. Монахов, Ю.С. Рамський, М.Л.
Смульсон, О.В. Співаковський, Н.Д. Угринович та ін.); досліджуються
особливості діяльності та спілкування «педагог-учень» з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій (А.В. Брушлинський, Т.Б. Габій,
А.М. Матюшкін, Є.І. Машбиць, О.К. Тихомиров та ін.); питання
інформатизації загальноосвітньої та вищої школи досліджували В.Ю. Биков,
Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, Ю.О. Жук,
В.М. Касаткін, Ю.О. Комісарова, Ю.І. Машбиць, В.С. Михалевич, Н.В.
Морзе, Й.А. Ривкінд, П.В. Стефаненко, О.В. Співаковський та ін.;
створюються теорії навчання з використанням інформаційних технологій,
розроблюються і впроваджуються комп’ютерно-орієнтовані методики
навчання. Але в Україні, незважаючи на тривалий період дослідження
проблем комп’ютеризації освіти, мало розглянутими залишилися проблеми
застосування інформаційних технологій у навчальному процесі професійної
підготовки спеціалістів, тобто в системі вищої школи.

Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від
учителя початкової школи, якому притаманні духовність i висока мораль,
інтелігентність, професійна компетентність, творче педагогічне мислення,
гуманістична та гуманітаристична спрямованість педагогічної діяльності.
Його підготовка має здійснюватися на засадах фундаментальності,
варіативності та альтернативності, гуманізації навчально-виховного
процесу i гуманітаризації його змісту.

Важливе місце в системі кадрового відтворення вчителів початкової ланки
освіти належить педагогічним дисциплінам як основі загальної,
професійної та особистісної характеристики майбутнього вчителя
початкових класів. Іманентною складовою загальнопедагогічної підготовки
вчителів початкової ланки освіти є опанування курсу «Історія
педагогіки». На сьогодні накопичено достатній досвід i значний фактичний
матеріал традиційної методичної системи навчання таких курсів. Однак
традиційні підходи до вивчення гуманітарних дисциплін уже недостатньо
узгоджуються з новою парадигмою й доктриною розвитку освіти України в
ХХІ столітті, зокрема, в частині використання нових інформаційних
технологій для інтенсифікації процесу навчання, розвитку творчого
мислення студентів та пізнавального інтересу, а також формування умінь
працювати в умовах комп’ютерного середовища.

Для сучасного періоду характерним є зростання об’єму необхідної
інформації, з одного боку, і скорочення кількості годин на аудиторне
засвоєння дисциплін шляхом винесення значної частини матеріалу на
самостійне опрацювання – з іншого. Виникає явне протиріччя між стрімким
зростанням технічних можливостей людства і традиційними методичними
системами навчання гуманітарних дисциплін. Особливо актуальною ця
проблема стає для підготовки майбутнього вчителя початкових класів в
умовах входження України в Європейський освітній простір, зміни акцентів
у вітчизняній освітній політиці. Тим більше, що потенційні можливості
виховних технологій і, зокрема, застосування інформаційно-комунікаційних
технологій в реалізації нової освітньої парадигми до цього часу ще
глибоко не досліджені. Тому обґрунтування педагогічних умов оптимізації
використання традиційних і інформаційно-комунікаційних технологій у
процесі опанування педагогічного циклу дисциплін і, зокрема, історії
педагогіки як складової фундаментальної педагогічної підготовки
майбутнього вчителя, на нашу думку, є актуальним і своєчасним.

Курс історії педагогіки є невід’ємним елементом формування світогляду і
професійної компетентності майбутнього вчителя початкової ланки освіти,
складним для засвоєння, тому що вимагає опрацювання великих обсягів
інформації. В зв’язку з цим виникає загроза того, що із збільшенням
об’єму інформації вивчення курсу у найближчому майбутньому носитиме
реферативний характер.

Курс «Історія педагогіки» допоможе зосередити увагу студентів на показі
шляхів і засобів реалізації нових концепцій освіти, формуванню активної
творчої особисті майбутнього вчителя початкової ланки освіти; розробці
нових підходів до оволодіння знаннями; створенню нових ефективніших
засобів, методів і форм навчання і виховання дітей; проектуванню
розвивальних педагогічних процесів.

Кінцевим основним і побічним продуктом навчально-професійної діяльності
з курсу повинні бути: розвиток пізнавальної й професійної мотивації;
прояв професійного ставлення до матеріалу; професійна компетентність й
озброєність (уміння, навички); широка інформованість у проблемі; творче
мислення; особистісні якості (спостережливість, допитливість, позитивні
якості спілкування, моральна гуманістична спрямованість).

На жаль, як показують дослідження, традиційне навчання має певні
недоліки: 1) усереднений загальний темп вивчення матеріалу; 2) єдиний
усереднений обсяг знань, що засвоюють студенти; 3) питома вага знань, що
отримують студенти в готовому вигляді через викладача без опори на
самостійну роботу; 4) недостатнє сприйняття викладачем, чи засвоїли
студенти навчальний матеріал; 5) домінування словесних методів
викладання матеріалу, що створює об’єктивні передумови розсіювання
уваги; 6) складність самостійної роботи учнів з підручником; 7)
домінування навантаження на пам’ять студентів, тому що необхідно
відтворювати навчальний матеріал; (в кого пам’ять краща, той більш
успішно відтворює, але у майбутній професійній діяльності ці методи
заучування і точного відтворювання інформації не застосовуватимуться);
8) студент не підготовлений до тих форм роботи, які зустрічаються у
професійній практиці (вміння знаходити необхідну інформацію для певного
виробничого рішення, вміння знаходити самостійне творче рішення в
складних становищах) [4, с. 425].

Таким чином за традиційним навчанням спостерігається розрив між тими
вимогами, які пред’являють до людини у процесі навчання і які висуває
реальна професійна діяльність.

Ключовою фігурою інформатизації освіти є вчитель, педагог-предметник, а
не вчителі інформатики, які вважалися головними провідниками ідей
інформатизації довгі роки.

Зазначені факти спонукали викладачів Херсонського державного
університету до створення «Мультимедійного курсу з історії педагогіки»,
на який було оформлено свідоцтво про реєстрацію авторських прав № 17383
від 26.07.2006 року, автори Пєтухова Л. Є., Верещак К.В.

Інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище пропонує інтегроване
навчання, дозволяє використовувати матеріали, розташовані на сайті
університету, енциклопедію, яка може об’єднати в собі текст підручника,
хрестоматію, інформацію з персоналій, бібліографію (література, джерела,
адреси в Інтернет), ігрові завдання. Енциклопедія містить набагато
більший обсяг інформації, чим звичайна книга (при цьому в компактній
формі), і дозволяє дати не тільки аудіальну й візуальну інформацію, але
й мультимедійну (можуть бути використані відеофрагменти).

Швидка зміна поколінь комп’ютерної техніки, безперервне оновлення
технічних характеристик і параметрів обчислювальної техніки різного
функціонального призначення, їх власні педагогічні можливості, істотні
зміни в програмному забезпеченні комп’ютерів і в самому характері
спілкування людини з машиною, цілком природно, ускладнюють створення
стабільних навчально-методичних засобів професійного навчання
комп’ютерній техніці і масового комп’ютерного всеобучу, вимагають
періодичного оновлення коштовної комп’ютерної техніки, перегляду і
корегування психолого-педагогічних і дидактичних умов її ефективного
використання в навчально-виховних цілях [1].

На сьогодні вже сформовано перелік основних ситуацій застосування
комп’ютера в навколишньому світі, набір найбільш розповсюджених навичок
роботи з комп’ютером, якими має володіти кожна освічена людина. Базовими
напрямками є: редактор тексту, електронні таблиці, графічний редактор,
редактор презентацій, телекомунікаційне середовище.

Формування у майбутнього вчителя початкової ланки освіти вищезазначених
уявлень і навичок можливе лише у межах цілого комплексу дисциплін,
наприклад, таких, як «Історія педагогіки», «Вікова психологія», «Основи
медичних знань», «Вступ до нових інформаційних технологій»,
«Використання обчислювальної техніки у навчальному процесі», «Іноземна
мова» та ін.

Першим кроком використання інформаційно-комунікаційних технологій при
вивченні курсу «Історія педагогіки» було розміщення на сайті
університету матеріалів для студентів, таких, як робоча програма курсу,
методичні рекомендації до семінарських занять та для самостійної роботи,
питання до екзамену, питання підсумкової теки і т.п.

Однак матеріали були розрізнені, мали формат документів MS Word. Це
автоматично звужувало коло потенційних користувачів, обмежувало доступ
тих, хто не має, наприклад, ліцензійного програмного забезпечення.

Виникла необхідність інтегрувати всі матеріали в єдину систему, зробити
роботу студентів по використанню дидактичних матеріалів при підготовці
до лекційних, семінарських і самостійних занять ефективною і разом з
тим, простою і зрозумілою, доступною навіть для тих студентів, які
практично не мають навичок роботи з комп’ютером.

Тому було розроблено сайт, який інтегрував би в собі всі розроблені
матеріали. Завдяки такій організації матеріалу студенти мають змогу вже
на початку вивчення будь-якого розділу охопити всю структуру матеріалу
і, опрацьовуючи літературні джерела, виділяти матеріал, який знадобиться
для підготовки до семінарського заняття, самостійної роботи, відповідей
на питання підсумкової теки і т.п.

При роботі з мультимедійним сайтом користувачеві відкривається головна
сторінка зі зверненням автора, який надає певну інформацію про проект,
зазначає завдання курсу, пояснює підходи до викладення матеріалу,
наводить короткий опис розділів.

Зліва від основної частини вікна розміщено головне меню, що має такі
пункти: Про проект; Робоча програма; Зміст; Змістовні модулі; Методичні
рекомендації; Екзаменаційний мінімум; Творчі завдання;
Мультимедіа-галерея; Глосарій (рис. 1).

Рис. 1. Приклад сторінки методичних рекомендацій

Ознайомлення з двома пунктами меню – Робоча програма і Зміст є, на наш
погляд, дуже корисним на початку навчання курсу, оскільки дає можливість
студентам скласти повне уявлення про обсяг і напрямок майбутньої роботи
у процесі опанування курсом. Ознайомитися з погодинним плануванням
лекційних, семінарських та індивідуальних занять можна, обравши пункт
Зміст головного меню.

Пункт меню Змістовні модулі відкриває сторінку з назвами чотирьох
модулів: HYPERLINK “http://www.ksu.ks.ua/pedagogica/mod1.htm” “Вступ.
Первісне та рабовласницьке суспільство” ; HYPERLINK
“http://www.ksu.ks.ua/pedagogica/mod2.htm” “Виховання, школа і
педагогічна думка в середні віки та епоху Відродження” ; HYPERLINK
“http://www.ksu.ks.ua/pedagogica/mod3.htm” “Школа та педагогіка Нового
часу (ХVII-XX століття)” ; HYPERLINK
“http://www.ksu.ks.ua/pedagogica/mod4.htm” “Школа та педагогіка
Новітнього часу” . Кожна назва змістовного модулю є гіперпосиланням і
відкриває сторінку відповідного модулю. Для ефективного навчання
студентів за кожним модулем надано назви лекцій та семінарських занять.
Для підготовки до кожного семінарського заняття представлено завдання,
питання для обговорення та література. Одразу ж викладено матеріали для
самостійної роботи студентів, а саме, питання для самостійного
опрацювання, література та форма контролю. До складання модулю студенти
мають змогу підготуватися завчасно, маючи одразу ж питання підсумкової
теки.

Однак такий підхід, оснований на використанні веб-сторінки з історії
педагогіки, мав певні недоліки (наприклад, робота у середовищі не була
персоніфікованою, не містила можливості комп’ютерного тестування, роботи
з кросвордами, хоча автор мав розроблені методичні матеріали). Тому
виникла необхідність розробки інформаційно-комунікаційного педагогічного
середовища на інших архітектурних засадах. Середовище повинно було мати,
крім уже існуючих, такі програмні модулі – реєстрації під час першого
сеансу роботи у середовищі та персоніфікації при наступних,
комп’ютерного тестування і електронний журнал. Крім того, певним чином
було змінено структуру матеріалів. У результаті отримано структуру,
представлену на рис. 2.

Рис. 2. Структура інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища
з історії педагогіки

Система реєстрації передбачає первісну разову реєстрацію користувачів.
Оскільки курс історії педагогіки є обов’язковим і вивчається усіма
студентами академічної групи, то у процесі реєстрації вони обов’язково
заповнюють поля: Прізвище, Ім’я та По-батькові, Факультет (поле зі
списком), Спеціальність (поле зі списком), Група, придумують собі Логін
і Пароль.

На особливу увагу заслуговує модуль Кросворди, що розташований у розділі
«Тека творчих завдань» і складається з трьох окремих компонентів.

Перші два доступні лише для викладача і призначені для створення бази
слів-відповідей і питань до них (перший компонент, рис. 3) і
безпосередньо складання кросвордів (другий компонент, рис. 4). Студент
працює з третім компонентом, який являє собою готовий кросворд (рис. 5),
що заповнюється on-line, тобто прямо на сайті.

Рис. 3. Компонент створення бази слів

Складаючи кросворд, викладач може використовувати створену раніше базу
слів, доповнити і модифікувати її або створити нову. Компонент створення
бази слів є дуже простим у використанні, має інтуїтивно зрозумілий
інтерфейс, що робить можливою роботу з цим застосуванням користувачів з
початковими навичками володіння ПК.

Рис. 4. Вікно створення кросворду

При створенні кросворду необхідно відкрити базу слів. Кожне слово є
об’єктом, який користувач просто перетягує мишею з бази (лівої частини
вікна) у поле кросворду, може розташовувати вертикально чи
горизонтально, переміщати полем. Для полегшення роботи викладача на
етапі складання кросворду програма автоматично перевіряє букви на
перетинанні слів на збіг. У випадку, якщо буква на перетині слів не
збігається, то друге «верхнє» слово не фіксується в поточній позиції.
Після створення кросворду викладач зберігає готовий кросворд.

Необхідно зауважити, що у процесі складання кросворду викладач може
використовувати слова із декількох баз слів, таким чином отримуючи
можливість створювати підсумкові кросворди, що охоплюють значний обсяг
навчального матеріалу.

Рис. 5. Вікно заповнення кросворду

Одним із цікавих типів творчих завдань у процесі вивчення історії
педагогіки є робота з фрагментами художніх фільмів, що ілюструють
педагогічні ситуації, та опис їх. У мультимедіа галереї пропонується
певний набір відеороликів, але студент може поповнити вже існуючу
галерею, запропонувавши свій відеофрагмент і опис до нього (рис. 6).

Рис. 6. Відеофрагменти

Такий підхід змушує студента, майбутнього вчителя, навіть під час
відпочинку (перегляду фільмів, спілкування з друзями) дивитися на світ
«очима педагога», формує світогляд і розуміння можливих шляхів
розв’язування складних педагогічних ситуацій. Функція мотиваційного
компоненту готовності до творчого рішення історико-педагогічних задач
складається з усвідомлення історико-педагогічних фактів, ситуацій,
педагогічних цінностей, вивчення життя і діяльності видатних педагогів,
істориків, філософів [3, с. 43].

Треба згадати слова М. Рильського: «Ми працю любимо, що в творчість
перейшла». Бо саме в творчій праці реалізується одна з центральних
потреб особистості – потреба в самовираженні.

Таким чином, організація навчання історії педагогіки з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій має такі особливості:

організація лекційного курсу. Використання ІКТ повинно забезпечити,
по-перше, детальний розгляд ключових теоретичних аспектів лекції,
по-друге, детальне вивчення логічних взаємозв’язків між поглядами різних
науковців певного періоду часу, педагогічних поглядів і соціального
замовлення, релігійного й економічно-політичного укладу і вимог
суспільства до системи освіти взагалі і до освіти окремих прошарків.
Важливим завданням лектора є активізація роботи студентів, що може бути
вирішено за допомогою ІКТ. Вирішення цього завдання пропонується за
допомогою навчального компоненту Лекційні блоки, що розташовано у
Змістовних модулях;

організація семінарських занять та поточного контролю знань. Метою
викладача є реалізація завдань курсу. Використання ІКТ сприятиме
якісному засвоєнню студентами навчального матеріалу шляхом якісної
інтенсифікації роботи кожного студента, підвищення уваги до виявлення
зв’язків між теоретичними положеннями певної епохи розвитку педагогічної
думки та сучасними положеннями і методами розв’язування навчальних
задач, підвищення інтересу студентів до заняття, реалізації контролю
знань як на кожному занятті, так і після завершення кожної теми курсу.
Як варіант вирішення цього завдання, окрім питань для обговорення,
можуть бути творчі завдання і підсумкова тека;

організація самостійної роботи. Основним організаційним завданням є
забезпечення студентів необхідними навчальними матеріалами, допомогою з
боку викладача, надання студентам можливості спілкування під час
виконання самостійної роботи. Для організації самостійної роботи із
застосуванням технології дистанційного навчання є доступ студентів у
будь-який зручний час до повного комплексу навчальних матеріалів і
завдань для виконання;

організація заключного контролю знань. Екзамен має підтвердити рівень
теоретичної та практичної підготовок, які виявив студент протягом
навчання. На наш погляд, під час екзамену необхідно зосередити увагу на
контролі теоретичних знань. З переходом до кредитно-модульної системи
студент має можливість отримати заключну оцінку з кожного модулю. Тому
проведення тестування з кожної теми значно полегшує навантаження як на
студента, так і на викладача, а також дозволяє формалізувати процес
перевірки, зробити його об’єктивним та керованим.

Отже, розвиваючи процес інформатизації в навчальному закладі й
удосконалюючи його, необхідно якомога більше викладачів навчити новим
формам проведення занять із застосуванням інформаційно-комунікаційних
технологій і залучити їх в процес створення і наповнення інформаційного
середовища.

Оволодіння навичками використання комп’ютерних середовищ для викладача
має свою специфіку, на відміну від навичок необхідних для економіста,
секретаря і т. ін. Це пов’язано, з однієї сторони, зі специфікою тих
дій, з яких складається діяльність викладача, з іншого боку, з тим, що
педагог повинен навчити студентів використанню цих комп’ютерних
середовищ і надати їм відповідної мотивації для використання комп’ютерів
у навчанні.

Підводячи підсумки перевірки ефективності застосування
інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища, можна зробити
висновок, що включення його в навчальний процес сприяє більш глибокому й
міцному засвоєнню досліджуваного матеріалу з дисциплін педагогічного
циклу. Особливо позитивно це позначається на втратах у знаннях
слабковстигаючих студентів, які стали не тільки глибше засвоювати
досліджуваний матеріал, але й довше зберігати його у своїй пам’яті.

Слід враховувати погану відтворюваність результатів подібних досліджень
у просторі та часі, викликану, в першу чергу, динамікою змін в області
ІКТ.

Проблема розвитку педагогічної освіти не може бути розв’язана інакше,
ніж через освоєння технічних нововведень, найбільш перспективними з яких
є ІКТ. Цей процес в сучасній освітній ситуації взаємозв’язаний з
впровадженням інноваційних освітніх технологій, організацією
міжкультурних та міждисциплінарних проектів на їх основі, що змінюють
традиційну структуру цілісного педагогічного процесу. Для ефективного
управління інноваційним процесом освоєння ІКТ в педагогічному
університеті необхідне системне вивчення цього поліструктурного і
багатофункціонального за своєю суттю процесу у вузі.

Список використаних джерел

Архипова О.А. Опыт обучения преподавателей-гуманитариев созданию
мультимедийных электронных изданий и использования их в учебном
процессе. HYPERLINK “http://www.ito.su/2003/I/3/I-3-2142.html”
http://www.ito.su/2003/I/3/I-3-2142.html .

Андрієвський Б.М., Петухова Л.Є. Професійно-наукова підготовка
майбутнього вчителя початкових класів. Монографія. – Херсон: Айлант,
2006. – 176 с.

Воробйова С. Структура, критерії, рівні готовності студентів до творчого
рішення дидактичних задач // Рідна школа. – 2002. – № 4. – С. 42–45.

Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник.
– К.: Академвидав, 2004. – 351 с.

Пєтухова Л.Є. Новітні підходи до формування професійних компетенцій
майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти // Початкова школа. –
2007.– №3. – С. 1–3.

Сбруєва А.А. Тенденції реформування середньої освіти розвинених
англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ
ст.): Монографія. – Суми: ВАТ «Сумська обласна друкарня», Видавництво
«Козацький вал», 2004. – 500 с.

Співаковський О.В. Теорія і практика використання інформаційних
технологій у процесі підготовки студентів математичних спеціальностей. –
Херсон: Айлант, 2003. – 229 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020