Реферат на тему:
Коучинг в системі трансферу інновацій
Постановка проблеми. Стрімкі темпи науково-технічного прогресу та
загострення конкуренції на сучасному глобалізованому ринку визначають
безумовну пріоритетність інноваційного шляху розвитку економіки країн,
галузей та окремих підприємств. Інноваційне законодавство України також
орієнтує нашу економіку на інноваційну модель розвитку країни у ХХІ
столітті.
Економічно-правове формування інноваційної сфери, закони «Про
інноваційну діяльність» та «Про пріоритетні напрями розвитку науки і
техніки» разом з державними програмами підтримки і структурної
перебудови інвестиційної та інноваційної сфери створюють необхідні умови
для спеціальних режимів взаємодії науки і виробництва.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальним проблемам інтеграції
науки виробництва і освіти в сучасних ринкових умовах присвячені наукові
розробки відомих вчених П.Друкера, К.Боумена, Д.Стока, Н.Кондратьєва,
С.Глазьєва, Б.Саймона, П.Саблука, В.Ільчука, С.Корсунського,
І.Макаренко, В.Олександрової, дисертаційні роботи О.Сиволовської,
О.Біловодської та інш.
Невирішена частина проблеми. Аналізуючи систему інноваційних процесів,
слід відмітити недостатню науково-теоретичну та методичну розробку
найбільш вагомого на сьогодні з економічної та практичної точки зору
комплексу впровадження новацій у виробництво. З’явилося досить багато
відгалужень цієї проблеми: бенчмаркинг – пошук новацій в практичній
діяльності зовнішніх фірм; фандрайзинг – пошук інвесторів для
фінансування інноваційних програм, аутсорсингу – передача частки
неосновних функцій спеціалізованим високотехнологічним організаціям,
менеджмент-консалтинг – консультування з науково-технічних та
економічних аспектів управління інноваційною діяльністю фірм з метою
підвищення їх конкурентноздатності. В умовах глобалізації світового
ринку закони конкуренції вимагають прискорення темпів трансферу і
дифузії інновацій.
Метою статті є дослідження і розробка методичних засад однієї з найбільш
ефективних технологій трансферу і тренінгу. На рис. 1 скомпоновано
основні напрямки реалізації трансферу інновацій.
Комплексні цільові інноваційні програми передбачають виконання процедур
трансферу і комерціалізації технологій через відповідні структури.
З метою сприяння трансферу знань та інновацій цією проблемою займаються
спільні центри досліджень і розвитку, програми технічної допомоги, офіси
трансферу технологій, центри розвитку малого бізнесу, центри розвитку
підприємництва в університетах, незалежні центри розвитку підприємництва
і бізнесу, галузеві центри підтримки бізнесу, регіональні ради з питань
розвитку або агенства економічного розвитку, в яких технологічна
складова відіграє помітну роль. Асоціації, ради та інші громадські
організації, також виступають на підтримку інноваційно-орієнтованого
бізнесу.
Рис. 1. Структура процесів трансферу інновацій
Одним із основних механізмів трансферу інновацій є ліцензування або
продаж інтелектуальної власності, включаючи патенти і торговельні
таємниці.
Трансфер технологій у формі технічної допомоги здійснюється на платній
або безоплатній основі шляхом надання експертних консультацій з чітко
визначеного окремого питання фахівцями дослідницької установи на запит
промислового підприємства. Безкоштовні технічні консультації можуть
надаватися, більше з рекламною метою в розрахунку на укладення контракту
в майбутньому.
Технічна допомога може бути надана також шляхом доступу фірм до
унікального дослідницького обладнання, яке знаходиться в розпорядженні
наукової організації або лабораторії. За орендну плату фахівці компанії
можуть мати можливість провести дослідження, які без цього обладнання
були б неможливими або занадто коштовними.
Найчастіше трансфер технологій повинен здійснюватися шляхом
інформаційного обміну. Принциповою відміною цього виду трансферу
технологій від інших є те, що будь-хто з учасників цього процесу може
отримати можливість доступу до існуючої технічної інформації, яка не є
спеціалізованою щодо потреб конкретного розробника або користувача.
Використання цієї інформації не пов’язане з трансфером прав
інтелектуальної власності і є вигідним настільки, наскільки ця
інформація відповідає потребам споживача, рівню його технічної
підготовки та ступеню обізнаності з предметом досліджень.
Але при цьому проблемними для трансферу залишаються процеси впровадження
новацій у виробництво на кожному підприємстві, і не тільки
матеріально-фінансові, але й психологічні. Будь-яке ноу-хау пов’язане з
обов’язковими змінами, інформаційними і врешті із змінами у виробничих
відносинах, що викликає особистий чи груповий опір тих виконавців, від
яких ці новації вимагають певної професійної переорієнтації, оновлення
знання та навичок, а можливо і зміни посадового статусу. Управління
інноваційною діяльністю, у тому числі й управління опором інноваційним
змінам, передбачає певну послідовність менеджмент-процесів: усвідомлення
і переконання керівників і виконавців у, доцільності, необхідності і
вигідності впровадження інновацій; навчання з метою
загально-інтелектуального та професійного особистого росту;
індивідуальне освоєння прогресивних технологій, досягнень
науково-технічного прогресу, стратегій, форм і методів інноваційної
діяльності; усвідомлення і узгодження персональних і корпоративних
цілей.
Саме такими індивідуалізованими персонал-технологіями володіє коучинг,
який у загальному плані можна визначити як філософію, систему технологій
і методів, спрямованих на постановку та максимально швидке досягнення
глобальних цілей за допомогою консалтингової підтримки експертів та
тренінгу з безпосередньою участю коуч-консультантів. На рис. 2
пропонується структура видів коучингової діяльності.
Ефективність трансферу інновацій залежить звичайно від швидкості їх
впровадження, адаптації до реальних умов конкретної організації та
можливостей удосконалення новації завдяки інтелектуальному потенціалу
партнерської взаємодії коуча та проектної команди, сформованої з
найбільш активних «агентів змін» – творчих працівників організації.
Рис. 2. Сфери використання коучингу
Трансфер інновацій, в якому найбільш доцільно використовувати принципи і
технології коучингу, стосується основних сфер функціонування і розвитку
підприємства: продуктової, технічної, технологічної,
організаційно-управлінської, економічної. Але в будь-яких інноваційних
проектах завданням коуча є партнерська допомога у виявленні та розкритті
потенціалу працівників підприємства в процесі їх сумісної з коучем
роботи по вибору інноваційних цілей, формуванню реальних задач та
альтернативних програм їх реалізації, моніторингу та організації
поетапного зворотного зв’язку при впровадженні проекту.
При цьому незалежно від характеру інновації залишаються незмінними
основні принципи коучингу:
1. Створення атмосфери довірчої взаємодії та взаєморозуміння кожного
працівника – з самим собою, з коучем, з навколишнім оточенням.
2. Усвідомлення важливості інноваційних цілей та особистої
відповідальності кожного за їх досягнення.
3. Відсутність у коуча жорсткої експертної, тренерської, наставницької
чи консультантської позиції при умінні використовувати всі ці прийоми
для стимулювання інноваційної активності команди змін.
4. Взаємозв’язки співробітництва в процесі колективного пошуку найкращих
рішень з використанням знань і досвіду коуча, інтуїції і оцінки реальних
можливостей підприємства менеджерами (управлінської мудрості осіб
приймаючих рішення), професійних умінь та творчих здібностей виконавців.
5. Рівноправність та комунікативні відносини партнерства в процесах
бізнес-коучингу.
6. Управління опором змінам: подолання групового опору, вербовка
прихильників змін, мотивація тих, що сумніваються; видалення непохитних
і агресивних противників змін.
7. Ієрархія розвитку взаєморозуміння: егоцентризм, групоцентризм,
корпоративні та загальнолюдські цінності.
8. Етапність реалізації інноваційного проекту: кожна нова задача при
послідовному поступу на шляху досягнення цілі – в межах «ближньої зони»
розвитку та ресурсних і технічних можливостей.
9. Моніторинг відповідності дій команди інноваційного проекту головним
цілям трансферу – впровадженню необхідного підприємству ноу-хау у
найкоротші строки з мінімальними витратами ресурсів при максимальному
пристосуванні новації до потреб і умов власного виробництва.
Висновки і перспективи подальших досліджень. Сучасні ринкові умови
конкурентної боротьби підприємств вимагають зростання темпів трансферу і
дифузії інновацій. Аналіз форм і методів активізації процесів поширення
і прискореного впровадження у виробництво досягнень НТП підтвердив
сучасність і ефективність коучингу, орієнтованого перш за все на
використання інтелектуального потенціалу підприємств за участю коучів як
каталізаторів цих процесів.
Подальшим розвитком цього науково-практичного напрямку менеджменту
можуть бути конкретні моделі поведінки коуча та особистості працівника
фірми, технологічні процедури їх партнерської взаємодії.
Список літератури
Гибсон Дж., Иванцевич Д.М. Организации: поведение, структуры, процесы. –
М.: Инфра-М; 2000, – 212с.
Коростельов В.А. Управлінське консультування. – К.: МАУП, 2003. – 104с.
Максимов В.Е. Коучинг от А до Я. – СПб.: «Речь», 2004. – 272с.
М.Смит. Тренинг Уверенности в себе. – СПб.: «Речь», 2005. – 256с.
Створення стратегічних науково-дослідних альянсів
Партнерство університетів з бізнес-структурами
Організація технополісів, технопарків та ін.
Традиційне
продаж інтелектуальної власності –запатентова-ної наукової продукції
Внутрішнє
передача інноваційного продукту власним підрозділам
Процеси трансферу інновацій
Спільні дослідження
Інформаційний обмін
Технічна допомога
Ліцензування
Проведення конференцій, симпозіумів, виставок, семінарів
Запрошення на роботу фахівців-науковців
Консалтинг
Експертний тренінг
КОУЧИНГ
Тимчасове залучення зовнішніх експертів-спеціалістів
Лізинг спеціалізованого обладнання та технологій
Використання програмних навчальних засобів
Коучинг особистості
Бізнес-Коучинг
Визначення персональних цілей
Підвищення самостійності і відповідальності
Оптимальність і швидкість прийняття рішень
Ефективність і різноманітність взаємовідносин
Інтелектуальний та професійний розвиток
Управління інноваційними змінами
Диверсифікація, брендінг, PR
Створення і управління діяльністю проектних робочих команд
Мотивація інноваційної активності персоналу
Корпоративна організаційна культура
Коучинг
Технологічний коучинг
Управління якістю
Конструкторсько-технологічне проектування
Сертифікація,
Верифікація
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
