UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗвенигородське збройне повстання (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1619
Скачало101
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Звенигородське збройне повстання

 

Після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р. більшість українського

селянства не сприйняла нову владу. Ще більше зросло невдоволення

присутністю в Україні німців та австро-угорців. Згідно із законом "Про

Гетьманську владу" П.Скоропадський отримав необмежені права. Він

зосередив у своїх руках не тільки виконавчу, а й законодавчу та судову

владу. Новоутворена держава за формою правління повністю відрізнялася

від УНР. Проте цю владу не можна вважати диктатурою у повному розумінні

цього слова. Адже з перших днів установлення гетьманського режиму

П.Скоропадський опинився у цілковитій залежності від окупаційних

властей1.

 

Вивезення значної кількості продовольства до Німеччини, Австро-Угорщини

та РСФРР вело до загострення економічної і продовольчої кризи в

Україні2. Ще більше озлоблювали селян проти влади розпочаті ще за часів

Центральної Ради каральні експедиції, які за Гетьманату стали неодмінною

рисою режиму. Карателі, як правило, застосовували принцип колективної

відповідальності: розмір стягнень розподілявся між усіма мешканцями

населеного пункту, незалежно від їхнього соціального статусу, рівня

матеріальної забезпеченості. В разі неспроможності частини населення

сплатити контрибуцію її погашала інша частина - заможні верстви

населення3. Тому селяни дедалі частіше виявляли непокору і протест, які

поступово переростали в більш активну форму протесту - створення

селянсько-козацьких партизанських загонів, що ставали опорою

антиокупаційної та антигетьманської, а пізніше й антибільшовицької

боротьби на селі.

 

Одним з найбільших виступів українського селянства проти присутності в

Україні німецько-австро-угорського війська й уряду П.Скоропадського було

Звенигородське повстання, що й досі ще належно не висвітлено в

історичній літературі. Досить однобоко, з радянських позицій, його

показували у своїх працях В.Є.Тичина4, М.І.Супруненко5, П.М.Балковий6.

Частково подій повстання торкалися дослідники П.Христюк7, П.Захарченко8.

Докладніше, але не повно - В.Ф.Солдатенко9 та ін. На наш погляд,

найширше події повстання розкрито в праці О.Доценка "Історія

Звенигородського Коша Вільного Козацтва"10, написаної на основі

рукописів майбутнього генерала-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника. Проте

в статті слабо висвітлено події на Лисянщині, з яких, по суті, й

розпочалося Звенигородське повстання: сутичка карателів у селах Орли,

Ганжалівка, блокада німецького гарнізону в Лисянському костьолі, дії

окремих партизанських загонів у цьому регіоні, участь місцевих

більшовиків у боротьбі з окупаційними військами та їх вплив на

селянство, приєднання до повстанців загонів з Таращанщини тощо.

 

Значну інформацію про ці події ми черпаємо з газети "Звенигородська

думка", що її напередодні повстання заснували окремі діячі штабу

Вільного Козацтва І.Капуловський, Демерлій, О.Титаренко та ін.

Надруковані в ній накази Центральної Ради, що надсилались до повітових

органів, розпорядження військового начальника, а пізніше коменданта

Звенигородського повіту М.Павловського, звернення місцевої адміністрації

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ