.

Інформаційна система НАТО (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3902
Скачать документ

Реферат

на тему:

Інформаційна система НАТО

Характерні особливості та цілі експлуатації інформаційних та
комунікаційних систем НАТО визначаються, передусім, завданнями, які
ставить перед собою та своїми окремими підрозділами ця організація. З
набуттям НАТО нових функцій по завершенню “холодної війни” спектр цих
завдань суттєво збільшився, спричинивши зміну вимог до систем пошуку,
обробки та аналізу інформації, необхідної для прийняття рішень, а також
її відповідного розповсюдження. Необхідність надійної інформаційної
системи в рамках НАТО зумовлюється:

1. Збільшенням масивів інформації, які необхідно відстежувати та
обробляти для своєчасного реагування та прийняття ефективних рішень.

2. Залученням до нових сфер суспільного життя зі специфічною технологією
управління інформаційними процесами та обробки даних (наприклад,
економічне управління, гуманітарні процеси).

3. Виникненням нових завдань з планування (наприклад, в умовах кризових
ситуацій), вирішення яких можливе за умов використання сучасних
автоматизованих систем суспільного моніторингу та політичного аналізу.

4. Появою потреби в прогнозуванні розвитку ситуації у випадку реалізації
різних сценаріїв діяльності організації.

5. Потребою комплексного використання інформаційних ресурсів всіх
органів НАТО для вирішення специфічних завдань (наприклад, єдиного
керування збройними силами), а отже необхідністю створення розподіленої
бази даних з метою оптимізації інформаційних потоків.

6. Необхідністю здійснення постійного зв’язку із зовнішнім середовищем з
метою координування політики та діяльності організації з діями інших
суб’єктів міжнародних відносин (наприклад, забезпечення політичних
консультацій).

Організація Північноатлантичного Договору в своїй діяльності спирається
як на традиційні системи управління інформаційними процесами, так і
специфічними комунікаційними та інформаційними системами у відповідності
до власних потреб і завдань.

З погляду характеру досліджуваних процесів можна виділити:

– політичні інформаційні системи, що здійснюють моніторинг зміни
ситуацій, які мають вплив на регіональну та світову безпеку, відстежують
перебіг конфліктів на всіх стадіях та дають рекомендації щодо розвитку
ситуацій відповідно до певних сценаріїв дій;

– економічні системи, призначені для обробки даних про оборонні бюджети,
визначення їх зв’язку з економікою та безпекою, автоматизують процеси
планування та розподілення бюджетів, а також процеси переведення
військового виробництва на випуск продукції цивільного призначення
(конверсії);

– військові інформаційні системи, які використовуються при вивченні
реальних та потенційних загроз, пов’язаних із розповсюдженням зброї
масового знищення, аналізу їх впливу на обороноздатність Альянсу та його
членів, розробкою рекомендацій щодо військових заходів, у яких може
виникнути потреба;

– наукові та екологічні системи інформаційного забезпечення відповідних
програм організації з дослідження наукових проблем та проблем захисту
довкілля;

– інформаційні системи планування розподілу цивільних ресурсів на
випадок надзвичайних ситуацій.

З погляду відкритості доступу до інформації НАТО, як і будь-яка подібна
організація, має:

– системи найвищого ступеню таємності, призначені для забезпечення
прийняття рішення на рівні Комітету оборонного планування, Військового
комітету та Генерального секретаря, а також Північноатлантичної Ради;

– секретні системи Міжнародного військового штабу, які використовуються
для координації дій регіональних Верховних головнокомандувачів та
зв’язку із системами Об’єднаних збройних сил;

– конфіденційні системи відділів політичного та економічного управління,
планування та ядерного планування, що використовуються для
інформаційного забезпечення щоденних операцій цих відділів;

– відкриті системи, метою створення яких є регулярне та постійне
інформування широкої громадськості про діяльність організації, у тому
числі засобами Internet.

З погляду функціонального призначення НАТО використовує традиційні типи
інформаційних систем:

– інформаційно-пошукові, у тому числі пошукові документальні та
фактографічні системи;

– інформаційно-довідкові автоматизовані системи;

– інформаційно-логічні системи щоденного моніторингу.

Принцип спільного фінансування діяльності органів та підрозділів НАТО
забезпечує можливість залучення до формування інформаційних та
комунікаційних систем як низки комітетів та управлінь самої організації,
так і сторонні організації відповідного профілю. При цьому зберігається
ієрархія відповідальності та функціональний розподіл, прийняті в системі
органів НАТО.

Створенням та підтримкою інформаційних мереж та систем у межах
організації займається Агенція з питань зв’язку та інформаційних систем
(NACISA), з 1996 р. – Агенція НАТО з консультацій командування та
контролю (NCCCA). Агенція здійснила інтегрування стратегічних та
тактичних систем зв’язку та інформаційні системи політичних та
військових органів Альянсу, а також країн – його членів в єдину
телекомунікаційну та інформаційну систему НАТО (CIS), фінансування якої
здійснюється через Програму спільної інфраструктури Альянсу.

Агенція НАТО з питань експлуатації і технічного забезпечення
інтегрованих систем зв’язку та інформаційних систем НАТО (NACОSА)
відповідає за експлуатацію та оновлення інтегрованої інформаційної
системи НАТО.

Координацію усього спектру політичних та правових проблем, пов’язаних з
функціонування інформаційних систем НАТО, здійснює Комітет з питань
зв’язку та інформаційних систем (NACISC).

Для вирішення питань військової політики та оперативних потреб
військової структури НАТО у сфері зв’язку та інформаційних систем до
структури Міжнародного військового штабу було введено департамент
зв’язку та інформаційних систем, що займається питаннями:

– безпека зв’язку та комп’ютерних систем;

– орендування поштових, телеграфних і телефонних послуг;

– розподіл військових радіочастот;

– забезпечення оперативної сумісності тактичних засобів зв’язку.

Окремо можна виділити спеціалізовані агенції з питань військових
телекомунікацій, систем зв’язку та інформаційних систем. До їх функцій
відносять експертне забезпечення в межах своєї компетенції, консультації
Військовому комітетові НАТО з технічних питань військового значення. Це,
зокрема, Агенція з безпеки зв’язку і комп’ютерної техніки (ACCSA),
Агенція далекого зв’язку (ALLA), Агенція розподілу радіочастот (ARFA),
Агенція тактичного зв’язку (ATCA), Агенція оперативної сумісності систем
даних (ADSIA) та інші.

У 1996 р. компанія Titan Corp. уклала контракт з Агенцією НАТО з питань
консультацій, командування та контролю на створення програми із
забезпечення послуг системної інтеграції, документації, інсталяції та
навчання. Компанія розробила основні структурні елементи системи
польового (пілотного) збору інформації та її використання підрозділами
НАТО. Нова система надання інформаційних послуг забезпечує можливість
автоматизувати процеси організації та використання розвідувальних даних
із дотриманням головних вимог до інформації такого типу.

Система містить три головні операційні блоки:

– управління процесами обробки повідомлень;

– управління документообігом;

– відображення географічного розподілу інформаційних джерел.

Інші деталі структури та функціонування цієї системи мають закритий
характер, частково зумовлений певними обмеженнями.

Інформаційні системи НАТО, розроблені для забезпечення невійськових
аспектів діяльності організації, є більш відкритими для дослідження.
Яскравим прикладом може бути Система дослідження проблем очищення
довкілля (ECHS) на основі технологій Internet, розроблена Комітетом з
проблем сучасного суспільства НАТО (CCMS). Мета цієї програми –
інформаційне забезпечення пілотних досліджень, що проводить Комітет у
сфері охорони довкілля, зокрема, вузькопрофесійною технічною
інформацією, а також створення основи для обміну інформацією про стан
довкілля, яка складає наднаціональний інтерес. Розробкою та підтримкою
програми займається Інститут оборонного аналізу США.

Серед численних зовнішніх потреб організації на етапі оновлення Альянсу
визначальну роль відіграє потреба інформування світової громадськості
про мету, завдання, сфери діяльності організації, а також інструменти та
механізми досягнення її цілей. Для її реалізації НАТО визначила три типи
цільових аудиторій, причому для підтримки постійного зв’язку з кожною з
них створюються окремі комунікаційні системи. До таких цільових
аудиторій належать:

– уряди та лідери країн – членів Альянсу, а також країн, з якими Альянс
співпрацює в межах відповідних програм (наприклад, Партнерство заради
миру);

– національні засоби масової інформації та міжнародні інформаційні
агенції;

– широкі верстви населення країн світу.

Зважаючи на зростання популярності мережі Internet, яка сьогодні
дозволяє користуватися дедалі повнішими джерелами інформації, що
забезпечуються державними, академічними, діловими та іншими
інформаційними системами, та враховуючи інші її переваги, з 1993 р. НАТО
почала використовувати Internet для надання інформації із загальних
проблем регіональної та світової безпеки і щодо участі Альянсу у
розв’язанні цих проблем. З цією метою було створено інтегровану базу
даних НАТО (NIDS), яка дозволяє користуватись документами, публікаціями
та дослідженнями НАТО у політичній, військовій, економічній, науковій та
гуманітарній сферах, зокрема, текстами комюніке, офіційних заяв,
повідомлень для преси, програм, а також різноманітними
інформаційно-довідковими матеріалами. Інтегрована база даних також
містить деякі аналітичні матеріали, підготовлені для використання
різними органами НАТО (наприклад, Штабом Верховного головнокомандувача
об’єднаними збройними силами НАТО у Європі). Окрім того, через цю
систему можна отримувати інформаційні, довідкові та аналітичні
матеріали, які готують для широкої громадськості інші міждержавні
інституції та неурядові організації (наприклад, ОБСЄ, Рада Європи,
Північноатлантична асамблея тощо).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020