Реферат
на тему:
Алгоритмічна структура міжнародних інформаційних систем
Завдання накопичення, обробки та розповсюдження інформації стояло перед
людством на усіх етапах його розвитку. Протягом довгого часу основним
інструментом для вирішення цього завдання був мозок, язик та слух
людини. Перша кардинальна зміна прийшла у зв’язку з винайденням
писемності, а потім розвитком книгодрукування. Ці два етапи створили
принципово нову технологію накопичення та розповсюдження інформації, що
позбавила людство від необхідності цілком покладатися на такий хиткий та
ненадійний інструмент, яким є пам’ять людини. Оскільки в епоху
книгодрукування основним носієм накопичуваної інформації став папір,
технологію накопичення та розповсюдження інформації звичайно стали звати
паперовою технологією.
Потрібно підкреслити, що революція в інформації, пов’язана із
становленням писемності та книгодрукування, практично не зачепила сферу
переробки інформації. Тут основним та практично одноосібним робочим
інструментом лишався мозок людини. Механізація окремих операцій з
переробки інформації (перед усім обчислювальних) за допомогою тих чи
інших технічних засобів (логарифмічна лінійка, арифмометр та ін.) по
суті нічого суттєво не змінювала. По-перше, при їх використанні в
паперовій формі надавалася не тільки початкова та результуюча
інформація, але і більшість проміжних результатів.
По-друге, кожний крок з перетворення інформації контролювався та
керувався людиною. По суті, всі ці засоби залишались лише інструментами.
Справа в цілому змінилася з появою електронних обчислювальних машин
(ЕОМ). Винайдення ЕОМ відкрило еру комплексної механізації та
автоматизації розумової праці людини та переходу до безпаперової
інформатики. Суть безпаперових технологій полягає в тому, що вони не
усувають людину із системи управління суспільством та господарством, а
лише перекладають її потуги від рутинної роботи у більш творчі галузі.
Але не потрібно вдаватися до вульгаризації й вважати, що нова технологія
позбавить від абсолютно всіх паперових документів. Найбільш важливі
рішення, листи та інша інформація, орієнтовані на людину, можуть
залишатися в паперовій формі навіть на вищих стадіях розвитку
безпаперової технології.
Від часу виникнення та розвитку міжнародних інформаційних систем (МІС)
звичайно змінювалась їх структура, обсяг обчислень та даних, темпи
обробки інформації тощо. У широкому значенні під МІС розуміють таку
інформаційну систему, яка займається прийняттям, переробкою,
запам’ятовуванням та видачею міжнародної інформації. Отже, головною
метою МІС є забезпечення міжнародних комунікацій.
В етапах розвитку МІС та їх структури розрізняють три періоди, що
пов’язані з особливостями розв’язування функціональних завдань, залежно
від характеру інформаційного процесу.
У системах першого покоління, які в зарубіжній літературі відомі під
назвою “Системи електронної обробки даних”, а у вітчизняній –
“Автоматизовані системи управління (АСУ)”, в основі алгоритмічної
структури лежить “задачний підхід”, тобто для вирішення кожного завдання
системою окремо готувалися дані та створювалась алгоритмічна модель
(рис. 24.а). Така структура створювала інформаційну та алгоритмічну
надмірність. Системи такої структури були прикладними та зорієнтованими
на автоматизацію паперових технологій. Системи з такою структурою були
поширені у 60-70-х рр.
Друге покоління систем відоме під назвою “Управлінські інформаційні
системи” – Management information systems. Структура таких систем
зорієнтована на операційну обробку даних, для якої характерний
структуризований потік інформації, інтеграція задач обробки даних,
звітів та зошитів (рис. 24.б). У системі були застосовані переваги
колективного користування даними, тобто створення єдиної централізовано
керованої бази даних (БД), яка управляється системою керування базою
даних (СКБД). Основним недоліком такої структури є завдання створення
надмірних БД, де виникає проблема опису даних, незалежно від окремих
прикладних програм. У наш час відбувається бурхливий розвиток та широке
поширення МІС, які побудовані на засадах СКБД.
Структура інформаційних систем третього покоління, які ввійдуть у
практику користування в третьому тисячолітті, зорієнтована на спільний
аналіз даних та алгоритмічних моделей рішень (рис. 24.в), тому такі
структури називають системами прийняття рішень (Decision Support
System). Системи такої структури мають не тільки загальнє інформаційнє
забезпечення (БД), але і загальнє алгоритмічнє (математичнє)
забезпечення – базу моделей (БМ). Основою структури таких систем є
концепція розподілу алгоритмічних процедур подібно до того, як
вирішується розподіл даних у системах другого покоління.
До системи такого типу можна віднести системи оперативної аналітичної
обробки даних (OLAP – On Line Analytical Processing ), експертні
системи, системи бази знань та інтелектуальні системи.
Задача А … Задача N
Задача А
Задача N
Модель А
Модель N
Модель А
Задача N
а)
База моделей (А, …, N)
в)
Рис. 24. Структура міжнародних інформаційних систем
З іншого боку, структуру МІС можливо розглядати як замкнену множину
взаємодіючих компонентів, з яких вона складається. За таким принципом
структура поділяється на чотири рівні категорії:
1) апаратурний;
2) програмно-системний;
3) прикладного програмного середовища;
4) додатки до предметної області використання.
До апаратурного рівня відносять тверду (hardware) частину структури МІС:
комп’ютери різних типів, периферійне обладнання, телекомунікаційне та
мережеве устаткування. Програмно-системна частина структури – це гнучка
(software) частина, до складу якої входять: операційні системи та
операційні оболонки, програми мережевих протоколів.
До рівня прикладного програмного середовища відносять засоби допоміжної
частини (middleware) програмного забезпечення: Internet, комунікаційні
інтерфейси, системи Cobra, OLAP та ін.
Додатки до предметної області використання допомагають ефективно
керувати та автоматизувати процеси, які функціонально відбуваються на
попередніх рівнях.
Таким чином, перший рівень закладає фундамент апаратурної частини
структури МІС, а другий, третій та четвертий рівні визначають
інтегровану структуру системи програмного забезпечення. Разом усі чотири
рівні складають сумарний компонент, який визначає архітектуру
інформаційної системи обробки міжнародної інформації.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
