.

Вибір апаратного та програмного забезпечення для роботи в мережі Internet. Вибір вхідного імені та паролю (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4241
Скачать документ

Реферат

на тему:

Вибір апаратного та програмного забезпечення для роботи в мережі
Internet. Вибір вхідного імені та паролю

Вибір архітектури комп’ютера

Коли прийнято рішення про роботу в мережі Internet, необхідно
визначитися, чи є у наявності відповідні апаратурні та програмні засоби.
Вимоги до апаратних засобів в Internet не дуже жорсткі, але все таки
потрібно враховувати декілька фактів. Мінімальний обсяг потрібних
компонент наступний:

– рахунок (доступ) до Internet;

– комп’ютер або термінал;

– модем або з’єднання;

– проста комунікаційна програма;

– програма пошти;

– вхідне ім’я;

– пароль.

Рахунок Internet (або просто рахунок – account) означає доступ до
Internet. Зустрічаються також терміни обслуговування Internet, з’єднання
Internet. Всі вони визначають одне і те саме – можливість ввійти в
Internet і користуватись її послугами.

Для роботи в Internet потрібно деяке електронне обладнання. У випадку
прямого з’єднання з комп’ютером сервісної компанії (тобто при роботі в
організації) самостійно встановлювати з’єднання не потрібно. Але при
вході по телефону (набірне пряме або набірне термінальне з’єднання)
необхідний справжній комп’ютер з модемом та комутаційною програмою. Це
пояснюється тим, що ваш комп’ютер має визвати по телефону комп’ютер із
сервісної компанії та підключитися до нього.

Вибір комп’ютера для підключення до мережі Internet досить широкий.
Можливо застосовувати будь-який IBM-сумісний комп’ютер, комп’ютер
архітектури Macintosh, робочу станцію UNIX або будь-який комп’ютер, що
має модем (або до якого можливо підключити модем) і комунікаційну
програму.

Для набірного термінального з’єднання потужний комп’ютер, наприклад, PC
з процесором Пентіум та 24-бітним кольоровим монітором не потрібен. При
бажанні можливо працювати на старому PC та з процесором 8086 із
монохромним монітором.

У випадку набірного прямого з’єднання потрібний дещо потужніший
комп’ютер. Розроблено багато комунікаційних програм для ОС MS DOS, але
більшість з них розрахована на середовище Windows. Для роботи з Windows
як мінімум необхідний комп’ютер з процесором 286, а краще – з процесором
386 або 486. Розроблені комунікаційні програми для комп’ютера Macintosh,
але для IBM PC існує більш широкий вибір.

При виборі архітектури комп’ютера для з’єднання в мережі Internet,
можливо зупинитися на комп’ютері або простому терміналі, що складається
з клавіатури та монітора, які підключені безпосередньо до комп’ютера
вашої організації.

Поняття простий термінал означає обладнання, яке не володіє
обчислювальними можливостями, а може тільки передавати та приймати
текст. Найбільшого поширення отримав термінал типу VT 100. Він був
розроблений фірмою DEC, а потім перетворився на стандарт, тому більшість
виробників виробляють термінали, що імітують роботу VT 100.

Особливості з’єднання та вибір модему

У випадку використання простого терміналу потрібно тільки підключення до
комп’ютеру, що знаходиться в організації. Таке підключення виконає
системний менеджер.

При використанні набірного прямого чи набірного термінального рахунку,
які потребують телефонного зв’язку з комп’ютером сервісної компанії,
необхідний модем. Існують модеми двох видів – внутрішні та зовнішні.
Внутрішній модем – це друкована плата, що вставляється до слоту
всередині комп’ютера, а телефонна лінія підключається в гніздо на платі
модему. Зовнішній модем – блок, що містить плату, яка дуже схожа на
плату внутрішнього модему. Необхідно з’єднати кабелем послідовний порт
комп’ютера (один із роз’ємів на задній стороні) та аналогічний роз’єм на
блоці модему. До блока модему підключається телефонна лінія.

Внутрішній та зовнішній модеми являють собою одні й ті самі пристрої,
але розташовані в різних місцях. Зовнішній модем дещо дорожчий, для
нього потрібний корпус і роз’єм для живлення.

Чим більше швидкодія модему, тим краще. У випадку набірного прямого
з’єднання необхідно використовувати швидкодіючий модем. Швидкість
передачі нижче 9600 біт/сек буде недостатньою і навіть незадовільною,
тому краще працювати зі швидкістю 14400 біт/сек. Сервісні компанії
обіцяють перехід на швидкість 28800 біт/сек, і в найближчий час вона
може бути доступна.

Вибір модему також залежить від архітектури комп’ютера. Якщо в
комп’ютері вже є модем, використовуйте його, а коли немає, потрібно
звернутись за рекомендацією до сервісної компанії.

Нові швидкісні модеми в США коштують 300-500 дол., середньо-швидкісні
модеми (14400 біт/сек) – 100-150 дол., причому їх вартість постійно
зменшується. Краще купувати модеми у фірм з високою репутацією:
MicroWarehouse, PC/Mac, Zone або Direct Micro.

У майбутньому модеми стануть непотрібними. З’являться цифрові телефонні
лінії, потрібно буде просто підключити комп’ютер до телефонної мережі та
передавати цифрові сигнали на інший комп’ютер. Операції
модуляції-демодуляції з використанням аналогових сигналів відійдуть у
минуле. Звичайно, швидкість цифрової передачі буде значно вищою.

Вибір комунікаційної програми

За наявності рахунку Internet з постійним з’єднанням фірмі комунікаційна
програма не потрібна. Ваш комп’ютер або термінал уже прямо з’єднаний із
системою Internet. Архітектура з’єднання системи визначається системним
адміністратором, що відповідає за з’єднання з Internet.

Але при використанні набірних з’єднань необхідна комунікаційна програма,
що повідомляє модему, як взаємодіяти з телефоном сервісної компанії та
виводить на екран вашого комп’ютера хід сесії, тобто текст, який
потрібно передати і прийняти при роботі з Internet.

При використанні набірного термінального розрахунку завдання
спрощується. Більшість сучасних модемів поставляються з програмою,
наприклад, Qmodem або Crosstalk. Якщо на вашому комп’ютері є середовище
Windows, то до неї входить програма Terminal.

До складу інтегрованих пакетів (програм, що об’єднують декілька
мініпрограм, наприклад, текстовий процесор, електронну таблицю і базу
даних) входить проста комунікаційна програма. Для входу в Internet через
набірний термінальний рахунок необхідна саме комунікаційна програма.

Вартість комунікаційної програми становить в США від 50 дол. і більше,
але можливо знайти набагато дешевші, умовно безкоштовні комунікаційні
програми. Про такі програми для PC комп’ютерів можливо довідатись у
спеціалізованих фірмах Public Brand Software та Software Labs. Програми
мають виконувати передачу даних за протоколом modem або краще за
протоколом Z-modem.

Умовно безкоштовні програми (shareware) розповсюджуються безкоштовно або
за дуже низькою ціною. Наприклад, отримання комунікаційної програми
обійдеться всього в 5-10 дол. Якщо програма сподобається, її можливо
зареєструвати. Вартість реєстрації в США коливається від 10 до 90 дол.

Звичайно, складні комунікаційні програми мають багато переваг.
Наприклад, вони дозволяють розробляти спеціальні сценарії для входження
до Internet і програма автоматично вводить вхідне ім’я, пароль і т.д.
Деякі програми навіть навчаються процедурі входу: програма фіксує перший
вхід, а в наступному дублює процедуру входу.

Для прикладу роботи з комунікаційною програмою розглянемо програму
Terminal середовища Windows, яка вважається досить простою. На початку
потрібно уважно вивчити її можливості та спланувати роботу з програмою.
Необхідно знати, як вводити такі параметри: швидкість модему, номер
телефону, тон терміналу і т.д. Необхідно також знати, як застосувати
програму для з’єднання з BBS, як отримати текстовий файл і виконувати
бінарні передачі Х modem або Z modem.

У випадку набірного прямого з’єднання не потрібна проста комунікаційна
програма. Замість неї необхідно працювати зі з’єднанням протоколу
TCP/IP.

Прикладні програми

Прикладні програми – це частини програмного забезпечення, які дозволяють
задовольнити запити користувача з передачі інформації. Такі програми
складають ще один рівень програмного забезпечення, надбудований над
сервісом ІР/TCP. Прикладні програми надають користувачеві засоби для
розв’язання конкретної задачі.

Діапазон прикладних програм дуже широкий: від саморобних до
патентованих, що розробляються великими фірмами-розробниками. В Internet
є чотири стандартні прикладні програми:

1. Віддалений доступ (TELNET).

2. Пересилання файлів (FTP).

3. Електронна пошта (E-mail).

4. Телеконференція (USENET).

Крім цих програм, є ще інші програми, що широко використовуються, але
вони не є стандартизованими програмами.

Коли мова заходить про прикладні програми, потрібно врахувати ще одну
особливість. Команди, повідомлення, запрошення і т.п., що з’являються на
екрані комп’ютера, можуть дещо відрізнятися від тих, що наводяться в
документації. Але не потрібно хвилюватися, оскільки більшість прикладних
програм надходить з досить солідними довідковими підсистемами, які
допомагають знайти відповідну команду.

Система TELNET використовується для входу в інші комп’ютери, що
підключені до мережі Internet, забезпечує доступ до великої кількості
відкритих серверів, включаючи бібліотечні каталоги та інші види баз
даних.

Система FTP (File transfer protocol – протокол передачі даних) переміщує
файли з місця на місце. Вона є найбільш ефективною для пошуку файлів у
відкритих архівах в середині Internet.

Система електронна пошта (e-mail) дозволяє пересилати повідомлення.

Система USENET дозволяє читати і відправляти повідомлення, що
пересилаються відкритим “інформаційним групам”. Її також називають
“електронною дошкою оголошень” або “телеконференцією”. USENET –
найбільша система електронних об’яв (bulletin board system-BBS).

Вибір вхідного імені та паролю

Для з’єднання із системою Internet потрібне вхідне ім’я. Його також
називають іменем користувача або обліковим іменем. Це ім’я вашого
розрахунку, яке вводиться при звертанні до Internet. Воно повідомляє
сервісній компанії, хто ви такий, і компанія знає, чи можливо вам
працювати в Internet і хто розраховується за час роботи. Вхідне ім’я є
також частиною адреси, яку інші користувачі вводять для пересилання
повідомлень.

Вхідне ім’я містить до 8 символів, і в ньому різняться прописні та
заголовні букви. Наприклад, ім’я Pkent відрізняється від імені pKENT чи
PKENT. Вхідне ім’я завжди необхідно вводити точно. Фактично такий вид
імені зможе виконати комунікаційна програма. Звичайно вхідне ім’я
утворюється із справжнього імені власника рахунку, наприклад: pete,
pkent, peterk і т.д., воно може бути будь-яким.

При використанні набірного прямого з’єднання необхідно знати номер свого
телефону та ім’я домену.

Також потрібно знати пароль, тобто той таємний код, що потрібно ввести
на запит системи. Комп’ютер ідентифікує введений пароль з визначеним
користувачем. Небажано, щоб ваш пароль знав хто-небудь інший.

Слід пам’ятати, що завжди є люди, які бажають взнати чужий пароль та
володіють комп’ютерними прийомами, які дозволяють це зробити. Вони
виходять із припущення, що пароль можливо легко розпізнати, оскільки він
буде іменем або словом.

Дійсно, є фахівці-програмісти, що бажають дістатися до вашого
розрахунку. У пресі були повідомлення про “прорив” у декількох сервісних
організаціях, причому одна з організацій мусила закритися, збанкрутіла.

Звичайно пароль складається максимум із 8 символів і в ньому розрізняють
прописні та заголовні символи.

Маючи пароль ln=9YT%, його не можна вводити як LN = 9YT % або ln-9yt %.

Пароль не має бути легко вгадуваним іменем або словом, наприклад, ні
іменем дітей, ні іменем собаки, ні описом професій, ні адресою і т.д.
Розглянемо декілька порад, як вибирати вдалий пароль:

? Кращим паролем є випадковий набір символів, наприклад, ln = 9YT %.

? Випадкові символи важко запам’ятати, тому вигадайте дещо подібне до
них, змішуючи спеціальні символи з декількома потрібними словами,
наприклад, 1&you%in. Три коротких слова можливо наугад вибрати із
словника.

? Не повідомляйте пароль нікому, а якщо необхідно було зробити це,
якомога скоріше змініть пароль.

? Не вводьте пароль перед очима інших людей, а якщо це трапилось,
якомога скоріше змініть його.

? Регулярно змінюйте пароль, наприклад, раз у місяць. Деякі системи
змушують це робити, не дозволяючи вхід до заміни пароля.

? Ніколи не записуйте свій пароль, наприклад, на повідомленнях або ще
де-небудь.

? Чим довший пароль, тим краще. Пароль із п’яти символів дуже короткий.
Дізнайтеся у сервісній компанії про максимальну довжину пароля (як
правило, до восьми символів).

? Якщо ви забули свій пароль, то зателефонуйте до сервісної компанії.
Співробітники призначать новий пароль.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020