.

Геоінформаційні системи (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
108 8681
Скачать документ

Реферат

на тему:

Геоінформаційні системи

Уявлення про прогрес у сфері оволодіння науковою інформацією і
перспективах розвитку сучасної інформатики є дуже об’ємними.

У той же час, якщо у вирішенні низки задач ми, образно кажучи,
наближаємося до вершин “Евереста” або до “ядра” землі, інші, лежачі
посередині, ще чекають свого рішення. А ці “інші” і покликані
забезпечити вільний доступ наукового співтовариства і окремих осіб до
світових скарбів знань. Природно, що тут багато що робиться. Досить
назвати Internet. Однак, хотілося б привернути увагу не до сучасних
можливостей комунікацій і накопичення інформації, а до проблем
формування реального “Форуму знань”, передусім для наукового
співтовариства.

На порозі XXI ст. провідним чинником успішного розвитку наукової й
практичної діяльності людей у планетарному масштабі стає створення
загальнодоступної інформаційної інфраструктури і ефективне використання
накопичених знань (“Форуму знань”). В.І.Вернадський у роботі “Наукова
думка як планетне явище”, узагальнюючи тенденції розвитку початку ХХ
ст., відзначив: “… людина вперше реально зрозуміла, що вона житель
планети і може, повинна мислити і діяти в новому аспекті, не тільки в
аспекті окремої особи, сім’ї або роду, держав або їх союзів, але і в
планетному аспекті”. Розглядаючи з різних боків процес еволюції біосфери
в ноосферу, він підкреслював: “Науковий світогляд і дані науки повинні
бути доступні найповнішій критиці всякого, критиці, вихідній з принципів
наукового дослідження, що спирається на наукові істини”. Ці філософські
думки великого вченого визначали проблему, до розв’язання якої в повному
обсязі людство ймовірно буде готове лише в ХХI ст., у ході формування
реального інформаційного суспільства.

Минаюче ХХ ст. декларує створення глобальної інформаційної
інфраструктури, глобальної інформаційної супермагістралі та глобального
форуму (фонду) знань як центральні задачі з побудови інформаційного
суспільства XXI ст. Рішення цієї задачі має перетворити світ на
“глобальне село”, утворення якого проф. М.Маклюен передбачав на початку
60-х рр. Це означає, що можна чекати значних змін у відносинах між
людьми різних країн і народів, оскільки, якщо розвивати далі метафору
про “глобальне село”, сільське життя, на відміну від міського, засноване
на усвідомленні своєї належності до однієї спільності людей, тобто, як
би до однієї великої сім’ї та колективної відповідальності, що витікає з
цього. Жителі села добре знають і розуміють один одного, колективно
розв’язують проблеми, що в них виникають. Тому одночасно із створенням
технологічної бази для утворення “глобального села”, мають здійснюватися
енергійні дії з подолання теоретичних, мовних, освітніх та інших
бар’єрів, які все ще розділяють народи країн і світу на більш або менш
закриті етнокультурні групи. Добре відомо, що бурхливо прогресуюча у
другій половині ХХ ст. інформаційна діяльність як професійна робота зі
збирання, обробки, зберігання, перетворення і передання інформації,
зіткнулася наприкінці нашого століття з низкою серйозних труднощів. Вони
пов’язані не тільки з рішенням численних професійних задач, а із
зростанням загальних обсягів різнорідної інформації за принципом
сніжного кому. У результаті ясно визначилися питання формування чітко
класифікованих інформаційних потоків і масивів, механізму конструювання
нових знань на базі відомих, організації реального інформаційного
інтерфейсу для вчених з конкретних видів фундаментальних і прикладних
досліджень. В останні 10-15 років для рішення вказаних та інших
професійних задач з груп родинних наук (науки про життя, про землю та
інше) вже формуються у вигляді самостійних перспективних напрямів:
геоінформатика, екоінформатика, біоінформатика тощо.

Однак, існуючий досвід свідчить про те, що переростання інформаційної
кількості в якість вимагає попереднього вирішення низки питань,
включаючи:

– створення інфраструктури багаторівневої інтеграції різнорідних даних;

– розробку нових пошукових систем, що забезпечують подолання різних
технічних, технологічних, лінгвістичних та інших бар’єрів, зведення до
мінімуму інформаційного шуму, можливість прямої взаємодії різних
споживачів з інформаційними масивами;

– формування сучасної системи інформаційного забезпечення фахівця на
робочому місці.

Виділення пріоритетних напрямів у вивченні та освоєнні надр тісно
пов’язане з проблемами раціонального використання природних ресурсів і
стабільного розвитку суспільства. Подібний взаємозв’язок виразно
простежується через таку інтегральну сферу знань, як геоінформатика. Ця
сфера діяльності в Україні з різних причин далека від рівня сучасних
вимог, у той час, як саме від неї вже найближчим часом можна чекати
нових імпульсів у визначенні додаткових можливостей розвитку
геологічних, геофізичних, геохімічних наук .

Таке твердження пояснюється тим, що з одного боку геоінформатика
забезпечує міждисциплінарний підхід до оцінки процесів і об’єктів
геологічного середовища, з іншого – взаємозв’язок з процесами розвитку
природи і суспільства. Перехід від індустріального до інформаційного
суспільства на межі XX і XXI ст. характеризується зростаючими вимогами
до інтелектуального інформаційного інтерфейсу. У цьому аспекті стан
геоінформатики в нашій країні можна визначити як прикордонний між
досвідом створення різномасштабних спеціалізованих інформаційних масивів
(обробка світового потоку інформації з наук про Землю, баланси запасів,
кадастри корисних копалин та інше) і необхідністю формування
інтегрованих інтелектуальних інформаційних продуктів і систем для
дослідників (проблеми “навігації” в пошуках інформації, використання
мультибаз, розвиток комп’ютерних технологій і комунікаційних мереж,
експертних систем, електронних версій і моделей). У межах державних
програм системи наук про Землю під керівництвом академіків А.Л.Яншина,
Н.П.Лаверова, В.А.Жарікова, В.Н.Страхова, проф. О.Л.Кузнєцова,
відповідальних співробітників галузі геологія була пророблена величезна
робота з формування інформаційного потенціалу країни. Головна роль у цих
розробках належала ВНДІ геосистем, деякі геофізичні інститути НАН
України.

Для об’єктивної оцінки існуючої ситуації з розвитком вітчизняної
інформатики, у тому числі і геоінформатики, потрібно враховувати, що:

– вже до початку 90-х рр. колишній СРСР відставав від розвинених країн
за якісними показниками інформатизації (комп’ютери, мережі, бази даних і
знань, сервіс, номенклатура інформаційних послуг) як мінімум на 10-15
років; сучасний її стан можна оцінити як кризовий;

– порядок формування інформаційних потоків, що діяв раніше,
матеріального і технічного забезпечення інформаційних структур значною
мірою зруйнований, а сучасна стратегія інформатизації України перебуває
в стадії розробки.

Разом з тим, слід зауважити, що:

– при істотному відставанні в технології збору, зберігання, обробки і
передачі інформації в Україні створені і продовжують поповнюватися
масштабні інформаційні масиви;

– у науковому співтоваристві існує розуміння ролі наукової інформації, і
здійснюються наполегливі кроки для пошуку виходу з критичної ситуації.

Створення системи інформаційного забезпечення досліджень з вивчення і
освоєння надр передбачає рішення наступної групи науково-організаційних
задач:

1. Систематизація уявлень про формування необхідних інформаційних
потоків, їх кількісні та якісні характеристики щодо конкретних галузей
знань. В основі цього завдання лежить формування уявлень про якість
інформаційного середовища за тематичними, політематичними,
проблемно-орієнтованими базами і банками даних.

2. Розробка організаційних основ формування і функціонування системи,
яка передбачається не як адміністративно-керована піраміда, а як
сукупність розподілених за тематичними і регіональними ознаками
інформаційних полів, відкритих для користувачів.

3. Розробка методичних основ, включаючи сумісність мережевих
інформаційних технологій, вимог до вводу і виводу, обміну даними,
інформаційній безпеці, класифікації та індексуванню повідомлень і т.д.
До числа пріоритетних завдань цієї сфери відноситься створення єдиного
регістра (навігатора) інформаційних ресурсів і керівництва з
внутрішнього та міждержавного обміну інформацією.

4. Визначення правової і фінансової взаємодії користувачів інформації.

Основні тенденції розвитку геоінформатики визначатимуться досягненнями
в:

– теорії організації та наповнення баз даних і знань у дисциплінарному
та міждисциплінарному вимірах наук про надра і геологічне середовище на
міжнародному, національному і регіональному рівнях;

– розвитку ефективних методів пошуку, аналізу, узагальнення друкарської
і електронної інформації з системи баз даних і знань;

– теорії комп’ютерного моделювання об’єктів, процесів, прогнозів на
основі баз даних і знань.

Очевидно, що практичний розвиток геоінформатики зажадає подолання
істотного відставання в технічному оснащенні інформаційних центрів і
користувачів, а також засобів комунікації.

Розвиток геоінформатики як однієї з перспективних сфер наукової
діяльності, передбачає створення активного інформаційного моніторингу
джерел інформації, її аналіз і трансформацію в зручні для користувачів
форми, перехід від довідкових інформаційних полів до систем
інформаційних моделей і комплексів завдань, що забезпечують просування
процесу наукових досліджень і накопичення нових знань. Так, дані про
ресурси надр значною мірою відносяться до фактографічної інформації
проблемно-орієнтованого характеру. Для фахівця фактографічна інформація
– частина загального знання, вона потрібна як засіб звуження зони
невизначеності, як шлях просування від одного рівня знання до іншого.
Головним завданням проблемно-орієнтованих систем інформаційного
забезпечення досліджень в оцінці ресурсів надр є побудова інформаційних
моделей предметної області.

Необхідними елементами системи оцінки ресурсного потенціалу надр повинні
стати:

формування і використання розподіленого автоматизованого банку даних по
ресурсах надр;

– формування розподіленого автоматизованого документального фонду
першоджерел на паперових, магнітних та оптичних носіях і на мікрофішах;

– формування фонду проектної документації, науково-методичних і
організаційно-нормативних документів;

– інформаційне обслуговування абонентів у режимах вибіркового поширення
інформації, ретроспективного пошуку, видачі копій документів;

– створення інформаційних продуктів, які висвітлюють проблеми
комплексної оцінки ресурсів надр;

– підготовка оглядово-аналітичної інформації, у тому числі зарубіжних
матеріалів з тематики, що розглядається.

Самостійним елементом інформаційної системи, покликаної супроводжувати
фундаментальні наукові дослідження, є виробнича діяльність з
інформаційного обслуговування.

Призначенням системи, на відміну від суми знань про мінеральні ресурси
надр, є забезпечення структур управління, проектування, зовнішніх
споживачів необхідною геоінформацією.

При проектуванні інформаційних систем, що супроводжують фундаментальні
дослідження, важливим є питання створення комплексів технічних засобів,
зокрема, автоматизованих робочих місць (АРМ), програмно-технічних
продуктів, локальних і глобальних обчислювальних мереж, каналів зв’язку,
інформаційно-вимірювальних систем і польових обчислювальних комплексів
для різних методів вимірювання та рівнів зондування; організаційних
структур, що забезпечують реалізацію (функціонування) геотехнологій;
навчання фахівців. Надто перспективним уявляється використання
технології географічних інформаційних систем (ГІС), що реалізовано за
кордоном у численних ГІС. Одним з підтверджень багатофункціональності як
специфічної особливості технології ГІС слід вважати таку сферу додатків,
як аналіз наукових ресурсів для надання допомоги в розв’язанні проблем і
виявленні потреб регіонів, територій і районів, окремих міст, а часто і
районів великого міста.

Могутнім чинником розширення функцій окремої ГІС є здатність моделювання
просторово-визначених певних об’єктів із залученням великої кількості
ознак, значних обсягів вхідної інформації та інформації, що
зберігається. Особливо ефективний процес моделювання за технологією ГІС
на межах різних наукових дисциплін і наук: гірничо-геологічне,
економічно-екологічне, екологічно-математичне та інші види моделювання.

З розширенням сфери застосування технології географічних інформаційних
систем у світовій практиці замість спеціалізованих задач типу
землекористування, складання кадастрів різноманітних об’єктів, обліку
окремих видів ресурсів, аналізу мінеральної сировини системи цього класу
вирішують широке коло питань шляхом введення і обробки не лише
відомостей про просторовоємні ресурси (лісові, водні, мінеральні), але і
даних соціально-економічного характеру про певні території та райони
дистанційного зондування, результати цифрового подання картографічних
зображень, інформації, отриманої внаслідок екологічного моніторингу на
значних площах поверхні Землі, метеорологічних даних. В останнє
десятиріччя спостерігається інтеграція геоінформаційних, картографічних
і аерокосмічних технологій з побудовою та використанням комплексних
банків даних текстового, факто- і картографічного характеру в сфері наук
про Землю, економіку і екологію. Розвиток досліджень у сфері
геоінформатики має одночасно виражений міждисциплінарний і тематичний
аспекти. Тематичний аспект пов’язаний з існуванням масштабних
оперативних інформаційних потоків (геофізика, геохімія, екологія) і
спеціалізованих методів їх обробки. У цій частині геоінформатики
особливо важливою стає проблема застосування методів математичної логіки
і штучного інтелекту для створення ймовірних “сценаріїв” природних
ситуацій у регіональному і державному вимірах.

У збільшеному плані пріоритетні напрями досліджень з геоінформатики
найближчим часом зводяться до:

– створення сучасної системи інформаційного забезпечення наукової,
аналітичної і управлінської діяльності з вивчення та освоєння надр;

– визначення умов формування, функціонування і оновлення необхідних
інформаційних масивів;

– розробки принципів уніфікації й стандартизації для інформаційної
взаємодії користувачів з виходом на міжнародні системи і мережі.

У предметному плані ці напрями можна конкретизувати таким чином:

1. Створення методології інформаційного забезпечення фундаментальних і
прикладних досліджень, що забезпечують взаємодію користувачів системи на
регіональному, національному і міжнародному рівні.

2. Розробка теорії формування національного інформаційного ресурсу
України з наук про надра.

3. Обґрунтування типових форматів даних, протоколів зв’язку, програмних
засобів, розробка рекомендацій зі структуризації документальних і
фактографічних баз даних.

4. Створення інтелектуальних інформаційних систем для великих і
комплексних масивів інформації, що забезпечують її збирання і обробку в
заданому порядку, передачу в різних формах та режимах користувачам.

5. Розробка експертних систем, що дозволяють здійснювати цілеспрямований
пошук інформації, імітувати на її основі необхідний об’єкт або процес і
аналізувати можливі наслідки рішень.

6. Складання путівників (навігаційних засобів) для полегшення пошуку
інформації в різноманітних базах даних.

7. Створення:

– електронних систем для поширення оперативної інформації (бібліографії
світового потоку про Землю і геологічне середовище, електронний каталог
наукових досліджень, що проводяться, електронні відомості про музейні
колекції);

– нових інформаційних продуктів і засобів спілкування з ними
(повнотекстових і фактографічних баз даних з автоматизованим пошуком
необхідної інформації, електронних журналів, гіпертекстових систем, а
також систем мульти- і гіпермедіа);

– інтелектуальних інформаційних систем, призначених для представлення,
обробки і пошуку наукової інформації;

– природномовних інтерфейсів для забезпечення кінцевим користувачам
можливостей спілкування з інформаційними системами різного призначення;

– засобів взаємодії кінцевих користувачів інформаційних систем через
національні та міжнародні телекомунікаційний мережі у процесі
розв’язання різних інформаційних задач;

– інтелектуальних систем отримання нових знань шляхом обробки
міждисциплінарних баз даних для розв’язання дослідницьких задач;

– міжмовних інтерфейсів (передусім, англо-українського і
українсько-англійського) для забезпечення доступу зарубіжних
користувачів до вітчизняних банків даних і навпаки; – термінологічних
словників і тезаурусів (українських і багатомовних) із засобами
взаємодії з ними користувачів.

Потрібно враховувати, що наше відставання в інформаційному забезпеченні
фундаментальних і прикладних досліджень набуває загрожуючого характеру,
і, як наслідок, подальші зусилля в науці без осмислення досвіду, що
вимагатимуть прогресивно зростаючих матеріальних і фінансових ресурсів.

Розглядаючи геоінформатику як міждисциплінарну науку в системі наук про
Землю, доцільно навести деякі розробки Академії Наук Росії і Міннауки
РФ, що є провідною організацією Росії у сфері наукової та технічної
інформації.

Завдання інтеграції різного роду даних у межах єдиного банку даних є
одним з першочергових для Банку даних (БнД) ВІНІТІ. До кінця 1996 р. БнД
включав описи понад 17 млн документів (ретроспектива з 1981 р.). Бази
даних ВІНІТІ, завантажені в БнД, містять описи документів, представлені
структурованими текстовими даними. Набір елементів для різних видів
першоджерел (журнальних статей, книг, описів патентів і т.п.)
розрізнений. У середньому для опису кожного документа використовується
близько 20-25 елементів даних (загальне число елементів даних дорівнює
120), що представляють наступні групи:

– реєстраційні дані,

– класифікаційні ознаки,

– бібліографічний опис,

– пошуковий образ документу (ключові слова),

– реферат.

Реєстраційні дані включають:

– ідентифікатор випуску бази даних ВІНІТІ, до якої входить даний
документ;

– код країни: місце видання, відповідний стандарт ISO-3166-88; рік
видання першоджерела;

– мову першоджерела;

– вигляд першоджерела (журнальна стаття, книга, опис патенту і т.п.).

Класифікаційні ознаки представлені індексами Державного Рубрикатора НТІ
Росії, Рубрикатора ВІНІТІ, Міжнародної і Національної класифікації
винаходів.

Бібліографічний опис включає:

– прізвища авторів (редакторів, укладачів) мовою оригіналу (для мов, що
використовують особливу графіку письма, прізвища наводяться в російській
транслітерації);

– оригінальний заголовок джерела і його російський переклад (оригінальні
заголовки джерел, що використовують особливу графіку письма, наводяться
в основному в російському перекладі);

– повну і/або скорочену (залежно від вигляду документа) назву видання;

– ISSN (для серійних видань);

– ISBN (для книг, збірників, атласів і карт);

– вихідні дані.

Ключові слова (КС) відображають основний зміст першоджерела і подані як
нормованою, так і вільною лексикою. В основному КС наводяться російською
мовою, у деяких тематичних фрагментах БД – англійською.

Реферат поданий російською мові, у деяких тематичних фрагментах БД –
англійською. Центральною компонентою, що забезпечує зберігання, обробку
і забезпечення комп’ютерного доступу до баз даних ВІНІТІ, є
Централізована система баз даних з науково-технічної інформації (ЦСБД
НТІ), яка являє собою комплекс апаратних, програмно-технологічних і
мережевих служб, в рамках яких вирішуються всі вказані задачі.

До основи функціонування ЦСБД НТІ були закладені наступні основні
принципи:

– гнучкість і масштабованість системи, тобто можливість реалізації на
різних апаратних платформах за єдиною технологічною схемою; можливість
розширення обсягів інформації, зміни її структури; введення елементів
мультимедіа і збільшення пропускної спроможності без принципових змін у
програмному забезпеченні.

– глибока інтегрованість з мережевим середовищем Internet, що забезпечує
доступ до інформаційних ресурсів широкого кола вчених усього світу;
зокрема, вся внутрішня мережева інфраструктура ЦСБД НТІ заснована на
технології “Intranet”, тобто корпоративної Internet.

– “клієнт-серверна” технологія організації роботи з інформацією, що дає
можливість створення і модернізації додатків без зміни ядра системи та
різко знижує навантаження на центральні комп’ютерні системи.

Програмно-апаратною основою ЦСБД НТІ є гетерогенна мережева архітектура,
що базується на центральній UNIX-сумісній хост-ЕОМ, групі допоміжних
серверів і групі робочих станцій, які виконують функції управління
єдиним технологічним комплексом системи. Ядром системи є
багатофункціональна СУБД “Оracle” на центральній хост-ЕОМ, що забезпечує
базові функції управління інформаційними ресурсами різного роду ВІНІТІ.
Незважаючи на відносну складність адміністрування і управління СУБД та
реляційну модель, яка не повною мірою відображає структуру інформаційних
ресурсів ВІНІТІ, оскільки остання скоріше є ієрархічною, дана СУБД дає
можливість вводити як елементи даних всі класичні мультимедіа дані і,
більш того, містить елементи об’єктно-орієнтованих технологій. Останнє
дає можливість зберігати в базах даних не тільки класичні дані, але і
OLE-об’єкти, “аплети” (JAVA-додатки) і т.д., що дасть можливість
перетворити ЦСБД НТІ з класичного банку науково-технічних даних на
“сховище даних” (Data Warehouse). Насправді, вже завантажені реферативні
бази даних не є в чистому вигляді звичайним (plain) текстом, оскільки
містять такі елементи оформлення, як трохи повторних наборів символів,
нижній та верхній індекси. До цього часу працює спеціальна схема
переведення цих даних у звичайний вигляд, хоч останнім часом вже
розроблені спеціалізовані VBX-елементи, що дозволяють візуалізувати і
редагувати бази даних у “природному форматі”.

Як перший етап використання банку даних ВІНІТІ як універсального
“сховища даних”, розроблена і реалізована оригінальна схема зберігання
різнорідних даних в БнД (у схемі враховано відносно невелику кількість
нетекстової інформації). У той же час створено:

– групу таблиць даної СУБД, що містить наступну інформацію: власне дані,
ідентифікаційний номер документа в основній базі, ім’я основної бази,
формат даних, код “аплета” і, можливо, набір ключових ознак, що описують
дані;

– групу таблиць для зберігання чистих “аплетів” і OLE-об’єктів, що
супроводжуються ідентифікаційними кодами;

– таблицю для зберігання складно-структурованих даних разом з
відповідними “аплетами”, до якої відносяться, наприклад, такі дані, як
Рубрикатор.

Неважко помітити, що дана схема зберігання інформації передбачає
наявність зовнішніх (відносно до ядра) програмно-технологічних засобів
завантаження цих даних в СУБД і доступу до них у режимах off-line і
on-line. Причина цього дуже проста: ядро СУБД майже “не знає” про склад
і структуру даних. Цим мають займатися програми-клієнти. У нашому
випадку як останні виступають:

– програми перетворення і завантаження різного ріду даних у СУБД;

– інформаційно-пошукова система зі своїми клієнтами, що забезпечує
надання різноманітної інформації користувачеві.

Усі ці програмно-технологічні компоненти природним чином інтегровані в
існуючу систему, тобто робота з ними фіксується існуючим сервером
статистики, зовнішні мережеві шлюзи практично не змінені.

Для завантаження різнорідних (у тому числі мультимедіа) даних розроблено
спеціальну технологічну схему, за якою вся початкова інформація
супроводжується спеціальним контрольним файлом, що містить
формалізований опис даних (ім’я бази, до якої відносяться ці дані, код
“аплета” і деякі інші). При цьому всі вхідні дані разом з контрольними
файлами можуть бути розміщені практично на будь-якій ЕОМ локальної
мережі, хоч бажано розміщувати їх на тих ЕОМ, які виступають як
повноцінні сервери мережі Internet (UNIX, Windows NT, Windows 95, OS/2).
У цьому випадку процес може бути повністю автоматизований. Власне
завантаження складається з наступних етапів:

– збирання всіх даних на одній ЕОМ;

– перетворення даних мультимедіа на єдині формати;

– ототожнення даних з документами в банку;

– власне завантаження.

Останнє здійснюється системними засобами СУБД. Необхідність перетворення
даних пов’язана з тим, що при передачі інформації віддаленому клієнту
велику роль відіграє не стільки її точність, скільки розмір; наприклад,
графічні файли форматів GIF (JPEG) і BMP, що містять практично ідентичні
дані, можуть розрізнюватися за розміром у десятки разів. Неототожнені
дані завантажуються до відповідних таблиць разом з “аплетами” і
паралельно створюється посилання на ці дані в системі документів
WEB-серверу.

Друга група програмно-технологічних засобів пов’язана з наданням доступу
(off- і on-line) до різноманітних даних. Основними в цій групі є
наступні компоненти:

1. Програма формування додаткових масивів з даними мультимедіа на основі
запиту до баз. Вона дозволяє створити лінійний масив однорідних даних
мультимедіа, посилання на окремі елементи якого містяться в основному
масиві з документами. Основним значенням її є надання користувачам даних
мультимедіа в режимі off-line.

2. Програма формування HTML-файла на основі запиту. Цей файл містить
включені дані мультимедіа і “аплети”. Основним її призначенням є
підготовка початкового масиву для WEB-сервера. Вона має найбільш складну
структуру через необхідність створення HTML-структури “на ходу” і
необхідності включення складноструктурованих об’єктів апріорі невідомої
структури, але у більшості випадків це включені об’єкти графічного типу,
форматованого тексту (RTF, TeX, PS) та ін.

Програмні блоки (в основному це прикладний інтерфейс програміста, модулі
API, VBX, OCX і DLL), що дозволяють розробляти програми-клієнти на
Windows-сумісних платформах для віддаленого доступу до даних банку і
враховують його специфіку (до останнього відноситься, наприклад, набір
символів). На базі вказаних вище програмних модулів розробляються
повнофункціональні програми-клієнти в середовищі Windows, що вперше
забезпечують повнофункціональний доступ до різнорідних елементів у базах
даних ВІНІТІ в локальному і віддаленому режимі. Альтернативним способом
такого доступу (хоч і набагато повільнішим) є використання універсальних
мережевих клієнтів, підтримуючих “розподілені” обчислення (до них
відносяться WEB-броузери, JAVA-машини і т.д.).

Загалом після впровадження описаних технологій і програмних засобів
робота з різного роду інформаційними ресурсами ЦСБД НТІ переходить на
якісно новий рівень, що дозволяє розглядати даний етап розвитку системи
як перший у становленні її як повнофункціонального “сховища” даних з
науки і техніки, що забезпечує комплексне інформаційне обслуговування
користувачів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020