.

Мережі з комутацією пакетів. Міжмережевий протокол (IP). Протокол управління передачею (ТСP) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2171
Скачать документ

Реферат

на тему:

Мережі з комутацією пакетів. Міжмережевий протокол (IP). Протокол
управління передачею (ТСP)

Мережі з комутацією пакетів

Сучасні мережі створюються за багаторівневим принципом. Передача
повідомлень у вигляді послідовних бітів починається на рівні ліній
зв’язку та технічного обладнання, причому ліній не завжди високої
якості. Потім додається рівень базового програмного забезпечення, що
керує роботою обладнання. Наступний рівень програмного забезпечення
дозволяє наділити базові програмні засоби додатковими необхідними
можливостями. Розширення функціональних можливостей мережі шляхом
додавання рівня за рівнем приводить до того, що нарешті можливо отримати
справжній дружелюбний та корисний інструментарій.

Коли ви схочете уявити для себе, що таке насправді Internet і як він
працює, то відразу виникають асоціації з телефонною мережею. Врешті-решт
обидві ці структури використовують електронні засоби передачі, обидві
дозволяють передавати інформацію і встановлювати з’єднання. Крім того, у
системі Internet, в основному, використовуються виділені телефонні лінії
зв’язку. На жаль, це невірне уявлення, і воно є причиною нерозуміння
принципів роботи Internet.

Телефонна мережа – це мережа з комутацією каналів. Коли відбувся виклик,
то виділяється деяка частина цієї мережі. Навіть коли не
використовується телефонна лінія, вона залишається недоторканою для
інших абонентів, яким у цей час потрібно зателефонувати. Це призводить
до того, що такий коштовний ресурс, як мережа використовується
неефективно.

Більше відповідає дійсному стану речей моделі Internet поштове
відомство. Воно являє собою мережу з комутацією пакетів. Тут немає
виділеної ділянки мережі. Кореспонденція змішується з іншими листами,
відправляється до поштового відділення і сортується.

Незважаючи на те, що наведені технології є абсолютно різними, служба
доставки пошти являє собою точний аналог мережі Internet.

Міжмережевий протокол (IP)

За допомогою ліній зв’язку забезпечується доставка даних з одного пункту
до іншого. Різноманітні компоненти Internet зв’язуються між собою за
допомогою системи комп’ютерів, що називаються маршрутизаторами. Це мають
бути мережі Ethernet, мережі з маркерним доступом та телефонні лінії.
Телефонні лінії та мережі Ethernet еквівалентні доставці пошти за
допомогою автомобіля та літака.

Маршрутизатори – це поштові підстанції. Вони приймають рішення про те,
куди направляти дані (“пакети”), так само, як поштова підстанція
вирішує, куди направляти конверти з поштою. Кожна підстанція чи
маршрутизатор не має зв’язку з рештою станцій. Місцеве поштове
відділення надсилає листа на підстанцію, підстанція посилає його на іншу
підстанцію і так далі, доки лист не надійде до свого адресату.

Таким чином, кожній підстанції необхідно лише знати, які є з’єднання і
який з “наступних стрибків” буде кращим для переміщення пакету ближче до
пункту призначення.

Аналогічна ситуація складається і в Internet. Маршрутизатор розглядає,
куди адресовані дані та вирішує, як краще їх пересилати. Звідки система
Internet знає, куди необхідно направляти дані? Так само, як поштові
відділення дотримуються правил, які визначають роботу поштової мережі,
спеціальні правила регламентують порядок роботи Internet. Ці правила
називаються протоколами.

Міжмережевий протокол (Internet Protocol, IP) відповідає за адресацію,
тобто гарантує, що маршрутизатор знає, що робити з даними, і куди вони
мають надійти. Відповідно до нашої аналогії з поштовим відомством, можна
сказати, що міжмережевий протокол виконує функції конверту.

Деяка адресна інформація міститься на початку вашого повідомлення. Вона
дає мережі достатньо повідомлень для доставки пакета даних.

Internet-адреса складається з чотирьох чисел, кожне з яких не
перебільшує 256. При записі числа відділяються одне від одного крапками,
наприклад: 192.112.36.5.

Адреса складається фактично з декількох частин. Оскільки Internet – це
мережа мереж, то початок адреси вміщує інформацію для маршрутизаторів
про те, до якої мережі належить ваш комп’ютер. Права частина адреси
служить для повідомлення мережі, який комп’ютер має отримати цей пакет.
Кожний комп’ютер в Internet має свою унікальну адресу. Система Internet
виконала своє завдання, коли її маршрутизатори направили дані до
відповідної мережі, а ця локальна мережа – до відповідного комп’ютеру
(рис. 50).

За цілою низкою технічних причин (в основному, це апаратурні обмеження)
інформація, що посилається по IP-мережам, розбивається на порції, які
називаються пакетами. В одному пакеті звичайно посилаються від одного до
1500 символів інформації.

Однак, при користуванні IP-протоколом виникають одразу декілька проблем:

– у більшості випадків обсяг інформації, що передається, перебільшує
1500 символів;

– при передачі інформації може виникнути помилка;

– послідовність доставки пакетів може бути порушена.

Якщо послати за однією адресою два пакети, то немає ніякої гарантії, що
вони пройдуть одним і тим самим шляхом.

Тому наступний рівень мережі дає можливість пересилати більш великі
порції інформації й подбати про обмеження тих помилок, які вносить сама
мережа.

Протокол управління передачею (ТСP)

Для розв’язання згаданих вище проблем використовується “протокол
управління передачею” (Transmission Control Protocol, TCP), який часто
згадують разом з протоколом IP. Які ж завдання виконує TCP? Інформацію,
яку ви бажаєте передати, TCP розбиває на порції. Кожна порція
нумерується, щоб можна було перевірити, чи вся інформація отримана, і
розташувати інформацію у правильному порядку. Для передачі цього
порядкового номера по мережі протокол має свій власний “конверт”, на
якому “написана” необхідна інформація. Порція ваших даних розміщується в
конверт TCP. Конверт TCP, у свою чергу, розміщується в конверті IP і
передається в мережу.

На приймаючій стороні програмне забезпечення протоколу TCP збирає
конверти, витягує з них дані та розташовує їх у правильному порядку.
Коли якого-небудь з конвертів немає, програма просить відправника
передати їх ще раз. Після розміщення всієї інформації у правильному
порядку, дані передаються тій програмі, яка використовує послуги TCP.

У реальній ситуації пакети не тільки загублюються, але й піддаються
змінам у зв’язку з короткочасними неполадками у телефонній мережі. TCP
розв’язує і цю проблему. При розміщенні даних виробляється так звана
контрольна сума. Контрольна сума – це число, яке дозволяє приймаючому
TCP виявити помилки в пакеті. Коли пакет прибуває до пункту призначення,
приймаючий TCP обраховує контрольну суму і порівнює її з тією, яку
послав відправляючий TCP. Якщо значення не збігаються, то при передачі
виникла помилка. Приймаючий TCP відкидає цей пакет і запрошує повторну
передачу.

Рис.50. Протокол управління передачею (ТСР)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020