Реферат
на тему:
Поняття системи інформаційного ресурсу WWW. Гіпертекстові технології.
Еволюція розвитку Web-технологій. Web–сторінки та їх форматиПоняття
системи інформаційного ресурсу WWW. Гіпертекстові технології.
За своєю сумою Web – це світова багатовіконна стрічка комп‘ютерних баз
даних, які використовують загальну інформаційну архітектуру, що
обновлюється. Концептуально Web представляє собою систему управління
базою даних типу “клієнт” – “сервер”.
Англійський програміст Тім Бернс-Лі зробив те, що ніхто до нього не
робив. Він об‘єднав гіпермедіа з безкрайніми ресурсами мережі Internet.
В 1989 році в Женеві (Швейцарія) в Центрі Європейських ядерних
досліджень (CERW) Бернс-Лі запропонував та реалізував проект: для
побудови павутиння документів використовується гіпертекстова технологія.
Щоб гіпертекстові зв‘язки працювали, документи Web повинні записуватися
у визначеному форматі, що задається HTML (Hypertext Markup Language) –
мовою розмітки гіпертекстів. Мова HTML є підмножиною стандартної
узагальнюючої мови розмітки SGML (Standard Generalized Markup Language).
SGML представляє собою стандарт International Standards Organization –
ISO (Міжнародна організація з стандартизації) і визначає форматування
текстового документу.
Гіпертекст (hypertext) – запис, що вміщує посилання на різноманітні
частини одного документу або на інші документи.
Гіпермедіа (hypermedia) – документ, що забезпечує зв‘язок між файлами,
текстовою, графічною, звуковою та відеоінформацією різноманітних видів.
Зв‘язок (link) – програма з‘єднання між Web-сторінкою та іншим ресурсом,
таким як графіка, звук або іще одна сторінка. Зв‘язок показує броузеру
шлях до наступного ресурсу.
Гаряча точка (hot spot) – область Web-сторінки, за допомогою якої
здійснюється зв‘язок з іншим документом. Натискання на гарячу точку
призводить до активізації зв‘язків та виведення на екран документа, що
під‘єднується. Перші системи доступу до ресурсу Web були рядковими
броузерами. Сучасні броузери типу Internet Explorer надають в
розпорядження користувача доступ не тільки до тексту, але і до
мультимедійних ресурсів. Першим таким броузером був пакет Mosaic, що
створив в 1993 році Марк Андрисен, студент Ілінойського університету.
Зараз він працює у фірмі Netscape Communication.
Ресурс Web продовжує зростати з величезною швидкістю. Для отримання
інформації, які нові сервери Web встановлені на даний момент, можна
звернутися до наступної групи новин Usenet:
copm.infosystem.www.providers.
Вузол Web – це частина системи Internet, що вміщує сервер Web. Сервер
Web являє собою програмне забезпечення вузла, що дозволяє броузеру Web
отримати доступ до документів, які зберігаються на вузлі. Стрімке
зростання системи Web обумовлене декількома причинами. Частина з них
пояснюється тим фактом, що сервери Web відносно просто встановити. По
мірі створення нових, більш сучасних редакторів HTML, нові сервери Web
заповнюють всесвітнє павутиння.
Не менш важливим фактором є той факт, що за допомогою серверів Web в
Internet можна займатися бізнесом.
Раніше (до 1991 року) комерційний трафік в Internet був заборонений.
Після 1991 року з‘явився протокол Commercial Internet Exchange (CIX –
комерційний обмін по Internet). Система CIX була створена на базі мереж
Alternet, CERFnet та PSInet постачальниками послуг Internet, що вирішили
створити систему, за допомогою якої став би можливим обмін по Internet
комерційними повідомленнями. В системі Web комерційні фірми зможуть
рекламувати свою продукцію, одночасно продаючи товари та послуги за
допомогою гіперзв‘язків серверів Web. Деякі компанії починають
використовувати Internet в комерційних цілях, створюючи власні сервери
Web та документи гіпермедіа. Такі фірми заручаються підтримкою нового
покоління комп‘ютерних експертів, що називаються Web-майстрами
(Webmaster) або творцями павутиння (Webmaker). Фірми такого роду зможуть
підібрати для користувача апаратне обладнання, встановити зв‘язок з
Internet, створити Web-документи та ресурси Web і навіть розмістити
вузол Web у себе на сервері.
Еволюція розвитку Web-технологій. Текстові, графічні, мультимедійні,
аудіовізуальні Web–сторінки та їх формати
Переміщуючись по Web можна знайти файли, які незрозумілі для броузера.
Ними можуть бути графічні зображення, звукові файли і навіть звичайний
текст.
Під форматом файлу в системі Internеt розуміють метод, що
використовується для визначення способу збереження даних. При
переміщенні по Web за допомогою броузера завжди відбувається звертання
до файлів, що завантажуються з віддалених серверів. Кожний броузер Web
за допомогою нескладних процедур може налагодити роботу з невідомими
файлами.
Internet змінюється безперервно, але сформульовані правила для введення
нових типів файлів. Броузери Web намагаються вирішити проблему
розпізнавання пакетів файлів за допомогою Multipurpose Internet Mail
Extensions (MIME – багатоцільові розширення електронної пошти Internet).
Спочатку MIME розроблялась як розширення протоколу SMTP (Simple Mail
Transfer Protocol – спростований протокол електронної пошти).
MIME забезпечує коректну передачу інформації незалежно від того, чи є
вона графічним зображенням, текстом, звуком.
Спочатку в Internet користувачі могли передавати один одному тільки
текстову інформацію (електронна пошта).
При передачі файлів за допомогою MIME спочатку відправляється заголовок
визначеного типу (contenet-type). Броузер Web читає тип та шукає
віповідну інформацію у своєму регістрі форматів файлів. Коли інформація
про програми, які можуть працювати з даним файлом, не знайдена, то
броузер Web повідомляє про труднощі, що виникли, та пропонує засоби їх
вирішення.
В таблиці 1 наведений короткий список відомих типів файлів, їх розширень
та програм перегляду.
Таблиця 1. Типи MIME
Тип/підтип Розширення Рекомендована програма перегляду
додаток/pdf .pdf Adobe Acrobat
додаток/x-zip-стиснутий .zip WinZip
звук/базовий .au NAPlayer (Netscape)
звук/ч-цфм .wav Media Player
відео/швидкого часу .mov QuickTime for Windows
відео/x-msvideo .avi Media Player
графіка/gif .gif LView Pro
графіка/jpeg .jpg Paint Shop Pro
На сучасному етапі MIME розглядає п‘ять основних груп форматів файлів:
1. Додатки.
Файли, які броузер Web не може використовувати безпосередньо. До даної
групи відносяться деякі програми стиснення та інші.
2. Образи.
Файли, які використовують формати малюнків. Їх дуже багато і вони
практично всі різні. Але використовувати їх дуже просто.
3. Відео.
Файли, в яких зберігаються будь-які відеодані. Зараз з‘явилися програми
перегляду для різних ОС.
4. Аудіо.
Файли, що вміщують різноманітні звуки, починаючи від звичайного шуму і
закінчуючи класичною музикою, в тому числі і мову.
5. Текст.
Найбільш прості формати файлів. Дуже рідко доводиться перетворювати
формати даної групи. Броузер і так прекрасно їх розкриває.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
