Реферат
на тему:
Телевізійні інтерактивні інформаційні системи
З 1 липня 1993 р. Міжнародна організація радіомовлення і телебачення
(ОІРТ), що об’єднує країни Центральної та Східної Європи, інтегрована в
Європейську спілку радіомовлення (ЄСР). Із самого початку ОІРТ і ЄСР
були єдиною організацією під назвою Міжнародної спілки радіомовлення
(МСР). МСР було створено 1925 р., розпалася вона з початком періоду
холодної війни. До ОІРТ увійшли Росія, Україна, Білорусь, Молдова,
Естонія, Литва, Чехословаччина, Польща, Угорщина, Румунія і Болгарія.
Інтеграція ОІРТ в ЄСР потребує з боку західних членів спілки фінансової
допомоги, зокрема, до програм побудови наземних станцій, які дозволять
приєднати нових членів до програм Євробачення, що ретранслюються по
супутниковому зв’язку.
Основні проблеми у сфері створення нових телевізійних систем полягають у
тому, що США, Японія і Західна Європа є прихильниками систем
телевізійного повідомлення з різним ростом розкладення кадру. Так,
західноєвропейські країни у межах програми “Еврика”, пропонують прийняти
за міжнародний стандарт систему телевізійного повідомлення з ростом
розкладення кадру 1250 рядків, а японська державна телерадіокомпанія
“МНК” витратила протягом десяти років близько 300 млн дол. на розробку
телевізійної системи “Хай віжн” з ростом розкладення 1125 рядків.
Для розгляду заходів щодо використання нової телевізійної системи у США
створено комітет, до якого увійшли керівники трьох корпорацій
телевізійного мовлення, а також колишні працівники Федеральної комісії
зв’язку. Підкомітет має підготувати підсумкову доповідь, взявши за
основу існуючу.
У попередній доповіді розглянуто проекти телевізійної системи з
підвищеною розв’язувальною спроможністю, у тому числі проект
Нью-йоркського технологічного інституту, що передбачає використання двох
відеосигналів – стандартного для існуючих телевізійних приймачів, та
доповнюючого, що забезпечує прийом високоякісного зображення на нові
телевізійні приймачі. При цьому замість двох каналів з довжиною смуги 6
МГц, як це потрібно для передачі зображення з ростом розгортки 1125
рядків, пропонується задіяти півтора канали, тобто півканалу буде
займати передача додаткового відеосигналу. Крім того, якщо в японській
системі “Хай віжн” використовуватимуться телевізійні приймачі на
електронно-променевих трубках вартістю близько 3500 дол., то в
запропонованій системі передбачається використання телевізійних
приймачів із світлоклапанним проектором.
Інший проект суміжної системи телебачення “АСТЦ” розробляється спільно
корпорацією Ен-Бі-Сі і фірмою “Кенс’юмер електронікс” – передбачає
передачу кадру з розгорткою 1050 рядків, для якого достатньою є ширина
смуги телевізійного каналу 6 МГц. Передачі цієї системи зможуть
прийматися на існуючі телевізійні приймачі, а підвищена якість
зображення забезпечуватиметься новими спеціальними телевізійними
приймачами. У перспективі передбачається можливість збільшення росту
розкладення до 1125 рядків.
У наш час відбувається висунення на перший план принципово нового жанру,
що отримав назву інтерактивного. Цей вид мовлення ще дуже молодий і
робить тільки перші кроки. Протягом чотирьох років світовий ринок
інтерактивного жанру за деякими розрахунками становитиме 3 млрд дол.
Як виглядає інтерактивне мовлення на практиці? Принцип простий:
телеглядач перестає пасивно сидіти перед екраном і стає співучасником
того, що там відбувається. Для цього відпрацьовано декілька технічних
засобів. Одну з найпростіших систем пропонує американська компанія
“Інтеректів системз”. Невелика приставка, що підключається до
телевізора, телефонної та електричної мереж, через які встановлюється
зв’язок із центром програми. Елементарний пульт дистанційного управління
дозволяє брати участь у передачах.
Піонером цієї системи стала іспанська фірма “Інтеректів телевісьон”, яка
уклала договір на передачі із державним телебаченням Іспанії. Тут уперше
в світі у таких масштабах стало практикуватися інтерактивне мовлення. В
ефір перша пробна програма вийшла під час Олімпіади в Барселоні, коли
глядачі отримали можливість брати участь у спортивних вікторинах та
іграх, вигравати призи. Регулярне інтерактивне мовлення в Іспанії
почалося в січні 1993 р. Глядачам пропонується більше 10 передач, але
вже зараз іспанські фахівці очікують, цю незабаром до 70 % програм
почнуть готуватися у цьому жанрі. Протягом 1994 р. “Інтеректів
телевісьон” вийшла в ефір у скандинавських країнах, Італії, Німеччині,
Швейцарії, Нідерландах, у 1995 р. – у США та Австралії.
Компанія “Епл комп’ютер” (США) і телебачення Японії нещодавно
продемонстрували сотням глядачів, що зібралися у токійський студії,
можливості інтерактивного телебачення, використовуючи пряму трансляцію
жіночих змагань із гольфу. За такого скупчення людей неможливо було
кожного з них забезпечити пультом управління, тому роль телеглядача була
доручена одному з членів персоналу студії. За допомогою “миші” та меню
він міг вибирати до чотирьох ракурсів зйомок кожної лунки на майданчику.
Вибравши учасницю змагань, він міг запросити довідку про її рейтинг у
світовій кваліфікації, заробітках та перемогах у важливих змаганнях. Під
час передачі цих статистичних даних пряма трансляція гри учасниць у
вибраному вікні не переривалася.
Технологія зйомки є доволі складною. Зображення, що надходять від 32
телекамер, установлених на полі, переводяться у цифровий код і
піддаються стисненню. Для цього використовується комп’ютер “Квадра” –
один з найпотужніших у серії “Макінтош”. По супутниковій системі зв’язку
дані передаються на приймальний пристрій у Токіо, де за допомогою іншого
комп’ютера “Квадра” проводиться їх декодування та підключення до
користувача. Інформація про площу та учасників береться з банку даних.
До недоліків нової технології належить дуже великий ступінь стиснення
цифрової інформації, що призводить до втрати якості зображення.
Компанія “Епл” продовжує розробку технології та планує її нові
демонстрації. На думку спеціалістів, інтерактивне телебачення ввійде до
застосування не раніше, ніж через декілька років.
Можливості інтерактивного мовлення ще не до кінця вивчені, але вже явно
проглядається їхній величезний потенціал. Найпростіше застосування –
телегра, в якій можна брати участь, сидячи вдома на канапі. Наступні
можливості пов’язані з придбанням товару, запропонованого в передачі,
причому гроші з банківського рахунку телеглядачів система автоматично
знімає і розпоряджається про доставку покупки додому. Інтерактивне ТБ
спрощує проведення опитування населення, дозволяє в той же час
спостерігати реакцію аудиторії на інформацію, що передається, на
рекламу, що досить важливо для рекламодавців.
Цілком безмежний потенціал освітніх інтерактивних програм. Глядачі
зможуть самі впливати на програми. Наприклад, у Бразилії аудиторії вже
запропоновувалося вибрати напрямок, за яким має розвиватися дія в
популярному серіалі. У Великобританії одна телекомпанія транслювала в
інтерактивному режимі футбольні матчі, і кожний глядач мав можливість
вибрати для себе ракурси, під якими він хотів дивитися конкретний
епізод, чи його повторення. Недалекий той час, коли публіка буде сама
створювати програму фільмів на наступний тиждень із запропонованого
списку. Словом, інтерактивні системи покликані стати наступним
принциповим етапом у розвитку слідом за появою кольорового зображення та
відеомагнітофонів.
Слово “інтерактивність” – мабуть, найбільш уживане сьогодні
професіоналами світового телебачення, хоча ніхто не може дати
правильного визначення цього явища. Прийнято вважати, що інтерактивність
означає можливість глядача взаємодіяти з тим, що відбувається на екрані.
Це стає можливим завдяки найновішим технологічним винаходам. Новітні
технології створюють нову інформаційну систему, кордонів можливостей
якої сьогодні ще не видно. Йдеться про об’єднання різних галузей і
технологій – телебачення, комп’ютера та сучасних засобів
телекомунікацій, причому для цього потрібна наявність розгалужених
кабельних та оптико-волоконних мереж, об’ємних банків даних, потужних
мікропроцесорів і, звичайно, необхідного обладнання у споживача.
Старший віце-президент компанії “Кінг Уорлд” (США) К.Крашл впевнений, що
цей продукт, умовно названий “інтерактивна інформаційна магістраль”,
повністю змінить телебачення. До речі, це навряд чи можна буде назвати
телебаченням у сьогоднішньому розумінні, оскільки нова система дозволить
не просто дивитися в інтерактивному режимі передачу, але й грати в
комп’ютерну гру, дивлячись у банк даних у віддаленому університеті,
робити покупки, милуватися на екрані картинами із музею, розміщеного за
тисячі кілометрів, і здійснювати ще багато операцій, не виходячи з дому.
Чи стане цей бізнес рентабельним? Це поки що не зрозуміло, проте
очевидно, що багато нинішніх лідерів світового телебачення відступлять,
з’являться нові переможці, які знайдуть ту форму застосування цих
технологій, що буде відповідати потребам споживачів.
Цікаво, які можливості відкриває інтерактивність у тих галузях, де вона
вже застосовувалася? Виставку останніх досягнень провела фірма “Філіпс”
(Нідерланди), яка активно працює з новими технологіями, у першу чергу із
своєю розробкою – інтерактивним компакт-диском (CDI). CDI виглядає як
звичайний аудіо-компакт-диск. Він встановлюється в особливий
зчитувальний пристрій, з’єднаний з телевізором або комп’ютером. На
диску, який має величезний обсяг пам’яті, записуються фільми,
комп’ютерні ігри, енциклопедії, освітні, музичні та багато інших
програм. Таким чином, СDІ дозволяє з’єднати розділені сьогодні системи,
причому якість кожної з них є значно вищою, ніж з використанням
традиційних методів.
Поки що, повідомив керівник компанії “Філіпс медіа дистрибьюшнл” Джон
Хоукінз, у світі продано 300 тис. пристроїв, що зчитують CDI, кожний
володар цього апарату вже має не менше 10 дисків. Залежно від країни,
продаж цих систем у 5-18 разів перебільшує продаж конкуруючих нових
технологій. Як розповів президент “Філіпс медіа паблішинг” Жан-Клод
Ларю, на європейському ринку є 150 назв оригінальних СDІ, до кінця 1994
р. буде випущено ще 75, а також записи більше півсотні останніх фільмів.
Очевидно, що в подальшому технологічному розвитку цієї чи іншої системи
можуть з’являтися ті ж інтерактивні інформаційні магістралі, які
з’єднають тисячі і мільйони користувачів у цілі мережі, що замінять чи
доповнять класичне телебачення.
У кабельній телевізійній мережі Солт-Лейк-Сіті (шт.Юта) почались
випробування діалогових телевізійних телепрограм, в яких телеглядачі
завдяки застосуванню широкосмугових передач, що використовувалися до
цього часу в системах закритого військового зв’язку, можуть
безпосередньо брати участь у вікторинах, вибирати художні фільми із
запропонованої відеотеки і т.п.
Такі тримісячні випробування організувала фірма “Юнікс” (Блу-Бел,
шт.Пенсільванія), що спеціалізується у сфері обчислювальної техніки,
разом з телевізійною компанією “Тайм Уорнер кейбл” (Стемфорд,
шт.Коннектикут). Під час випробувань додатковий цифровий сигнал
передасться по кабелю поряд із звичайним звуковим і відеосигналами
телевізійної програми. При цьому цифровий широкосмуговий сигнал
передасться на будь-яку з вибраних частот при потужності в тисячі разів
нижчій за потужність оригінального сигналу. Поновлення сигналу у
приймачі здійснюється за допомогою коду, що визначає частоту передач.
Такий шумоподібний широкосмуговий сигнал забезпечує дві переваги.
По-перше, фоновий шум у телевізійному приймачі глушиться, оскільки
широкосмуговий сигнал не впливає на якість зображення звукового
супроводу. По-друге, широкосмуговий сигнал піддасться перехопленню
тільки за допомогою апаратури, яка дорого коштує, що дозволяє
використовувати його для шифрування телевізійних програм, прийом яких
можуть зробити лише абоненти кабельної системи.
Голландська компанія “Філіпс”, один з найбільших у світі виробників
радіоапаратури, продемонструвала пристрій дистанційного управління до
телевізорів і відеомагнітофонів, в якому є мікрофон і система
розпізнавання звукових команд. Такий пристрій міг би бути надзвичайно
корисним для інвалідів і людей, які страждають, наприклад, артритом і не
можуть користуватися звичайними пристроями дистанційного управління,
обладнаними кнопковими перемикачами.
Перед тим, як почати користуватися новим пристроєм, його необхідно
включити в режимі “навчання” і продиктувати в мікрофон для введення в
пам’ять будови слів, відповідно до наведеного переліку команд:
“Ввімкнення”, “Вимкнення”, “Бі-Бі-Сі”, “Ай-Ті-Ві”, “Відтворення”,
“Запис” і т.д. При цьому можна подавати команду у будь-якій формі, яка
вам подобається, наприклад: “Прокидайся” замість “Ввімкнення” і
“Замовкни” замість “Вимкнення”. Новий пристрій має чотири варіанти
пам’яті, розраховані на голоси чотирьох осіб, таким чином ним може
користуватися кожний із членів сім’ї, хоча і не більше однієї людини
одночасно.
Ведуться спроби інтерактивного телебачення і у Франції. Весною 1988 р.
французьке телебачення почало показувати серію програм, що одержали в
пресі назву “ігри вбивств”. Передача розрахована в першу чергу на
підлітків. Ідея нового виду телепередач з використанням досягнень
сучасної техніки виникла в США. За допомогою спеціальної апаратури,
розробленої американською фірмою “Матель”, глядачі зможуть втручатися в
хід передачі, вбиваючи героїв, руйнуючи будинки, збиваючи літаки,
знищуючи автомашини. Програма являє собою серію невеликих
тридцятихвилинних фільмів, п’ять останніх хвилин яких розраховані на
пряме втручання телеглядачів. На екранах з’являються герої, які
починають стріляти в телеглядачів, останні в свою чергу мають попасти в
них за допомогою апаратури, оснащеної інфрачервоним випромінювачем.
Спеціальна ЕОМ підраховує попадання.
Американські фірми-розробники комп’ютерних ігор повідомили про початок
розробки системи класифікації для добровільного маркірування близько
2000 нових ігор, які щороку надходять у продаж, на предмет змісту в них
сцен сексу та насилля. Розробкою критеріїв оцінювання і символів буде
займатися Асоціація виробників програмного забезпечення спільно з
чотирма іншими компаніями, які випускають програмні продукти. За словами
виконавчого директора асоціації К.Уоша, працівники подбають про
погодження системи класифікації з виробниками відеоігор, які створюють
власну шкалу оцінки на зміст сексу і насилля в своїй продукції.
Вироби з новим маркіруванням з’явилися на прилавках роздрібних
торгівців. Згідно з планом, маркіруванню не підлягають близько 5000
комп’ютерних ігор, що вже з’явилися в магазинах. Маркіруватися будуть
лише ігри, записані на гнучких дисках та оптичних компакт-дисках. Поряд
з новими маркірованими виробами дозволяється продаж виробів без
маркірування. Не забороняється продаж підліткам відео- та комп’ютерних
ігор з великим змістом сексуальних сцен, незважаючи на відповідне
маркірування. Але деякі роздрібні торгівці повідомили, що продаватимуть
тільки маркіровану продукцію та продумають тактику відмови дітям у
продажу ігор з непристойним чи жорстоким змістом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
