UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтнічне, національне та загальнолюдське у мистецтві (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1626
Скачало116
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Етнічне, національне та загальнолюдське у мистецтві

 

Мистецтво як феномен людської свідомості єдине у своїй всезагальності.

Етнічне, національне і загальнолюдське становлять його сутнісну основу,

відбивають історію та характер зв’язку спільності людей і типи їх

художньої самосвідомості.

 

Етнічне (від грец. ethnikos) – це те, що пов'язане з належністю до

певного народу. Поняття етнос у найбільш усталеному значенні

перекладається як «народ», хоч в процесі еволюційного розвитку ще з

гомерівських часів в нього вкладався різний зміст. У нинішній час увага

до етносу, до етнічних ознак в народонаселенні планети надзвичайно

велика, оскільки нових форм набуває рівень міжетнічних відносин.

Конфліктні ситуації і спалахи суперечностей, що час від часу виникають

на міжетнічній основі, змушують людство спільними зусиллями шукати шляхи

взаємоприйнятних рішень як локальних, так і глобальних проблем, аби

зберегти наявне і створити умови для подальшого примноження цінностей

загальнолюдської культури.

 

Отже, в епіцентрі уваги до етносу, що є фундаментальною клітиною в

аналізі таких спільностей, як плем'я, народність, нація, виявився не

лише самий зміст цього поняття, а й діалектичність переходу до більш

загальних категорій – міжетнічних, міжнаціональних зв'язків у

загальнолюдській єдності. Двом взаємозалежним полюсам – етнічному і

вселюдському можна надати животворної сили, динамічності розквіту, а

можна за необережності звести справу до згубних наслідків у взаємному

антагоністичному протистоянні.

 

Кожний етнос і кожна нація в загальносвітовому людському потоці творення

життя у притаманних їм формах і особливостях мають своє призначення.

Тому й не послаблюється загальний інтерес до етносу, зумовленого

мовними, природженими особливостями, набутим нормативним досвідом і

психологією звичаїв, традицій, а також породженим у їхньому лоні

естетичним та художнім світовідношенням.

 

Вчені відзначають здатність етносу не лише до консолідації сил, набуття

глибинного енергетичного потенціалу у самовизначенні себе як певного

народу, а й до утворення пограниччя людських спільностей, їх

диференційованості. З одного боку, в етносі як замкненій в собі

одиничності вбачається цілісність, з іншого – у ньому наявний типологізм

та взаємовідмінності. Серед багатьох властивостей, притаманних різним

людським спільностям, слід назвати передусім відмінні, що

характеризуються стійкістю. Саме вона, стійкість, а також тенденція до

витривалості за будь-яких несприятливих умов, асимілятивних впливів,

нищівних бур і війн є сутнісною основою етносу. До того ж стійкість не

лише у розумінні протиставлення утискам, вироблення своєрідного

етнічного «інстинкту» самозбереження природних родових ознак, мови,

традицій, народних джерел художнього світосприйняття, моральних звичаїв,

любові до рідної землі. А стійкість (що є чи не найголовнішим) у

розумінні здатності етносу вбирати в себе і перетворювати в неповторну

цінність органічний сплав естетичного досвіду своїх поколінь й інших

племен, націй, народів. У збереженні автохтонності, самовідповідності зі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ