UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні мистецькі напрями Нового часу (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3128
Скачало384
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні мистецькі напрями Нового часу

 

Бароко – художній напрям, що склався в Італії у 80–90-і роки XVI ст.

Родоначальниками його вважають Тиціана, а ще більше Караваджіо. На

початку XVII ст. у цих італійських майстрів учився 23-річний фламандець

Рубенс, згодом один з найвизначніших представників бароко. Постаттю, яка

з'єднала добу Відродження з бароко, був геніальний Мікеланджело.

 

Чим відрізняється стилістика бароко від ренесансної? Передусім

наростанням драматизму і навіть трагізму світосприймання. Для бароко

характерна особлива композиція, де деталізація й орнаментація

підпорядковані ансамблеві. Ускладнена драматургія художнього задуму

рівною мірою властива й архітектурі (Дж. Л. Берніні), музиці (А.

Вівальді), літературі (П. Кальдерон), декоративному мистецтву. Бароко –

внутрішньо суперечлива течія, яку вже на початку XVII ст. репрезентували

два варіанти: офіційний і опозиційний. Перший пов'язувався з католицькою

церквою і загальним процесом Контрреформації в Європі. Криза Відродження

і наступ Контрреформації зумовлювалися причинами соціально-економічного,

політичного і культурного характеру, були реакцією на відродження

католицької церкви і феодального суспільства. З 1542 р. утвердилася

інквізиція. Жертвами її стали такі видатні діячі пізнього Відродження,

як Томмазо Кампанелла, Галілео Галілей, Джордано Бруно. 1559 р. папа

римський Павло IV затвердив Індекс заборонених книг, який значно посилив

цензуру католицької церкви. Вона, підкреслюючи «духовний характер» своєї

місії, продовжувала лишатися опорою феодальних основ суспільства. В

межах офіційного бароко, особливо ж у XVII ст., формувалися «героїчний»

та «ідеальний» стилі. Бароко стало пануючим в усіх католицьких країнах

Європи. Вбачаючи у ньому ідеальну здатність мистецтва могутньо впливати

на емоційний світ людини, католицька церква всіляко сприяла поширенню

цього стилю і поза Європою, зокрема в іспанських колоніях в Америці.

Сучасні художники латиноамериканського континенту вбачають в бароко

витоки свого національного мистецтва (Д. Сікейрос, X. Ороско та ін.).

 

Що ж до іншого, можна сказати опозиційного, напряму бароко, то його

вірніше було б назвати народним або навіть плебейсько-народним, оскільки

представники його орієнтувалися на «низьку натуру», прагнули створювати

народні типи, відображати народні думки і почуття, вдосконалювати

життєве тлумачення релігійної тематики. Цей напрям набув поволі широкої

демократичності, увібрав національні риси, відіграв особливу роль у

справі уособлення європейських національних культур. До нього близькими

були своїм творчим кредо такі неперевершені майстри пензля, як Рубенс і

Веласкес, Франц Гальс і Рембрандт. Саме їх захоплювала героїка сильних,

сміливих, фізично повноцінних людей, які спільними зусиллями завзято і

пристрасно домагаються перемоги. Усі най-новітніші на той час засоби

художньої виразності підпорядковувалися розкриттю краси активного,

сповненого драматизму людського життя.

 

Бароко існувало протягом майже двох століть. Щоправда, у XVIII ст.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ