UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура естетичної свідомості (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2430
Скачало219
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Структура естетичної свідомості

 

План

 

1.Естетичний смак

 

2. Естетичний ідеал

 

3. Естетичні погляди і теорії

 

Література:

 

1.Естетичний смак

 

Категорія естетичного смаку з'явилася в європейській науці у XVII ст. як

результат розвитку нових течій мистецтва XV – початку XVII ст., що

ламали старі канони і породжували потребу в універсальних критеріях їх

оцінки. З іншого боку, розвиток індивідуальності, започаткований епохою

Відродження, ставив питання про можливість суб'єктивної, самостійної

оцінки художнього твору, яка ґрунтується на почутті естетичного

задоволення або смаку. Але ж як тоді бути з розумінням універсальної

природи смаку, якщо оцінка має абсолютно суб'єктивний характер? Таке

питання було досить непростим для науки XVII – XVIII ст. І особливий

внесок у розв'язання його вніс видатний німецький філософ І. Кант.

Попередники Канта вже зробили крок до переоцінки чуттєвого та

ірраціонального, що становило основу нового уявлення про людину. Вони

визначали смак як здібність інтуїтивно відчувати прекрасне, як почуття,

що вільне від будь-яких утилітарних міркувань та незалежне від суджень

розуму.

 

Кант вважав, що суттєвим естетичним фактором смаку є почуття

задоволення, яке супроводжує споглядання прекрасного. Незаінтересований

характер, що властивий цьому почуттю і який відрізняє його від

утилітарного та морального почуттів, визначається Кантом так, як і його

попередниками. Почуття прекрасного лежить у підґрунті смаку. Саме від

нього залежить судження останнього. Проте, якщо ці судження, незважаючи

на їхнє індивідуальне джерело, містять у собі принципи всезагальності,

що надає їм безмежну достовірність, то цей принцип всезагальності має

бути притаманним самому естетичному почуттю. Кант вважав, що почуття

задоволення викликається всезагальною доцільністю, яка існує суб'єктивно

як форма апріорного принципу свідомості та об'єктивно – як чиста форма

предмета. Відтак, можна стверджувати, що притаманне нам естетичне

почуття або почуття задоволення є усвідомленням доцільності предмета.

 

Однак остаточне вирішення цього питання ще й донині носить дискусійний

характер. Усупереч відомому латинському прислів'ю – «про смаки не

сперечаються» скажемо: сперечались і досить жваво сперечаються.

 

У чому ж причина такого протиріччя? Визнання права особи на

індивідуальний смак, з одного боку, і незгоди прийняти чужу естетичну

оцінку, з другого? Відразу обмовимося: в житті є сфера, де про смаки

справді не сперечаються, бо сперечатися було б нерозумно. Але це сфера

чисто фізіологічного відчуття – що смачно, а що несмачно. Це скоріше не

смак, а уподобання, якому надається перевага: солодкому чи солоному,

гіркому чи кислому, холодному чи гарячому тощо. Такі характеристики

предметів не мають суспільного змісту, а тому і не торкаються інтересів

іншої людини.

 

Зовсім інше – смак естетичний. Він також глибоко індивідуальний, однак

належить зовсім до іншої сфери – сфери суспільної, соціальної.

Естетичний смак не є природженою властивістю людини і його не можна

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ