UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕстетика ХХ ст.: мистецька практика (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1963
Скачало188
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Естетика ХХ ст.: мистецька практика

 

План

 

1. Абсолютизація формально-технічних пошуків

 

у мистецтві XX ст.

 

2. Абстракціонізм

 

3. Експресіонізм та сюрреалізм

 

Література:

 

 

1. Абсолютизація формально-технічних пошуків

 

у мистецтві XX ст.

 

Розгляд у попередніх розділах історичних закономірностей розвитку

мистецтва XIX і попередніх століть переконливо свідчить про панівне

становище реалізму в історії художньої культури. Що ж до XX ст., то тут

картина дещо змінилася. Хоча реалізм і залишився провідним творчим

методом, проте значні зусилля митців віддаються або формально-технічним

пошукам, або дослідженню суб'єктивно-замкненого світу людини. Зазначені

тенденції знайшли вияв у запереченні об'єктивних джерел художнього

образу, у штучно ускладненій формі, в символіці слова, кольору, звука,

позбавлених загальнолюдського змісту, врешті-решт – у руйнуванні

традиційної гармонії мистецтва.

 

Серед нереалістичних художніх напрямів, які складалися на початку XX ст.

і мали значний вплив на подальший розвиток мистецтва, слід назвати

передусім фовізм, футуризм, кубізм, кубофутуризм. Ці напрями

представлені у живописі, скульптурі, поезії, музиці більшості країн

Європи, в Росії та в Україні.

 

У мистецькому житті Європи період кінця XIX – початку XX ст. позначений

надзвичайною динамікою, стрімкою зміною поколінь митців, стилів,

напрямів. З'являються численні групи й мистецькі об'єднання, кожне з

яких проголошує свою творчу концепцію. Утвердження нових принципів у

мистецтві набуває «маніфестного» характеру. Безперечно, що на формування

авангардистського руху в мистецтві XX ст. вплинули як науково-технічна

революція, яка закладала у свідомість інтелігенції поняття динаміки,

руху, нових ритмів, так і філософські ідеї Ф. Ніцше, А. Бергсона,

3. Фрейда та інших всесвітньо відомих мислителів.

 

У складному, суперечливому перебігу художніх подій того часу все ж таки

можна було знайти своєрідність розмежування між мистецтвом XIX і XX ст.

«Осінній Салон» 1905 р. в Парижі, на якому виставив свої роботи Анрі

Матісс. Картини А. Матісса – не лише виклик сталим традиціям

французького живопису, а й заперечення імпресіонізму, намагання

повернутися до яскравих фарб, малюнка, декоративності. З одного боку, А.

Матісса починають називати фовістом, тобто диким митцем, з іншого ж –

визнають як борця за нове мистецтво. А. Матісс, П. Пікассо, А. Дерен, О.

Фрієз наповнюють свої картини різким «матеріально відчутним» світлом,

починають вивчати мистецтво «варварів» – полінезійців, суданців,

дагомейців, аналізують творчу спадщину Поля Гогена, який з таким

захопленням ставився до мистецтва примітиву.

 

З 1906 р. активізувалися творчі зв'язки між митцями Франції і Росії, які

дали змогу порівняти художні школи, творчі манери, розуміння новаторства

у мистецтві. Цьому сприяла влаштована Дягилєвим восени 1906 р. масштабна

виставка російського живопису, на якій виставлялись роботи 53 майстрів.

Поруч з іконами XVIII – XIX ст., картинами Реріха, Врубеля і Сомова

демонструвалося й авангардне мистецтво – «пластичні експерименти» М.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ