UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвобода і детермінізм у мистецтві (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2388
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Свобода і детермінізм у мистецтві

 

Зважаючи на особливості мистецтва, як важливою форми суспільного буття,

можемо зазначити наступне. З одного боку, мистецтво завжди тяжіє до

вільної естетичної самодостатності, звільняється у своїй належності

всьому людству від вузько-корисливих цілей, з іншого – воно не може

зректися того земного коріння, з якого виростає, не може уникнути

суперечностей, земних турбот і повсякдення.

 

Саме по собі розуміння свободи у мистецтві потребує диференційованого

підходу, до того ж, не за мірою її вияву, бо свобода або є або її нема,

а за змістовним з'ясуванням того, що мається на увазі. В конкретності

повинна вбачатися і широка загальність, і сутнісна сторона. Так, першою

ознакою свободи як категорії естетичної, що відображає художнє

мистецтво, є його історико-генетична заданість. Мистецтво вільне з

самого свого народження, тому що воно вступило в змагання і суперництво

зі спонтанністю самопородження явищ і предметів. З моменту його появи

утворилося два світи буття – суворо детермінований у своїй еволюційній

космічній логіці і той, який може позмагатися у вільному протистоянні як

ідеалізована довершеність гармонії форм і смислів.

 

Наступна ознака свободи в мистецтві полягає в самій його сутності бути

не лише другою природою, утворенням духовної паралелі, а й вільно

ставити перед собою будь-які завдання моделювати імовірні і водночас

неймовірні ситуації з тим, аби загострити проблему, висвітлити в

найяскравіших ракурсах характери. Лише воно, мистецтво, здатне

переносити події в часі, повертатися до них у вигляді присутності і

відтворення логіки взаємозалежних явищ. Все, що пов'язане з гіперболою,

метафорами, згущенням фарб, «польотами уві сні і наяву», для мистецтва

доступне. Можна бути королем, принцесою, можна жити в потойбічному

світі, бути навіть якоюсь тінню вічності – мистецтво ні в чому не

обмежує себе, вторгаючись у найпотаємніші сфери. Воно вільне.

 

При всій очевидній полярності понять свобода і детермінізм, різкій

відмінності властивостей, відображених ними, ми не повинні розглядати їх

з точки зору взаємовиключення, абсолюту протистояння чи антагонізму.

Адже у кожному з них є ті грані і особливості, які становлять

внутрішній, в самому собі сущий антиномізм мистецького явища. Свобода в

мистецтві не абсолютна, а лише відносна. До того ж в ній присутні

зумовленості і детермінанти необхідності.

 

Слід чітко розрізняти свободу уявну, ілюзорну і свободу духу в самому

собі. Свобода у вільному власному виборі є справжньою навіть за умов, що

вона продиктована обставинами. Ця категорія розглядається здебільшого

етичною наукою. І цілком виправдано, бо коли ми говоримо про свободу в

творчості митця, то і тут вона набуває моральних критеріїв, хоч включає

всю складну психологічну гаму суто естетичного порядку – як, наприклад,

натхнення, прозорливість світлого розуму, осяяння в усвідомленні чистоти

творчих помислів, вільних від дріб'язковості і минущого. Герої грецької

міфології, епосу різних часів – вільні і волелюбні боги, люди,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ