.

Ділова розмова та її види. Ділова бесіда (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
678 19585
Скачать документ

Реферат на тему:

Ділова розмова та її види

Ділова бесіда План

1. Етапи підготовки і проведення ділової бесіди

2. Мета і завдання ділової бесіди

3. Література

Будь -яка колективна праця, співробітництво починаються, здійснюються і
завершуються за допомогою розмов. Вони виникають, якщо в діалозі домінує
згода, якщо учасники мовної комунікації дотримуються так званого
принципу кооперації – основного правила ефективного спілкування. Але
може утворитися і така взаємодія, у якій переважає незгода. Тоді
виникають суперечка , дискусія.

Ділова розмова – вид міжособистісного службового спілкування, що
припускає обмін інформацією, поглядами, думками, спрямований на
конструктивне розв’язання тієї чи іншої проблеми.

За структурою, тривалістю, функціям розрізняють :

1.Власне ділова розмова – короткочасний контакт, переважно на одну тему.

2.Ділова бесіда – тривалий обмін інформацією, точками зору, що часто
супроводжується прийняттям рішень.

3.Переговори – обговорення з метою досягнення угоди з якогось питання
.

4.Інтерв’ю – розмова з журналістом, призначений для друку, радіо,
телебачення.

У залежності від наявності засобів спілкування можна виділити:

1.Контактну ділову розмову – безпосередній, «живий» діалог.

2.Телефонну розмову –дистантний зв’язок, що виключає невербальну
комунікацію.

1. Мета і завдання ділової бесіди

Основна мета ділової бесіди – переконати партнера прийняти ваші
конкретні пропозиції. Завданнями бесіди виступає одержання службової
інформації, взаємне спілкування працівників однієї сфери, спільний
пошук, висування й оперативна розробка робочих ідей і задумів, контроль
і координація початих заходів, стимулювання трудової активності.

2. Етапи підготовки і проведення ділової бесіди

Виділимо 3 етапи підготовки і проведення даного виду мовного спілкування

Докомунікативний Комунікативний Посткомунікативний

1.Планування, оцінка співрозмовників і обстановки 1.Установлення
контакту Аналіз і письмовий запис основних положень бесіди

2.Збір матеріалу 2.Виклад і обґрунтування позиції

3.Аналіз і редагування матеріалу, підготовка тез 3.З’ясування позиції
співрозмовника

4.Спільний аналіз проблеми

5.Прийняття рішень

Підготовка до проведення бесіди починається з попередніх заходів.
Необхідний чіткий план – програма дії. Варто визначити тему і мету
обговорення, оцінити майбутніх учасників спілкування й обстановку. Треба
розробити стратегію досягнення цілей і тактику ведення бесіди.

Збір матеріалу – трудомістка справа, але це найважливіша стадія роботи
при підготовці майбутнього контакту. Доцільно відразу ж доповнити
зібрані матеріали власними примітками, потім систематизувати інформацію
і написати тези.

Розглянемо структуру комунікативного етапу. На початку бесіди треба
установити контакт зі співрозмовником, створити робочу атмосферу,
привернути увагу й інтерес партнера. При перших словах зустрічі бажано
посміхатися, сказати кілька приємних слів особистого характеру, чи
пожартувавши використовувати порівняння для короткого викладу ситуації.
Правильний початок бесіди припускає вказівку на її цілі , задачі,
оголошення послідовності розгляду питань.

Інформацію, з якою ви хочете познайомити співрозмовників, треба
представити коротко, точно і ясно, із указівкою на її джерела і
підкресленням їхньої надійності.

Наприкінці бесіди необхідно зробити висновки з основних положень,
сформулювати чітко і лаконічно основні ідеї. Досвідчені ділові люди
радять залишати в запасі один сильний аргумент на той випадок, якщо
співрозмовник у момент прийняття рішень почне вагатися .

Після закінчення зустрічі роблять письмовий запис, що фіксує мету,
задачі, позиції сторін, досягнуті домовленості, питання. Указують також
дату і місце проведення, тривалість, прізвища, імена і по батькові,
посади присутніх.

Доцільно проаналізувати бесіду, використовуючи наступну схему:

1.Яка тема і мета бесіди?

2.Чи удалося на початку розрядити атмосферу, установити психологічний
контакт?

3.Наскільки доказово викладені позиції? Які аргументи, методи
переконання використовуються?

4.Питання яких типів пролунали?

5.Як велася суперечка з помилкових суджень ?

6.У якій формі виражається відмова ?

7.Чи відмовляються співрозмовники від своїх суджень, якщо аргументація
опонента виявляється більш переконливою?

8.Хто робить узагальнюючий висновок?

9.Які рішення прийняті?

10.Чи можна назвати мову учасників спілкування правильною і гарною ?

11.Які засоби мовної адресації, «формули» вітання і прощання ужиті?

12.Чи дотримані просторові норми ділового спілкування?

13.Чи установлений візуальний контакт?

14.Які жести використовуються?

15.До якого типу відносяться співрозмовники (за класифікацією
П. Міцича)?

ЛІТЕРАТУРА

Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М.: Наука, 1991. — 299с.

Атватер Й. Я Вас слушаю… Советы руководителю, как правильно слу-шать
собеседника: Сокр. пер. с англ. — М.: Экономика, 1984. — 112 с.

Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, зволюция й управление. — М.:
Политиздат, 1986. — 334 с.

Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управлення.
— Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. — 464 с.

Блейк Р., Моутон Дж. С. Научные методи управлення / Пер. с англ. — К.,
1996. — 247 с.

Буева Л. П. Человек, деятельность, общение. — М.: Мысль, 1978. — 216с.

Бурлачук Л. Ф., Келесі М. Про критерії розвитку особистості // Вісник

Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. —

Вип. 2. — К., 1996. — С. 90—93.

Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. — М.: Дело, 1991. — 312
с.

Возняк Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх
спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд.
пси-хол. наук. — К., 2000. — 19 с.

Грейсон Дж. К., О’Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI

века. Пер. с англ. — М., 1991. — 319 с.

Демб А., Нойбауер Ф. Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з пара

доксами: Пер. з англ. — К.: Основи, 1997.— 302 с.

Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с
англ. — М.: Вече, 1995. — 384 с.

Драккер П. Управление, нацеленное на результат Пер. с англ. — М.:
Технолог, школа бизнеса, 1994. — 200 с.

Етнопсихологія: Навчально-методичний посібник / За ред. Л. Е. Орбан,
В. Д. Хруща. — Івано-Франківськ, 1994. — 83 с.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М.: Экономика, 1990. —
357 с.

Кредісов А. І., Панченко Є. Г, Кредісов В. А. Менеджмент для керівників.
— К.: Знання, 1999. — 556 с.

Крегер О., Тьюсон Дж. М. Типы людей й бизнес: Как 16 типов личности
определяют ваши успехи на работе: Пер. с англ. — М.: Персей, 1995. —
560с.

Лебедева М. М. Вам предстоят переговоры. — М.: Экономика, 1993. — 156 с.

Лозниця В. С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997.
— 248 с.

Палеха Ю. І., Кудін В. О. Культура управління та підприємництва:
Навчально-методичний посібник. — К.: МАУП, 1998. — 96 с

Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. —
СПб.: Знание, 1999. — 496 с.

Пиз А. Язьік телодвижений: Пер. с англ. — Новгород, 1992. — 262 с.

Психологія професійної діяльності і спілкування // За ред. Л. Е.Орбан,
Д. М. Гриджука. — К.: Преса України, 1997. — 192 с.

Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения: Пер. с
англ. — М.: Наука, 1992. — 158 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020