UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКриміналістична характеристика зґвалтувань (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось942
Скачало118
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Криміналістична характеристика зґвалтувань

 

Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного

насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного

стану потерпілої особи, відповідальність за вчинення якого передбачена

ст. 152 КК, є найбільш тяжким злочином проти статевої свободи та

статевої недоторканості особи. Під терміном «потерпіла особа» у чинному

законодавстві розуміються жінка, чоловік, неповнолітня або

неповнолітній, малолітня або малолітній.

 

Специфіка розслідування цих злочинів обумовлюється їх характером,

необхідністю детального вивчення не тільки обставин самої події та

потерпілої особи, підозрюваних (обвинувачених), а й різноманітних сторін

їх особистого життя, у тому числі інтимного. Складність розслідування

злочинів, передбачених ст. 152 КК, полягає передусім у тому, що

потерпіла особа, як правило, заперечує проти розголошення факту

зґвалтування, і в зв'язку з цим нерідко висуває клопотання про

зберігання таємниці самої події від близьких та інших осіб (подруг,

товаришів по роботі, членів родини). Таке клопотання, іноді досить

обґрунтоване, в цілому ускладнює процес розслідування. Складність

розслідування цих злочинів обумовлена також тим, що потерпіла особа, як

правило, психологічно не підготовлена до викладення подробиць

зґвалтування, на її поведінку часто впливають такі чинники, як сором,

страх, матеріальна або службова залежність, що, в свою чергу, потребує

особливого підходу до встановлення психологічного контакту між нею та

слідчим.

 

Розслідування ускладнюється також тим, що потерпіла особа іноді тривалий

час після зґвалтування не звертається із заявою до слідчих органів.

Несвоєчасність подання заяви утруднює розшук злочинця і встановлення

самого факту злочину. Однак і відразу після зґвалтування (внаслідок

психічного чи фізичного стану) потерпіла особа, як правило, не може

брати участь у деяких слідчих діях (пред'явленні для впізнання, очній

ставці та ін.), які дуже важливі для з'ясування обставин вчиненого

злочину і провини злочинця.

 

Нерідко потерпілими від зґвалтування є неповнолітні, а насильниками —

особи, які проживають з ними в одній родині, де стосунки між дорослими

бувають надзвичайно складними.

 

Особливо важко з'ясувати поведінку потерпілої особи, що передувала

зґвалтуванню. Іноді вона у випадках, коли існує реальна загроза

сексуального нападу, поводиться необережно, розв'язне. Така поведінка

потерпілої може бути активною (вживання спиртного, відокремлення з

насильником, прояви ласки) або пасивною (недостатньо активна протидія),

що вводить насильника в оману.

 

Необхідно також враховувати, що після порушення кримінальної справи на

потерпілу особу, як правило, здійснює вплив винний або його родичі

(умовляння, обіцянка одружитися, пропонування грошей, подарунків тощо).

 

На практиці трапляються випадки, коли потерпілі на стадії розслідування

викривають винуватця, дають свідчення про факт зґвалтування, але в

судовому засіданні, під впливом родичів чи інших заінтересованих осіб,

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ