Реферат на тему
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
Стаття ККУ 55:
1. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох
до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох
років.
2. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках,
коли воно не передбачене в санкції статті Особливої частини цього
Кодексу за умо-. ви, що з урахуванням характеру злочину, вчиненого за
посадою або у зв’язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого
та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права
обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
3. При призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися
певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі,
тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або
позбавлення волі на певний строк — воно поширюється на увесь час
відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений
вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового
покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при
призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а
також у разі застосування статті 77 цього Кодексу, — з моменту набрання
законної сили вироком.
1. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю має на меті недопущення вчинення даною особою в подальшому
злочинів з використанням певної посади чи в результаті зайняття певною
діяльністю. Це покарання може застосовуватися судом як основне і як
додаткове. При цьому виключається одночасне його застосування як
основного і як додаткового покарання за один і той самий злочин.
2. Як основне покарання позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю може бути призначене на строк від двох до
п’яти років, а як додаткове — на строк від одного до трьох років.
Застосування цього покарання як основного можливе лише за умови, що воно
передбачене в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, а
також якщо суд визнає за необхідне перейти до іншого, більш м’якого виду
основного покарання, не зазначеного у відповідній санкції (ст. 69). Як
додаткове це покарання може призначатися, коли воно не передбачене
санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, якщо суд,
враховуючи характер злочину, вчиненого за посадою або у зв’язку із
заняттям певною діяльністю, особу засудженого та інші обставини справи,
визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю. Воно може призначатися судом як додаткове і
при звільненні від покарання з випробуванням (ст. ст. 75, 77).
Суд може не призначати позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю, що передбачене в санкції статті (частини
статті) Особливої частини КК як обов’язкове додаткове покарання, при
призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачене законом (ст. 69).
3. У випадках, коли позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання до
арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні та
позбавлення волі на певний строк, воно поширюється на весь час
відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений
вироком суду для даного виду покарання. Строк додаткового покарання
обчислюється з моменту відбуття основного покарання. Якщо дане покарання
призначається як додаткове до інших видів основних покарань, його строк
обчислюється з моменту набрання законної сили вироком суду. Так само
обчислюється строк цього додаткового покарання у разі звільнення особи
від відбуття покарання з випробуванням (ст. 75).
4. КК не обмежує кола посад і видів діяльності, право обіймати які або
право займатися якою може бути позбавлений засуджений. Судова практика
виходить з того, що позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках,
коли вчинення злочину було пов’язане зі службовим становищем підсудного
або із зайняттям ним певною діяльністю. Призначаючи це покарання, суд
має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які
позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися
якою він позбавляється. Тимчасове незайняття певним видом діяльності або
неперебуванняла посаді на момент постановлений вироку не є перешкодою до
незастосування цього покарання. Так, позбавлення права керувати
транспортним засобом може бути призначене судом як додаткове покарання
незалежно від того, що особа вже позбавлена такого права в порядку
адміністративного стягнення. Однак суд не вправі призначити таке
додаткове покарання особі, яка не має права управляти транспортним
засобом.
5. До неповнолітніх це покарання може застосовуватися лише як додаткове
(ч. 2 ст. 98).
6. Засудженого може бути звільнено від додаткового покарання у виді
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
у разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м’яким (ч. 2
ст. 82).
7. Особи, засуджені до позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю, вважаються такими, що не мають судимості,
після виконання цього покарання (п. З ст. 89).
8. Засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися
певною діяльністю, які ухиляються від цього покарання, підлягають
кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 389.
Література
Конституція України (ст. ст. 38, 42,43, 63, 64).
Тимчасова інструкція про порядок виконання кримінального покарання у
вигляді позбавлення права займати певні посади або займатися певною
діяльністю. Затверджена наказом ДДПВП та МВС №91/565 від 17 липня 1999р.
Постанова ПВС № 22 від 22 грудня 1995р. “Про практику призначення судами
коимшальнот ппкппання” п. п. 9—11)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
