Реферат на тему
Арешт
Стаття ККУ 60:
1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах
ізоляції і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
2. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
3. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних
жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
1. За своєю правовою природою арешт є різновидом позбавлення волі на
короткий строк, що полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції від
суспільства. Така ізоляція засудженого поєднується з застосуванням до
нього обмежень, спеціально передбачених режимом відбування даного
покарання, а також із застосуванням заходів виховного характеру.
Арешт може застосовуватися до всіх засуджених, у т. ч. і до
непрацездатних (інвалідів 1-2 груп), осіб пенсійного віку,
військовослужбовців строкової служби. Не можна застосовувати арешт до
вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до семи років. Особливості
застосування арешту щодо неповнолітніх визначено у ст. 101.
2. Короткочасність ізоляції від суспільства особи, засудженої до арешту,
полягає у тому, що цей вид покарання встановлюється на строк від одного
до шести місяців. Конкретний строк арешту визначається судом, виходячи з
загальних засад призначення покарання (ст. 65).
3. Відбування арешту здійснюється в спеціальних виправних установах.
Згідно з ч. 2 ст. 60 військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
4. До осіб, які відбувають арешт, не може застосовуватися звільнення від
відбування покарання з випробуванням (сг. 75) та умовно-дострокове
звільнення від відбування покарання (ст. 81).
6. Втеча засудженого до арешту з місця позбавлення волі або з-під варти
утворює склад злочину, передбаченого ст. 393.
Статут гарнізонної’та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня
1999 р. (ст. ст. 2, 98, 218, 220, 245, додаток 6).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
