.

Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
240 1229
Скачать документ

Реферат на тему

Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням

Стаття ККУ 78:

1. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені
на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від
призначеного йому покарання.

2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або
систематично вчинює правопорушення, що . потягли за собою
адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях
виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного
покарання.

3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину
суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,
72 цього Кодексу.

1. Положення ч. 1 ст. 78 спрямоване на стимулювання засудженого до
законослухняної поведінки та виправлення. Якщо протягом іспитового
строку засуджений довів своє виправлення, то суд зобов’язаний (саме
зобов’язаний, а не може) звільнити засудженого від призначеного йому
покарання. КК не передбачає можливості звільнення засудженого від
відбування покарання з випробуванням до закінчення іспитового строку.
Про сукупність умов, за яких випробування вважається успішним, див.
коментар до ст. 75.

2. Для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під
час іспитового строку згідно з ч. 2 ст. 78 достатньо невиконання ним
хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього
обов’язків, визначених у ст. 76, або 2) систематичного вчинення
правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать
про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку суд
зобов’язаний направити засудженого для відбування покарання,
призначеного за вироком.

Засуджений підлягає направленню для відбування призначеного покарання у
разі вчинення ним лише правопорушень, які відповідають сукупності таких
ознак: а) вони були систематичними; б) кожне з них потягло за собою
адміністративне стягнення; в) свідчать про небажання засудженого стати
на шлях виправлення.

Систематичними слід визнавати правопорушення, у т. ч. різнорідні,
вчинені три і більше разів. Адміністративне стягнення — це міра
відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративними стягненнями є: попередження; штраф; сплатне вилучення
предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом
адміністративного правопорушення; конфіскація такого предмета або
грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування
транспортними засобами, права полювання); виправні роботи;
адміністративний арешт. Особливі види адміністративних стягнень
застосовуються до неповнолітніх. Таким, що свідчить про небажання
засудженого стати на шлях виправлення судом, на його розсуд, може бути
визнане будь-яке адміністративне правопорушення, як правило, вчинене
умисно.

3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину
суд, відповідно до ч. З ст. 78, до покарання, призначеного за новим
вироком, повністю або частково приєднує покарання, яке було призначено
засудженому за попереднім вироком і від якого від був умовно звільнений
з випробуванням, або призначає покарання за сукупністю вироків за іншими
правилами, визначеними у ст. ст. 71 і 72. Дотримання цього порядку не
залежить від того, чи був засуджений направлений судом згідно з ч. 2 ст.
78 для відбування призначеного покарання.

Якщо новий злочин вчинено особою після закінчення визначеного судом
іспитового строку, то вона, відповідно до п. 1 ст. 89, вважається такою,
що не має судимості. Це виключає призначення покарання за правилами,
передбаченими ст. 71.

У разі, коли особа вчинила злочин хоча і після закінчення визначеного
судом іспитового строку, але в період дії строку додаткового покарання,
яке перевищує тривалість іспитового строку (наприклад, іспитовий строк
було встановлено судом тривалістю до двох років, а додаткове покарання у
виді позбавлення права обіймати певні посади — тривалістю до трьох
років), не відбута частина додаткового покарання за попереднім вироком
підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за
сукупністю вироків (ч. З ст. 71).

4. Відповідно до п. 15 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК
ст. 78 застосовується до осіб, засуджених до покарання у виді
позбавлення волі із застосуванням відстрочки виконання вироку відповідно
до ст. 46-1 КК 1960 р.

КАП (ст. ст. 23-40, 298-305). КПК (ст. ст. 408-1, 408-2).

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020