.

Звільнення від покарання за хворобою (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
168 2134
Скачать документ

Реферат на тему

Звільнення від покарання за хворобою

Стаття ККУ 84:

1. Звільняється від покарання особа, яка під час його відбування
захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати
свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи можуть
застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до
статей 92-95 цього Кодексу,

2. Особа, яка після вчинення злочину або постановлен-ня вироку захворіла
на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути
звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При
вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину,
характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

3. Військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або
тримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними
до військової служби за станом здоров’я звільняються від покарання.

4. У разі одужання осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї
статті, вони повинні бути направлені для відбування покарання, якщо не
закінчилися строки давності, передбачені статтями 49 або 80 цього
Кодексу, або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При
цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи
медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами,
передбаченими в частині п’ятій статті 72 цього Кодексу, а один день
позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів
медичного характеру.

1. Звільнення від покарання за хворобою застосовується у випадках, коли
досягнення мети покарання стає нереальним через хворобу особи, яка
вчинила злочин. Ст. 84 передбачає три самостійних види звільнення особи
від покарання за хворобою, які визначаються характером захворювання та
особливостями суб’єкта, до якого застосовуються.

2. Ч. 1 ст. 84 передбачає обов’язкове звільнення від покарання, умовами
якого є: 1) відбування особою покарання; 2) захворювання її на психічну
хворобу; 3) позбавлення її можливості усвідомлювати свої дії
(бездіяльність) або керувати ними. Про поняття психічної хвороби, а
також про можливість усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати
ними див. коментар до ст. 19.

Підставою для звільнення від покарання таких осіб є неможливість їх
виправлення. Психічна хвороба, яка позбавляє особу можливості
усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, не дає їй
можливості усвідомлювати і примусовий характер державного впливу на
нього, який полягає у позбавленні чи обмеженні прав і свобод особи. Такі
особи звільняються від покарання незалежно від тяжкості вчиненого ними
злочину, тривалості невідбутої частини покарання, наявності порушень
режиму та інших обставин. Закон передбачає можливість застосування до
них примусових заходів медичного характеру, відповідно до ст. ст. 92 —
95.

3. Ч. 2 ст. 84 передбачає можливість звільнення від покарання або від
подальшого його відбування за таких умов: 1) особа захворіла на іншу
тяжку хворобу, крім психічної; 2) це сталося після вчинення злочину або
постановлення вироку; 3) врахування судом тяжкості вчиненого злочину,
характеру захворювання, особи засудженого та інших обставин справи.

Відбування покарання такими особами є недоцільним через неможливість їх
виправлення в умовах відбування покарання і застосування заходів
виправно-трудового впливу. До тяжких можна віднести хвороби, включені до
Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів Про
звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Виявлення
таких осіб покладається на лікарсько-трудові комісії, які створюються
при лікарнях для засуджених. Захворювання на тяжку хворобу є підставою
для звільнення особи від покарання або від подальшого його відбування
лише у випадку, якщо ця хвороба перешкоджає відбуванню покарання, тобто
коли подальше відбування покарання загрожує її життю або може призвести
до серйозного погіршення здоров’я чи інших тяжких наслідків.

Тяжкість вчиненого злочину ґрунтується на положеннях ст. 12. Особу
засудженого характеризують поведінка під час відбування

покарання, дисциплінованість, ставлення до праці, ступінь виправлення,
ухилення від призначеного лікування тощо. До інших обставин, які суд
може врахувати при вирішенні цього питання, можна віднести: тривалість
відбутого покарання; обставини, які при звільненні від покарання або від
подальшого його відбування можуть поставити засудженого у безвихідне
становище (наприклад, відсутність постійного місця проживання, рідних чи
близьких тощо), а також той факт, що засуджений захворів на тяжку
хворобу в результаті навмисного заподіяння собі ушкоджень під час
відбування покарання.

4. Ч. З ст. 84 передбачає обов’язкове звільнення від покарання, яке
застосовується за таких умов: 1) суб’єктом звільнення від покарання є
військовослужбовець, засуджений до службового обмеження, арешту або
тримання в дисциплінарному батальйоні; 2) він визнаний непридатним до
військової служби за станом здоров’я.

Захворювання засудженого військовослужбовця може і не бути тяжким.
Важливим є те, що воно робить його непридатним до військової служби.

5. Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла
на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії
(бездіяльність) або керувати ними, а також звільнення від покарання або
від подальшого його відбування особи, яка після вчинення злочину або
постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає
відбуванню покарання, мають умовний характер. Відповідно до ч. 4 ст. 84
ці особи, у разі їх одужання, повинні бути направлені для відбування
покарання. Проте ці особи не направляються для відбування покарання,
якщо вони: 1) повинні бути звільнені від покарання: а) у зв’язку із
закінченням строків давності (ст. 49); б) у зв’язку із закінченням
строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80); в) у зв’язку
із засудженням особи за діяння, караність якого законом усунена (ч. 2
ст. 74); г) на підставі закону про амністію або акта про помилування
(ст. 85); 2) можуть бути звільнені на підставах, передбачених ч. 4 ст.
74, ст. ст. 75, 79, 81, 83.

Література

КПК(ст.ст.408,411),

Закон України “Про боротьбу із заморюванням на туберкульоз” від 5 липня
2001р.

“Про порядок представлення в суди матеріалів про звільнення від дальшого
відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу”. Наказ
МВС № 256 від 13 травня 1992р.

Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у
Збройних Силах України. Затверджене наказом МО № 2 від 4 січня 1994 р.

Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у
Прикордонних військах України. Затверджене наказом Держкомкордону № 277
від 25 червня 1996р.

Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про
звільнення засуджених від подальшого відбування покарання. Положення про
лікарсько-трудову комісію. Затверджений наказом ДДПВП та МОЗ № 3/6від 18
січня 2000р.

Постанова ПВС від 18 вересня 1073р. №8 “Про практику застосування судами
законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які
захворіли на тяжку хворобу”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020