Реферат на тему
Катування
Стаття ККУ 127:
1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або
фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або
інших насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу
вчинити дії, що суперечать їх волі,—
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою
осіб,—караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
1. Основним безпосереднім об’єктом катування є здоров’я, а додатковим
обов’язковим — воля, честь і гідність особи.
2. З об’єктивної сторони цей злочин характеризується: 1) діями —
нанесенням побоїв, мученням або іншими насильницькими діями; 2)
наслідками у вигляді заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи
морального страждання; 3) причинним зв’язком між вказаними діями і
наслідками.
Про поняття побої див. коментар до ст. 126. Мучення (або заподіяння мук)
— це дії, пов’язані з тривалим позбавленням людини їжі, пиття чи тепла,
утриманням її в шкідливих для здоров’я умовах (наприклад, в умовах, які
позбавляють людину будь-якого із її природних почуттів — зору, слуху,
просторової або часової орієнтації) тощо. До інших насильницьких дій
можуть бути віднесені різні посягання на статеву недоторканість особи,
дії, характерні для мордування (про поняття мордування див. коментар до
ст. 126), а також інші подібні дії, серед яких найбільш поширеними є
підвішування тіла, придушування, тривала ізоляція, вплив на людину
постійним та голосним звуком, примушування їсти неїстівні речовини тощо.
Усі подібні дії супроводжуються стресом, почуттям жаху чи неспокою і
здатні принизити особу, зламати її морально.
Якщо вказані дії були поєднані з позбавленням людини волі,
зґвалтуванням, насильницьким задоволенням статевої пристрасті
неприродним способом, то вчинене підлягає кваліфікації за сукупністю
злочинів, передбачених ст. ст. 127 і, відповідно, 146, 152, 153.
Завдання побоїв і мордування під час катування повністю охоплюється ст.
127.
3. Суб’єкт катування загальний. Насильницькі дії, вчинені службовими
особами з метою спонукання потерпілого до дій, що суперечать його волі,
можуть бути кваліфіковані, зокрема, за ст. ст. 365 (424) або 373.
4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Метою
насильницьких дій при катуванні є намагання примусити потерпілого або
іншу особу до дій, що суперечать їхній волі, наприклад, надати певні
відомості чи зробити визнання, вчинити самокалічення тощо. Якщо такі дії
вчинені з метою отримати чуже майно чи право на майно, вони
кваліфікуються за ст. 189, з метою протидії законній господарській
діяльності — за ст. 206, а з метою примушування потерпілого до виконання
чи невиконання цивільно-правових зобов’язань — за ст. 355.
5. Кваліфікуючими ознаками цього злочину є вчинення його повторно або за
попередньою змовою групою осіб. Про поняття повторності і попередньої
змови групи осіб див. коментар до ст. ст. 32 і 28.
Конституція України (ст. 28).
Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. (ст. 5).
.„Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня
1966 р.(ст. ст. 7 ПО). Ратифікований СРСР 18івересня 1973р.
Європейська конвенція з прав людини від 4 листопада 1950 р. Ратифікована
Україною 17липня 1997р.(ст. 3).
Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких,
що принижують гідність, видів поводження {покарання від 10грудня 1984
р.)
Європейська конвенція про запобігання тортурам та нелюдському або
такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню від 28 листопада
1987 р Ратифікована Україною24 січня 1997р.
Принципи медичної етики, що відносяться до ролі працівників охорони
здоров’я, особливо лікарів, у захисті ув’язнених або затриманих осіб від
тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність,
видів поводження І покарання від 18 грудня 1932 р.
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Затверджені наказом МО З№ 6 від 17 січня 1995р. (п. 3).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
