Реферат на тему
Порушення правил охорони надр
Стаття ККУ 240:
1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило
небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне
видобування корисних копалин, крім загальнопоширених,— караються штрафом
у розмірі до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
обмеженням волі на строк до двох років.
2. Ті самі діяння, вчинені на територіях та об’єктах
природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили
загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки,—
караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або
позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого
і знарядь видобування.
1. Основний безпосередній об’єкт злочину — встановлений порядок
раціонального і комплексного використання й охорони надр та видобування
корисних копалин, які не є загальнопоширеними. Його додатковими
факультативними об’єктами можуть бути життя і здоров’я особи та інші
блага.
2. Предметом злочину є надра і корисні копалини (крім
загальнопоширених).
Надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суходолу та
дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного
вивчення та освоєння.
Корисні копалини — це природні мінеральні речовини органічного та
неорганічного походження, які можуть використовуватися безпосередньо або
після їх обробки. За своїм призначенням вони поділяються на корисні
копалини загальнодержавного та місцевого значення. Корисні копалини
належать до не поновлюваних природних ресурсів, геологічна швидкість
утворення або акумуляції яких є значно меншою, ніж швидкість їх
споживання людиною.
Предметом злочину є не загальнопоширені корисні копалини
загальнодержавного значення. Це горючі копалини (газ, нафта, вугілля,
торф тощо), метали (чорні, кольорові, рідкісні, благородні, розсіяні,
рідкісноземельні), неметали (різноманітна сировина, наприклад, хімічна,
абразивна, гірничорудна, для облицювальних матеріалів), води (підземні,
поверхневі), інертні гази.
Не визнаються предметом злочину корисні копалини місцевого значення, які
розглядаються як загальнопоширені (наприклад, галька, гравій, пісок
(крім формувального, скляного, такого, що використовується у
фарфорово-фаянсовій, вогнетривкій і цементній промисловості), глина
(крім вогнетривкої, тугоплавкої, фарбувальної та деякої іншої), крейда
(крім крейди для цементної, хімічної, скляної, гумової промисловості та
для одержання глинозему з нефеліну), черепашник, камінь бутовий, сланець
(крім горючого і покрівельного)).
Предметом злочину, передбаченого ст. 240, є корисні копалини в їх
природному стані. Звернення на свою користь або користь Інших осіб
Природних ресурсів, які вилучені з надр завдяки вкладеній праці людини,
потрібно розглядати як злочин не проти довкілля, а проти власності.
3. З об’єктивної сторони злочин може проявитися в одній з двох форм: 1)
порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку
для життя, здоров’я людей чи довкілля; 2) незаконне видобування корисних
копалин, крім загальнопоширених. Порушення встановлених правил охорони
надр може бути вчинено шляхом дії або бездіяльності. Це, наприклад:
вибіркове відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до не
обгрунтованих втрат запасів корисних копалин; пошкодження родовищ
корисних копалин, що виключає повністю або істотно обмежує можливість їх
подальшої експлуатації; порушення порядку забудови площ залягання
корисних копалин; забруднення надр при підземному зберіганні нафти, газу
та інших речовин; здійснення того виду користування надрами, який не
вказаний в акті про надання гірничого відводу.
Видобування корисних копалин передбачає дії, які полягають у вилученні з
родовищ корисних копалин будь-яким способом (викачування, побудова шахт,
кар’єрів тощо). Родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних
речовин в надрах, на поверхні землі, в джерелах вод та газів, на дні
водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для
промислового використання.
Незаконність видобування, яка є обов’язковою умовою визнання дій особи
кримінальне караними, означає, що видобування корисних копалин
здійснюється без належним чином оформленого дозволу — акта про надання
гірничого відводу або з відхиленням від умов, зазначених у цьому
документі (наприклад, видобування за межами відведеної ділянки надр або
з використанням недозволених для даного родовища методів і засобів
видобування корисних копалин). Злочин буде і в тому разі, коли дозвіл є
підробленим або простроченим.
Склад злочину у першій формі визнається закінченим з моменту порушення
правил охорони надр, яке створило небезпеку для життя здоров’я людей чи
довкілля, а у другій — з початку незаконного видобування корисних
копалин. Про поняття створення небезпеки для життя, здоров’я людей чи
довкілля див. коментар до ст. 239. Якщо вказаної небезпеки немає,
порушення правил охорони надр тягне адміністративну відповідальність
(ст. ст. 57, 58 КАП).
4. Суб’єкт злочину загальний. Порушення правил безпеки під час виконання
робіт з підвищеною небезпекою в гірничому виробництві особою, яка
зобов’язана їх дотримуватись, слід кваліфікувати за ст. 272.
5. Суб’єктивна сторона злочину в частині незаконного видооування
корисних копалин характеризується прямим умислом, а в частині порушення
правил охорони надр — умислом або необережністю.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 240) е: 1) вчинення його на
територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; 2) повторно; 3)
спричинення загибелі людей, їх масового захворювання або інших тяжких
наслідків.
Про поняття територій та об’єктів природно-заповідного фонду див.
коментар до ст. 252, про поняття повторності — ст. 32 і коментар до неї,
про поняття спричинення загибелі людей, їх масового захворювання або
інших тяжких наслідків — коментар до ст. ст. 236 і 242. Вирішуючи
питання про те, чи є спричинені внаслідок порушення правил охорони надр
наслідки тяжкими, крім всього іншого, потрібно враховувати кількість,
вартість та екологічну значимість видобутих, пошкоджених або втрачених
корисних копалин, час, на який родовище виведено з експлуатації, розмір
коштів, необхідний для оновлення порушених природних властивостей
ділянок надр, об’єктів рослинного і тваринного світу.
КН (ст. ст. 1, 13-27, 37-59. 65).
Закон України “Про видобування і переробку уранових ру”д від 19
листопада 1997р. (ст.ст. 1,6,7, 16).
Гірничий закон України від жовтня 1999р.
Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.
Затверджений постановою КМ № 827 від 12грудня 1994 р.
Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин
загальнодержавного значення. Затверджений постановою КМ № 33 від 17
січня 1995р.
Положення про порядок надання гірничих відводів. Затверджений постановою
КМ № 59від 27січня 1955р.
Положення про порядок здійснення державного гірничого нагляду.
Затверджене постановою КМ № 134 від 21 лютого 1995 р.
Порядок надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами.
Затверджений постановою КМ № 709відЗІ серпня 1995р.
Порядок укладання контрактів на користування надрами за участю іноземних
юридичних осіб і громадян. Затверджений постановою КМ№ 948 від 27
листопада 1995р.
Перелік корисних копалин України місцевого значення. Затверджений
наказом Держкомгеології України № 63 від 9 червня 1994 р.
Інструкція щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та
його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на
користування надрами. Затверджена наказом Міністерства охорони
навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 119 від
ЗО вересня 1996 р.
Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності
(ліцензійні умови) з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних
копалин та контроль за їх дотриманням. Затверджена наказом Ліцензійної
палати України та Держкомгеології № 33/58 від 8 квітня 1999р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
