Реферат на тему
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у
вибухонебезпечних цехах
Стаття ККУ 273:
1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у
вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо
воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків
або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,— нарається виправними роботами
на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або
позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або
без такого.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі
наслідки,— карається обмеженням волі на строк до п’яти років або
позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до
трьох років.
1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека на
вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а
додатковим обов’язковим об’єктом — життя та здоров’я особи.
2. Об’єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням — порушенням
правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у
вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози
загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди
здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи
інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273), 3) причинним зв’язком між діянням
та наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та
вибухонебезпечних цехах полягає у діях, які заборонені правилами
(наприклад, проведення роботи з використанням відкритого вогню у шахті з
підвищеною концентрацією вугільного пилу), або у бездіяльності —
невиконанні дій, які винний міг і повинен був вчинити (неввімкнення
вентиляції, невжиття заходів при виявленні того, що кількість вибухових
речовин в певному складі перевищує допустиму тощо).
Під правилами безпеки на вибухонебезпечних підприємствах та
вибухонебезпечних цехах слід розуміти будь-які нормативно-правові акти
(закони, постанови, інструкції, правила тощо), що містять відповідні
норми. При цьому на вибухонебезпечних підприємствах та в цехах діють як
загальні правила охорони праці (їх порушення, за наявності підстав,
кваліфікується за ст. 271), так і спеціальні, так звані правила
вибухобезпеки, призначені для попередження вибухів та максимального
зменшення шкідливих факторів тих вибухів, яких не вдалося уникнути.
Правила вибухобезпеки не зводяться до правил поводження з вибуховими
речовинами, порушення яких передбачено самостійною статтею Особливої
частини (ст. 267). Правила попередження вибухів та захисту від вибухів,
які діють на вибухонебезпечних підприємствах та у вибухонебезпечних
цехах, охоплюють не лише поведінку з вибуховими речовинами, а й вимоги
по дотриманню технологічної дисципліни, виконання окремих видів робіт на
виробництві, де такі речовини не використовуються.
Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства або
вибухонебезпечні цехи. Це підприємства і цехи, функціонування яких
пов’язане з постійною небезпекою (загрозою) вибуху. Під вибухом звичайно
розуміють процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому
об’ємі за короткий проміжок часу. В техніці розрізняють різні види
вибухів: хімічний (моментальне згоряння газів, пилу, волокноподібних,
вибухових та інших речовин); ядерний (виділення енергії елементарних
речовин при їх поділі або синтезі); електричний (потужні електричні
розряди); тепловий (виділення енергії перегрітої пари); кінетичний
(виділення енергії при зіткненні предметів); пружного стиснення
(наприклад, балонів із стисненим газом). Однак спеціальні норми до
вибухонебезпечних відносять лише підприємства, де є загроза тільки
хімічного вибуху. З огляду на це, до вибухонебезпечних підприємств не
належать опалювальні котельні, бойлерні, паросилові цехи,
трансформаторні підстанції, і, відповідно, порушення правил безпеки на
них не по винно кваліфікуватися за ст. 273.
Вибухонебезпечність конкретного підприємства чи цеху визначається при
його проектуванні, визначенні чи зміні технології компетентними
державними органами, які здійснюють нагляд за дотриманням безпеки
виробництва або ж адміністрацією певного об’єкта. Залежно від виду та
кількості вибухонебезпечних речовин, які знаходяться на підприємстві, їх
концентрації, використовуваних технологій визначаються категорія чи клас
вибухової або пожежно-вибухової небезпечності. Перелік об’єктів та
промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпеки, які
підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню, затверджено наказом
МВС. Слід мати на увазі, що до цього переліку не включено об’єкти,
підконтрольні органам державного гірничого нагляду.
Під підприємством у ст. 273 розуміються виробничі установи, які: а)
мають відокремлену територію, організаційну самостійність; б) займаються
виробничою діяльністю — виготовленням чи ремонтом продукції виробничого
призначення чи товарів народного споживання, добуванням корисних
копалин, створенням сільськогосподарської продукції, наданням
транспортних послуг тощо; в) на яких існує небезпека вибуху.
Цех — це основний структурний підрозділ виробничого підприємства. До
категорії вибухонебезпечних можуть бути віднесені не підприємства в
цілому, а їх окремі складові (дільниці, відділення, склади,
лабораторії), а також установки, обладнання, інші об’єкти, що
знаходяться поза межами підприємства. В такому випадку вони теж
визнаються місцем вчинення аналізованого злочину.
Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 273, не можуть визнаватися
об’єкти невиробничого призначення. Водночас, порушення спеціальних
правил вибухобезпеки на виробничих підрозділах, які перебувають у складі
військових частин, навчальних закладів чи наукових установ (наприклад,
дослідний завод науково-дослідного інституту, навчально-виробничі
майстерні) та в установленому порядку віднесені до певної категорії
вибухової або вибухово-пожежної небезпеки, охоплюється аналізованою
статтею КК.
Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків,
вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 273.
3. Наслідки, причинний зв’язок, суб’єкт та суб’єктивна сторона злочину,
передбаченого ст. 273, аналогічні відповідним ознакам злочину,
передбаченого ст. 272 (див. коментар до цієї статті).
Закон України “Про охорону праці” від 14 жовтня 1992р.
Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р.
Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем
вибухопожежонебезпеки, які підлягають щорічному пожежно-технічному
обстеженню. Затверджений наказом МВС№651 від 5 вересня 1998 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
