.

Групове порушення громадського порядку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
189 1503
Скачать документ

Реферат на тему

Групове порушення громадського порядку

Стаття ККУ 293:

Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського
порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства,
установи чи організації, а також активна участь у таких діях—

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або арештом на строк до шести місяців.

1. Об’єктом злочину є громадський порядок.

Порядок поведінки в громадських місцях груп людей передбачає наявність
писаних та неписаних (моральних, звичаєвих) правил поведінки, яких слід
дотримуватися при значній скупченості людей, а також результат
дотримання цих правил. Вони охоплюють необхідність виконання законних
вимог представників влади та адміністрації підприємств, установ,
організацій, де відбуваються масові заходи, неперешкодження нормальній
діяльності закладів торгівлі, культури, спорту, транспорту, державних
установ, а також праці, відпочинку, пересуванню інших осіб тощо.

Групові дії, які порушують громадський порядок, — це дії значної
кількості осіб, звичайно кількох десятків чи навіть сотень. Але, на
відміну від масових заворушень, число учасників групового порушення
громадського порядку дій в ході вчинення цього злочину істотно не
збільшується, вони не зростають кількісно і не перетворюються якісно на
активні посягання проти правоохоронюваних благ. При цьому переважна
частина натовпу веде себе пасивно, лише виконуючи вказівки окремих
організаторів та активістів. Сам же громадський порядок порушується
через поведінку учасників групи — їхню відмову звільнити приміщення чи
певну територію, ігнорування розпоряджень адміністрації чи представників
влади, відмову припинити такі, що проводяться з порушенням встановленого
порядку, мітинг, пікетування, демонстрацію тощо.

2. Об’єктивна сторона злочину включає в себе як обов’язкові ознаки: 1)
діяння, 2) наслідки та 3) причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Діяння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 293, виконується, як
правило, шляхом дії і полягає в: 1) організації групових дій, що
призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого
порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації; 2)
активній участі у них.

Під організацією вказаних групових дій розуміється давання вказівок,
розпоряджень, розробка планів поведінки, розподіл обов’язків між
учасниками тощо. Внаслідок діяння організатора виникає, розпочинається
групове порушення громадського порядку або ж здійснюється керівництво
діями групи.

Активна участь у таких діях полягає у виконанні вказівок організатора,
закликах до учасників натовпу вчиняти певні дії, особистому їх
виконанні, зокрема з метою повести за собою, показати приклад іншим
учасникам групових дій тощо.

Не виключається вчинення цього злочину і шляхом бездіяльності. Вона,
зокрема, може мати місце, коли організатор або активний учасник дій не
вживають заходів до припинення порушень громадського порядку іншими
учасниками, які вони спричинили своїми попередніми діями. Такі особи
несуть відповідальність і за дії натовпу, які тривають після їх активної
поведінки. Обов’язок вчинити певні дії по припиненню порушень
громадського порядку випливає з попередньої поведінки, можливість їх
вчинення визначається такими обставинами, як фізична змога вплинути на
групу, доступність засобів зв’язку, наявність осіб, через які можна
передати розпорядження, тощо.

Наслідки злочину можуть полягати у: 1) грубому порушенні громадського
порядку, 2) суттєвому порушенні роботи транспорту, підприємства,
установи чи організації.

Грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання
встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення
як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій
мало місце порушення, важливості нормальної діяльності відповідних
об’єктів, кількості потерпілих, часу порушення тощо.

Суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи
організації полягає у припиненні їх нормальної роботи на певний час. Це
— порушення графіку руху, зачинення магазинів, закладів громадського
харчування, зрив занять у навчальних закладах, зупинення виробництва.
Суттєвість порушення визначається з урахуванням його тривалості,
кількості осіб, нормальна робота, навчання, відпочинок або перевезення
яких порушені, розміру заподіяних матеріальних збитків тощо.

Причинний зв’язок між поведінкою організаторів та активних учасників
групового порушення громадського порядку і наслідками, вказаними в
диспозиції ст. 293, характеризується наявністю проміжної ланки —
поведінки групи, учасники яких безпосередньо і викликають відповідну
шкоду. Тому для констатації причинного зв’язку в аналізованому складі
злочину слід встановити наявність обох його ланок, довести що: 1) діяння
винного викликало відповідну поведінку натовпу; 2) передбачені ст. 293
наслідки викликані саме груповими діями.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020