Реферат на тему
Хуліганство
Стаття ККУ 296:
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів
явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю
чи винятковим цинізмом, — карається штрафом до п’ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до
шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб,— караються обмеженням волі на строк
до п’яти .років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони
були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з
опором представниковій влади або представникові громадськості, який
виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам,
які припиняли хуліганські дії,— караються позбавленням волі на строк від
двох до п’яти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті,
якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи
іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого
для нанесення тілесних ушкоджень,—
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
1. Основний безпосередній об’єкт хуліганства — громадський порядок. Його
додатковим факультативним об’єктом можуть виступати здоров’я особи,
авторитет органів державної влади, громадська безпека.
КК не пов’язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських
місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за
відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у
безлюдному місці, в квартирі). Однак вчинення хуліганських дій у
присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу
(покладення квітів до пам’ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка
вказує на грубість порушення громадського порядку.
2. Об’єктивна сторона хуліганства в самому КК не конкретизована. Аналіз
диспозиції ст. 296 показує, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони
цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому
порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю
чи винятковим цинізмом.
Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння
тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна,
безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати
проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над
безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні
діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КАП.
Ознакою об’єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням
місця, часу й обстановки, інших об’єктивних ознак, а також мотивів їх
вчинення.
Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість
порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення
хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих,
ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином,
грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому
заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов’язане з посяганням на
інші правоохоронні цінності, задля збереження яких підтримується
громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси
багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих
зусиль.
3. Суб’єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
4. Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і
мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства — це
прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в
суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб,
протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана
неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є
очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.
5. Кваліфікований вид хуліганства (ч. 2 ст. 296) наявний, коли дії,
передбачені ч. 1 ст. 296, вчинено групою осіб. Про поняття вчинення
злочину групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї.
Особливо кваліфікованими видами хуліганства є: 1) вчинення його особою,
раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов’язане з опором
представникові влади або представникові громадськості/який виконує
обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які
припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296); 3) вчинення його із
застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета,
спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення
тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296).
Особа, раніше судима за хуліганство, — це особа, яка має непогашену чи
не зняту судимість за вчинення злочину, передбаченого ст. 296 КК 2001
р., або злочину, передбаченого ст. 206 КК 1960 р.
Про поняття опору див. коментар до ст. 342, про поняття застосування
зброї— коментар до ст. 146, а про поняття вогнепальної та холодної”
зброї— коментар до ст. ст. 262, 263, 410.
Предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для
нанесення тілесних ушкоджень, є будь-які речі, що не належать до зброї,
які видозмінені чи спеціально знаходилися у винного з метою завдання
тілесних ушкоджень під час хуліганства (металевий прут, камінь, розбита
пляшка тощо). Такі предмети можуть пристосовуватися із вказаною метою і
в ході хуліганства. Водночас аналізована ознака відсутня, якщо під час
хуліганства використовуються предмети, які підібрані на місці вчинення
злочину і при цьому не пристосовувалися для заподіяння тілесних
ушкоджень.
Постанова ПВС № 3 від 28 червня 1991 р. “Про судову практику в справах
про хуліганство”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
