Реферат на тему
Наруга над могилою
Стаття ККУ 297:
Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з
прахом покійного, а також викрадення предметів, що знаходяться в місці
поховання або на трупі, — караються штрафом до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або
обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той
самий строк.
1. Об’єкт злочину — моральні засади суспільства в частині поваги до
померлих та місць їхнього поховання. Цей злочин заподіює моральну шкоду
насамперед рідним і близьким померлих, порушує громадський спокій, може
викликати міжетнічні та міжконфесійні конфлікти, негативно впливає на
виховання підлітків. Ставлення до померлих чи не найбільш яскраво
показує різницю між цивілізацією і дикістю, в ньому відображається і
ставлення особи до інших соціальних цінностей.
2. Предметами злочину є: 1) могила; 2) інше місце поховання; 3) труп; 4)
урна з прахом; 5) предмети, що знаходяться в місці поховання або на
трупі.
Могила включає яму для поховання тіла померлого, а також насип, споруди
(хрест, стела, камінь) над місцем поховання. Інше місце поховання — це
склеп, мавзолей, меморіальна стіна з прахом померлих, частина шахти,
корабель чи літак з тілами загиблих тощо. Труп — це тіло померлого, як
ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини. Труп виступає
предметом злочину незалежно від його стану (“свіжий”, бальзамований,
муміфікований). Під урною з прахом покійного розуміється посудина,
звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого, який піддано
спаленню, або ж праху, зібраного на місці давнього поховання. Предмети,
що знаходяться в місці поховання або на трупі, — це будь-які речі, які
перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання (одяг,
індивідуальні речі та прикраси, ордени і медалі, труна, вінки,
світильники, вази тощо).
3. Об’єктивна сторона злочину проявляється у: 1) нарузі над могилою,
іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного; 2)
викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі.
Наруга — це образливе ставлення, грубе знущання, демонстрація зневаги до
місця поховання чи праху покійного. Способи вчинення наруги в законів не
визначені. Це можуть бути: осквернення, шляхом вчинення непристойних
надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд;
розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення,
зривання одягу. Наруга характеризується як об’єктивним моментом —
вчиненням щодо праху чи місця поховання певних діянь, так і суб’єктивним
— прагненням зневажити пам’ять про померлого, продемонструвати своє
негативне ставлення до суспільних принципів, які панують в цій сфері.
Наруга переважно вчиняється шляхом дії. Однак не можна виключати її
вчинення і через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку
свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній
природні потреби.
Викрадення відповідних предметів — це протиправне їх вилучення і
звернення на свою користь чи користь інших осіб. Сюди належать, зокрема,
демонтаж і наступний продаж могильних загорож, пам’ятників, плит, а
також вінків, квітів, лампад, які знаходяться на могилі.
Діяння, передбачене ст. 297, відсутнє, якщо у встановленому порядку
здійснюються ексгумація трупа, перенесення могили на інше місце,
впорядкування місця поховання, а також якщо певні дії з трупом не
становлять собою наруги (наприклад, мотивом розчленування трупа є
приховування вчиненого вбивства).
Момент закінчення злочину визначається з врахуванням змісту вчинюваного
діяння. Якщо воно полягає у нарузі, то закінченим цей злочин є відтоді,
коли виконане діяння достатньо вказує на наявність її об’єктивних і
суб’єктивних ознак. Коли ж діяння виражається у викраденні, то злочин
закінчений з моменту набуття винним можливості розпорядитися викраденим
на власний розсуд (сховати, продати, подарувати тощо).
4. Суб’єкт злочину загальний.
5. Суб’єктивна сторона аналізованого злочину характеризується умислом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
