.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
168 1413
Скачать документ

Реферат на тему

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Стаття ККУ 332:

1. Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон
України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами,
вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод — карається
позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з конфіскацією
транспортних або інших засобів вчинення злочину.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,—

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років з
конфіскацією засобів вчинення злочину.

1.Об’єкт злочину — порядок перетинання державного кордону України. Про
поняття державний кордон України див. коментар до ст. 1ІО.

2. З об’єктивної сторони цей злочин може проявитися у трьох формах: 1)
організація незаконного переправлення осіб через державний кордон
України; 2) керівництво незаконним переправленням осіб через державний
кордон України; 3) сприяння незаконному переправленню осіб через
державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів або
усуненням перешкод.

Організація незаконного переправлення осіб через державний кордон
України передбачає схиляння інших осіб до перетинання державного кордону
України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон
України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без
відповідних документів та без дозволу відповідних органів державної
влади, поєднане з розробкою планів такого перетинання та безпосередньою
їх реалізацією.

Керівництво незаконним переправленням осіб через державний кордон
України — це розпорядження діями осіб, які бажають незаконно перетнути
державний кордон України, з метою досягнення відповідного злочинного
результату.

Організатором і керівником переправлення осіб через державний кордон
України може бути одна й та сама особа. Якщо ж одна особа здійснювала
організаторські дії, а інша — безпосередньо керувала їх виконанням, їх
дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 332. На практиці злочин,
передбачений ст. 332, найчастіше вчинюється спільними діями двох чи
більше осіб. Атому кваліфікація його за ч. 1 ст. 332 може відбуватися
лише в окремих випадках, коли йдеться, скажімо, про дії
“провідника-одинака”, затриманого при переправленні ним однієї чи
кількох осіб через державний кордон України.

Про поняття сприяння вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням
засобів або усуненням перешкод див. коментар до ст, 27. Але у злочині,
передбаченому ст. 332, таке сприяння стосується не співучасників цього ж
злочину, а осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон
України. Воно може полягати у наданні порад і вказівок щодо найбільш
зручних маршруту руху до державного кордону, місця і часу його
незаконного перетинання

тощо, у наданні; транспортних засобів, тимчасового сховища, засобів
маскування і засобів приховування слідів злочину, карт чи схем, у
відволіканні уваги прикордонних нарядів тощо.

Надання громадянами України іноземним громадянам і особам без
громадянства допомоги в незаконному перетинанні державного кордону
України за відсутності ознак злочину тягне адміністративну
відповідальність за ч. 2 ст. 206 КАП.

Викрадення або підробка документів, які надають право на перетинання
державного кордону України, з наступним наданням їх для використання
іншим особам під час переправлення їх через державний кордон України
кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених, відповідно, ст. ст.
332 і 357 або 358.

Переправлення через державний кордон України — це дії, спрямовані на
переведення, перевезення тощо осіб через умовну лінію, яка визначає межі
території України. При цьому всі дії організатора, керівника такого
переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані
ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон
України, перетнули його. Тому вчинений ними злочин є закінченим в
момент, коли виконано відповідні дії: організаційні дії по переправленню
осіб через державний кордон України, дії по керівництву таким
переправленням, надані необхідні поради, вказівки чи засоби для
незаконного перетинання державного кордону України іншими особами або
усунені відповідні перешкоди для цього, незалежно від того, чи фактично
опинились особи, яких вони переправляють через державний кордон України,
за межами України.

Дії винного, пов’язані з незаконним переміщенням через державний кордон
України людини, яку вона незаконно купила або придбала іншим способом,
повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332
не потребують.

3. Суб’єкт злочину загальний.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого
умислу. Мотиви і мета злочину не мають значення для його кваліфікації.
Водночас, якщо злочин, передбачений ч. 2 ст. 332, вчинено з корисливих
мотивів, до засудженого, як це випливає із ч. 2 ст. 59, може бути
застосована конфіскація майна (засобів вчинення злочину) як додаткове
покарання.

5. Кваліфікованими видами злочину є вчинення його повторно або за
попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 341). Про поняття повторність і
вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. коментар,
відповідно, до ст. ст. 32 і 28.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020