Реферат на тему
Розголошення даних досудового слідства або дізнання
Стаття ККУ 387:
1. Розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила
дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання
особою, попередженою в установленому законом порядку про обов’язок не
розголошувати такі дані,— карається штрафом від п’ятдесяти до ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років.
2. Розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею,
прокурором, слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового
органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо участь у
досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину,
принижують її честь і гідність,— карається штрафом від ста до трьохсот
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на
строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, з
позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.
1. Об’єктом злочину є встановлений порядок здійснення правосуддя, а
також нормальна діяльність органів дізнання, прокурора, слідчого в
частині забезпечення таємниці слідства та конфіденційності іншої
інформації, пов’язаної з виявленням та розкриттям злочинів і
розслідуванням кримінальних справ.
2. Об’єктивна сторона злочину полягає у розголошенні даних досудового
слідства чи дізнання: 1) без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка
провадила дізнання, особою, попередженою в установленому законом порядку
про обов’язок не розголошувати їх (ч. 1 ст. 387); 2) суддею, прокурором,
слідчим, працівником органу дізнання, оперативно-розшукового органу,
якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність
(ч. 2 ст. 387).
Про поняття розголошення див. коментар до ст. 328. Не має значення, чи
стосуються розголошені дані досудового слідства або дізнання винної
особи чи інших осіб.
Розголошення даних досудового слідства чи дізнання утворює склад
злочину, передбаченого ч. 1 ст. 387, якщо його вчинено без дозволу
прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання, і якщо особа була
попереджена в установленому законом порядку про обов’язок не
розголошувати такі дані. Попередження про обов’язок не розголошувати
дані досудового слідства чи дізнання має бути належним чином
процесуальне оформлене.
Розголошення даних досудового слідства чи дізнання утворює склад
злочину, передбаченого ч. 2 ст. 387, за умови, якщо розголошені дані
ганьблять людину, принижують її честь і гідність. До даних, розголошення
яких ганьбить людину, принижує її честь і гідність, можна віднести дані
про неї, про її дії або про дії, вчинені щодо неї, які вона бажає
зберегти у таємниці і розголошення яких підриває її авторитет, зачіпає
почуття самоповаги, компрометує її. Це можуть бути дані про інтимне
життя особи, її захворювання, непорядні вчинки тощо (про поняття
відомостей, що ганьблять особу, див. також коментар до ст. 154).
Злочин вважається закінченим з моменту ознайомлення з даними досудового
слідства чи дізнання сторонніх осіб.
3. Суб’єкт злочину спеціальний. За ч. 1 ст. 387 можуть нести
відповідальність тільки свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний
відповідач, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, а також
інші особи, які присутні при провадженні слідчих дій і попереджені про
обов’язок не розголошувати даних досудового слідства чи дізнання, а за
ч. 2 ст. 387 — суддя, прокурор, слідчий, працівник органу дізнання,
оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брали вони
безпосередню участь у досудовому слідстві або дізнанні.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Конституція України (ст. ст. З, 32). КПК(ст.ст.104,121).
Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність від 2 лютого 1992 р.
(ст.9).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
