UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБездіяльність військової влади (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось772
Скачало177
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Бездіяльність військової влади

 

Стаття ККУ 426:

 

1. Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, або не

порушення військовою службовою особою, яка є органом дізнання,

кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а також інше

умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми

службовими обов’язками повинна була виконати, якщо це заподіяло істотну

шкоду,— караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян, або службовим обмеженням на строк до двох

років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

 

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,— караються

позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

 

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що

вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,— караються

позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

 

1. Основні безпосередні об’єкти злочинів, передбачених ст. ст, 423 і

426, збігаються.

 

2. З об’єктивної сторони злочин може проявитися тільки у суспільне

небезпечній бездіяльності. Крім того, його обов’язковими ознаками є

суспільне небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди і причинний

зв’язок між вказаними бездіяльністю і наслідками. Формами цього злочину

є: 1) неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим; 2) непорушення

кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин; 3) інше

невиконання дій, які військова службова особа за своїми службовими

обов’язками повинна була виконати.

 

Для наявності складу цього злочину у будь-якій його формі потрібно

встановити: а) чи покладався на цю службову особу обов’язок вчинити

певні дії, невчинення яких ставиться їй у вину; б) чи мала службова

особа реальну можливість в конкретних умовах вчинити необхідні дії; в)

чи справді не були виконані обов’язки, які покладені на цю службову

особу.

 

Згідно з військовими статутами обов’язок вести роботу щодо зміцнення

військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед

особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини належать до

загальних обов’язків командирів та інших прямих начальників; командир

повинен вимагати дотримання високої військової дисципліни від підлеглих,

не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення;

командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив

заходів для її відновлення, несе за це відповідальність. Обов’язки щодо

припинення правопорушень серед військовослужбовців покладаються

військовими статутами також на чергового частини, чергового роти та

інших осіб зі складу добового наряду, які мають підлеглих за своєю

посадою в добовому наряді. Неприпинення злочину, що вчиняється

підлеглим, означає потурання вчиненню злочину особою, яка була

зобов’язана відвернути злочин (вжити заходів до його недопущення чи

запобігання йому). Ст. 426 є єдиною в КК статтею, яка прямо передбачає

відповідальність за потурання як форму причетності до злочину. Про

поняття підлеглий див. коментар до ст. 423.

 

Відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командири,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ