Урок українознавства
“Роль гетьмана мазепи в українській історії”
Мета: розкрити роль і значення гетьмана Івана Мазепи в українській
історії. Допомогти учням збагнути патріотичну та героїчну суть
діяльності гетьмана. Розвивати дослідницькі навички учнів, уміння
аргументувати, відстоювати свою точку зору. Виховувати в учнів почуття
людської гідності, свободолюбства, високі естетичні смаки.
Обладнання: виставка художніх творів українських і зарубіжних
письменників про І. Мазепу. Портрети гетьмана й історичних особистостей
його епохи. Дослідницька та монографічна література про гетьмана.
Фотозвіти учнів класу.
ХІД УРОКУ
Учитель.
Коли б такого сина мала
Ти, Україно, ще хоч раз —
То сто разів не помирала б
В обіймах царського вандала,
Не полотніла б від образ.
В. Крищенко
Іван Степанович Мазепа…
У нашій історії немає такого діяча, про якого би так багато, так
суперечливо, навіть полярно судили нащадки.
У той же час у нашій історії немає іншого діяча, який зазнав би такої
широкої, всеосяжної романтичної слави, притому слави всеєвропейської.
Сьогоднішній наш урок підсумує всю попередню роботу з цієї теми.
Завдання, яке стоїть перед вами: показати, як, маючи певну суму знань,
ви вмієте систематизувати, узагальнювати, виконувати творчу роботу. А
для цього ви повинні працювати на уроці активно, творчо, відповідально.
Ви обов’язково успішно справитеся з цим завданням.
Об’єднаємося у дві робочі групи.
Робота у групах
Завдання для І групи
«Іван Степанович Мазепа був високоосвіченою людиною, яка вражала своїм
інтелектом і знаннями сучасників, захоплює нащадків».
Спростуйте або доведіть цю думку.
Завдання для ІІ групи
«Визначте основні етапи сходження гетьмана Мазепи на свою страдницьку
та героїчну Голгофу».
Учні І групи, обговоривши питання, висловлюють думку, що І. Мазепа був
дійсно високоосвіченою людиною. Головні аргументи:
а) закінчив Києво-Могилянський колегіум, протягом шести років навчався
за кордоном у різних університетах Європи;
б) вільно володів багатьма іноземними мовами;
в) досконало знав латинь;
г) знався на артилерійській справі, заснував ливарню гармат у Батурині;
д) глибоко знав європейську літературу;
є) захоплювався музикою, грав на бандурі, складав вірші та пісні.
ж) мав надзвичайно багату бібліотеку, книжки якої читав мовами
оригіналів.
Учні, що працювали у ІІ групі, обговоривши своє завдання, пояснюють, що
Голгофою для Мазепи було героїчне, але безуспішне намагання звільнити
Україну від російського поневолення. Головними етапами сходження до
цього були:
а) освіта майбутнього гетьмана, здобута в Києві та за кордоном;
б) дипломатичний досвід, набутий під час служби в польського короля;
в) служба в гетьмана Дорошенка (1663–1674 рр.);
г) служба в гетьмана Самойловича (1674–1687 рр.);
д) період гетьманування в Лівобережній Україні (1687–1708 рр.).
Керівники творчих учнівських груп підсумовують роботу учнів у групах,
виділяючи вміння учнів аргументувати, відстоювати свою точку зору й
уміння систематизувати фактичні знання.
Учитель. Напередодні уроку ми відвідали з вами Музей гетьманства з
конкретною метою: розширити обсяг наших знань про гетьмана І. Мазепу.
Зараз кожен із вас розповість про особисті враження від відвідання
музею, а також про те, що нового, цікавого, невідомого досі ви дізналися
в музеї.
(Учні діляться своїми враженнями та відкриттями в музеї.)
Індивідуальне завдання учням
Доповнює відповіді демонстрація фотографій, зроблених окремим учнем під
час відвідання музею, та коментар до них.
Учитель. З 1687 року по 1908 рік Іван Степанович Мазепа був гетьманом
Лівобережної України.
Бесіда з учнями
1. У чому полягала надзвичайна мудрість гетьманування І. Мазепи? (У
політичній гнучкості, у завоюванні абсолютної довіри в російського
царя.)
2. Що давало це гетьману? Яку можливість відкривало перед ним? (Це
давало можливість гетьману проводити в життя власну політику, спрямовану
на об’єднання України та її визволення.)
3. Про яку державу мріяв гетьман Мазепа ще на початку ХVІІІ століття?
(Про державу європейського зразка зі збереженням традиційного козацького
устрою.)
Учитель. Саме тому одним з найважливіших напрямів державно-політичної
діяльності Івана Степановича Мазепи була культурно-освітня діяльність.
4. Скільки нових церков і храмів збудував в Україні гетьман Мазепа?
(Більше десяти.)
5. Будівництво яких храмів нашого міста довершив і прикрасив у
бароковому стилі гетьман? (Кирилівську церкву, Софійський собор,
Михайлівський Золотоверхий собор.)
Робота у групах
Учитель. Формуємо нові дві творчі групи. Учні, яким більше
запам’яталося під час нашої екскурсії відвідання Києво-Могилянської
академії, об’єднуються в першу групу.
Учні, яких більше вразило відвідання Києво-Печерського національного
заповідника, об’єднуються у другу групу.
Завдання для І групи
За часів Мазепи Києво-Могилянську академію називали
Могилянсько-Мазепинською». Чи були підстави для такої назви?
Аргументуйте свою відповідь.
Завдання для ІІ групи
Розбудові Києво-Печерської лаври — головного осередку православ’я в
Україні — І. Мазепа приділяв особливу увагу.
Доведіть це твердження.
(Попереднім було індивідуальне завдання для учня: підготувати фотозвіт
про відвідання Києво-Печерського заповідника.)
Учні першої групи, обговоривши питання, стверджують, що підстави
називати академію Могилянсько-Мазепинською були вагомі, тому що:
а) саме клопотаннями І. Мазепи Києво-Могилянському колегіуму було
надано статус академії;
б) гетьман розбудував новий корпус академії;
в) виділяв кошти на утримання академії;
г) постійно поповнював бібліотеку академії;
д) у власність академії передавав землі, будинки тощо.
Учні ІІ групи, обговоривши своє завдання, розглянувши фотографії,
зроблені під час екскурсії, довели, що розбудові Києво-Печерської лаври
І. Мазепа дійсно приділяв надзвичайну увагу.
Протягом 1698–1702 років коштом гетьмана тут було споруджено кам’яні
фортечні мури з кам’яними вежами. У бароковому стилі оформлено Троїцьку
надбрамну церкву, зведено Церкву Всіх Святих із родовим гербом гетьмана.
Навпроти Лаври збудовано Вознесенську церкву жіночого монастиря,
ігуменею якого була мати гетьмана. У 1701 році було оновлено будинок
Лаврської друкарні.
(Звучить запис фрагменту радіопередачі, який доповнює та розширює
знання учнів про добу Мазепинського бароко в Україні.)
Учитель. Усеосяжну культурно-освітню діяльність І. Мазепи є всі
підстави вважати спланованою, виваженою, далекоглядною державницькою
політикою мудрого гетьмана.
У 1704–1705 роках гетьман Мазепа вдається до таємної дипломатії з
противниками російського царя Петра І. У 1708 році він відкрито
переходить на сторону шведського короля Карла ХІІ у боротьбі проти
російського царя ПетраІ.
Чому так чинить Мазепа?
Повідомлення учня. Гетьман І. Мазепа використовує зовнішньополітичну
ситуацію в інтересах України. Він підтримав шведського короля за умови
гарантій незалежності України. Свідченням цього є українсько-шведський
договір, укладений у жовтні 1708 року в Бахмачі. «Україна обох сторін
Дніпра з військом Запорозьким і народом Малоросійським має бути вічними
часами свобідною від всякого чужого володіння…
Цілість границь її, непорушність вільностей, законів, прав і привілеїв
її свято мають заховуватися, аби Україна вічними часами вільно тішилася
своїми правами та вільностями…»
Учитель. У світі немає жодного національного героя, проти якого була б
розгорнута така жахлива, така ненависницька кампанія цькування та
наклепництва. Російська, а потім радянська історіографія зображувала
Мазепу як зрадника, клятвопорушника, людину, яка переслідувала свої
особисті інтереси.
Діти, яким є ваше ставлення до такої точки зору?
(Учні висловлюють свої думки стосовно цієї проблеми.)
Учні, об’єднавшись в одну групу, обговоривши суть проблеми,
аргументовано доводять, що ні зрадником, ні клятвопорушником гетьман
Мазепа ніколи не був, бо він не зраджував інтереси України, а відстоював
їх.
Учитель. Безсумнівно, у задумі Мазепи, у його союзі зі шведами не було
жодної особистої вигоди, а лише прагнення й намагання звільнити Україну.
Отож, не зрадником, а героєм приходить він до нас через віки.
Прощай навіки, Україно,
Мені уже недовго жить…
Але й в останню смертну мить
Твоє ім’я, о мамо люба,
Шептатимуть вигнанця губи.
В. Сосюра
(Звучить пісня «Ой горе тій чайці, чаєчці — небозі…» на вірші І.
Мазепи.)
Учитель. Як закінчилося життя славного гетьмана України?
Повідомлення учня. Після поразки разом із залишками шведського війська
козаки перетнули турецький кордон і зупинились у Варниці, біля Бендер.
Тут помирав старий гетьман. Не від ран і не від старості, а від
страждання душі, від болю серця, пекельної муки, що Бог не благословив
його задуму.
22 вересня 1709 року відійшов він у вічність. Поховали гетьмана у
Варниці.
У березні 1710 року його труну вивезли до православної землі Молдови та
перепоховали в головній церкві монастиря святого Юрія.
Учитель. Великий український театральний діяч ХІХ століття був на службі
в російській армії. У 1877 році під час російсько-турецької війни він
перебував у Галаці. Блукаючи містом, він зайшов до собору та побачив
могилу І. Мазепи. Був надзвичайно вражений і схвильований. Залишив нам
палкі спогади про цей надзвичайний епізод у своєму житті.
Індивідуальне завдання
(Учень читає напам’ять уривок зі спогадів Миколи Садовського.)
«Ти славний гетьмане, ти, останній нащадку колишньої вільної, багатої,
свободолюбної України! Ти, поборнику святий, що не хотів себе лічити
рабом серед зграї донощиків, блюдолизів, підніжків, грязі і рабів! Се
ти! Так ось де ти знайшов собі місце довічного покою… І я низько
вклонився гробниці того славного патріота, що бажав здобути щастя, і
волю, і честь своїй рідній країні і, знесилившись у тяжкій боротьбі,
поліг у далекій чужині, анафемою затаврований.»
(Звучить уривок із «Реквієму» А. Моцарта.)
Учитель. Над відкритою могилою І. Мазепи його духовний спадкоємець Пилип
Орлик сказав: «Ім’я славетного гетьмана Івана Мазепи вічно житиме
безсмертною славою в пам’яті нашого народу, бо він хотів дати йому змогу
розвинути у повній свободі всі його безмежні можливості. Нехай ні
військо, ні народ не стратить надії! Наша справа справедлива, а
справедлива справа вкінці завжди перемагає».
Не вмре героїв вічна шана,
Із болем змішана гірким.
І мудрість гетьмана державна,
І мужність козака Івана
До нас приходять крізь віки.
Літають думи понад степом,
Як пам’яті живі орли.
І слово проситься у небо:
Спасибі, гетьмане Мазепо,
Що в нашій долі Ви були.
В. Крищенко
Література:
1. Андрусяк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. — Львів, 1998.
2. Байрон. Собрание сочинений в 4-х томах. — М., 1981.
3. Брощак І., Мартель Р. Мазепа. Життя й пориви великого гетьмана. — К.,
1991.
4. Довідник з історії України, Генеза, 2001.
5. Загул Д. Передмова до перекладу «Мазепи». — Харьків-Київ, 1929.
6. Сосюра В. Розстріляне Безсмертя, «Український письменник», 2001.
7. Крищенко В. Поезія. — Київ, Дніпро, 2005.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
