UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСуть і фактори працездатності людини (реферат)
АвторPetya
РозділБЖД, безпека життєдіяльності, охорона праці
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3081
Скачало263
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Суть і фактори працездатності людини

 

Поняття працездатності та її рушійні сили

 

Проблема працездатності є центральною у фізіології і психології праці,

оскільки ефективна трудова діяльність може бути забезпечена лише на

основі врахування фізіологічних і психологічних закономірностей

функціонування людського фактора. Саме завдяки працездатності можлива

реалізація знань, умінь і досвіду людини. Працездатність людини є

фізіологічною основою продуктивності праці.

 

Існує дуже багато визначень категорії «працездатність» [9; 28]. Одні

автори ототожнюють працездатність з продуктивністю праці. Так,

С. О. Косилов визначає працездатність як здатність людини більш-менш

тривалий час виконувати певну роботу з дотриманням відповідних

кількісних і якісних її показників.

 

Аналогічне визначення дають В. П. Загрядський і А. С. Єгоров, які під

працездатністю розуміють здатність людини до виконання конкретної

діяльності в рамках заданих часових лімітів і параметрів ефективності.

 

Інші автори під працездатністю людини розуміють максимальні

функціональні можливості її організму для виконання конкретної роботи.

Зокрема, Г. Леман характеризує працездатність максимумом роботи, який

може виконати людина. І. М. Єфімов вважає, що працездатність — це

потенціал властивостей і якостей, які характеризують стан організму

відносно його готовності до трудової діяльності. Є. Л. Ільїн під

працездатністю розуміє стан систем організму, їх готовність виявити

максимум своїх можливостей.

 

Третя група вчених (Г. А. Стрюков, М. А. Грицевський) вважає доцільним

термінологічно відокремити працездатність як продуктивність,

ефективність діяльності і працездатність як психофізіологічний потенціал

працівника, оскільки:

 

достатній рівень продуктивності праці може зберігатися за умови різкого

зниження працездатності;

 

на виробництві людина не працює на межі своїх можливостей, а

використовує їх частину, рівномірно розподіляючи протягом робочого дня.

 

У найбільш загальному формулюванні працездатність можна визначити як

здатність організму людини витримувати навантаження (м’язові, нервові,

енергетичні, інформаційні) у процесі праці.

 

Згідно з теорією функціональної системи, розробленою П. К. Анохіним,

будь-яка робота являє собою завдання перед організмом в цілому. Її

виконують всі функціональні одиниці: рецептори, нервові клітини і нерви,

м’язи, органи і системи життєзабезпечення (дихання, серцево-судинна,

терморегуляційна тощо). Тому працездатність — це здатність клітин,

тканин і органів до дії. Зрозуміло, що ці дії на різних рівнях організму

виявляються по-різному (одні одиниці сприймають і переробляють

інформацію, інші виконують конкретні трудові рухи і дії або здійснюють

енергетичне забезпечення виконання роботи і т. п.).

 

Працездатність створюється рушійними силами організму — процесом

збудження на нейрофізіологічному рівні та енергією хімічних речовин на

молекулярному рівні.

 

Збудження здійснює взаємодію рецепторів, нервових шляхів і нервових

клітин з робочими органами. Під впливом нервових імпульсів сприймаючі,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ