.

Фінансовий план як засіб управління фінансами підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
143 2113
Скачать документ

Реферат на тему:

Фінансовий план як засіб управління фінансами підприємства

Високий рівень управління підприємством не може бути досягнутий без
фінансового планування. Воно забезпечує підприємству успіх на ринку і
тісно пов’язане з плануванням виробничо-господарської діяльності.

Фінансове планування – це процес оцінки фінансових потреб підприємства і
прийняття рішення про фінансування цих потреб. У процесі фінансового
планування забезпечується необхідний попередній контроль за створенням і
раціональним використанням фінансових ресурсів. Об’єктами планування є
доходи підприємства, включаючи нагромадження, взаємовідносини з
державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг
капіталовкладень, обсяг довготермінових кредитів банків на інвестиційні
заходи, потреба підприємства у власних оборотних коштах і джерела її
покриття.

Планування завжди орієнтується на дані минулого, але намагається
визначити і контролювати розвиток підприємства в перспективі.
Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники,
пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації
головних цілей. Перспективне планування включає розробку фінансової
стратегії та прогнозування фінансової діяльності.

За умов ринкової економіки виникає об’єктивна необхідність визначення
тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових
можливостей. На вирішення цих питань і спрямована розробка фінансової
стратегії – галузі фінансового планування. Як складова частина загальної
стратегії економічного розвитку, вона має узгоджуватися з цілями та
напрямками останньої. У свою чергу, фінансова стратегія справляє
суттєвий вплив на загальну економічну стратегію.

Теорія фінансової стратегії, досліджуючи об’єктивні економічні
закономірності ринкових відносин, розробляє форми та способи виживання й
розвитку за нових умов. Фінансова стратегія включає методи та практику
формування фінансових ресурсів, їх планування та забезпечення фінансової
стійкості за ринкових умов господарювання.

Фінансова стратегія згідно зі стратегічною метою забезпечує:

– формування та ефективне використання фінансових ресурсів;

– виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження
фінансових ресурсів на цих напрямках;

– відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним
можливостям;

– визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір
напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної
переваги над конкурентами.

На основі фінансової стратегії розробляються стратегічні, поточні та
оперативні плани.

Стратегічні плани — це плани генерального розвитку бізнесу і
довгострокової структури організації. У фінансовому аспекті стратегічні
плани визначають найважливіші фінансові показники і пропорції
відтворення, характеризують інвестиційні стратегії і можливості
реінвестування і нагромадження. Такі плани визначають обсяг і структуру
фінансових ресурсів, необхідних для збереження підприємства як
бізнес-одиниці.

Поточні плани розробляються на основі стратегічних шляхом їхньої
деталізації, тобто, якщо перший вид планів дає зразковий перелік
фінансових ресурсів, їхній обсяг і напрямки використання, то в рамках
поточного планування проводиться взаємозв’язок кожного виду вкладень із
джерелами фінансування.

Таким чином, стратегічні плани дають «макроструктуру» фінансових
ресурсів (перспективи зміни структури капіталу, пріоритетні напрямки
вкладення і запозичення засобів), а поточні характеризують ефективність
кожного з можливих джерел фінансування, містять розрахунок ціни капіталу
і його складових (акціонерного капіталу, кредитів, позик і т.п.), а
також фінансову оцінку основних напрямків діяльності підприємства та
шляхів одержання доходу.

Оперативні плани — це короткострокові тактичні плани, безпосередньо
пов’язані з досягненням цілей фірми, наприклад, план виробництва, план
закупівлі матеріалів і т.п. Оперативні плани входять складовою частиною
в річний чи квартальний загальний бюджет підприємства.

Процес бюджетування на підприємстві поєднує роботу зі складання
оперативного, фінансового і загального бюджетів, керування і контролю за
виконанням бюджетних показників.

Бюджет – це кількісне втілення плану, що характеризує доходи і витрати
на визначений період, а також капітал, який необхідно залучити для
досягнення заданих планом цілей. Дані бюджету планують майбутні
фінансові операції, тобто бюджет створюється до виконання передбачуваних
дій. Це і визначає роль бюджету як основи для контролю й оцінки
ефективності діяльності підприємства.

Бюджети мають безліч видів і форм, окремі бюджети, що характеризують
проміжні операції (закупівля сировини і матеріалів, бюджет виробництва і
т.д.), можуть нести інформацію тільки про витрати чи тільки про доходи
(бюджет продажів), а укрупнені бюджети (бюджетний звіт про прибутки і
збитки, бюджет коштів) показують як витрати, так і доходи організації
(рис. 8.1).

Основні вимоги до інформації, що міститься в бюджеті, наступні:
достатність, ненадмірність, ясність і доступність. Конкретні форми
складання бюджету кожне підприємство вибирає самостійно.

Бюджетний період, як правило, охоплює короткостроковий аспект планування
(рік, квартал), однак бюджети, пов’язані з капітальними вкладеннями,
складаються і на більш тривалий період — п’ять, десять років.

Рисунок 8.1 – Види бюджетів на підприємстві та їх взаємозв’язок

Роль і місце бюджетування в загальній системі фінансового управління
досить повно розкриваються при розгляді його функцій:

– планування (складання бюджету ґрунтується на уточненні та деталізації
стратегічних планів на бюджетний період, визначенні ефективності
планованих заходів та відповідності планованим витратам і доступним
ресурсам);

– координація (комунікація та координація різних підрозділів
підприємства, їх видів діяльності, що передбачають узгодження інтересів
окремих робітників і груп у цілому по підприємству для досягнення
поставлених цілей. Бюджетування сприяє виявленню слабких ланок в
організаційній структурі, розв’язанню проблем комунікації та розподілу
відповідальності між виконавцями);

– контроль (контроль поточної діяльності на основі бюджетних даних,
забезпечення планової дисципліни).

Процес бюджетування допомагає керівництву підприємства координувати
зусилля з огляду на взаємодію між підрозділами. Саме бюджетний процес
дає змогу виявити можливі конфлікти та неефективне використання
ресурсів. Розроблені бюджети розглядаються як орієнтири, з якими
порівнюються реальні результати. Відстеження різниці у фактичних і
бюджетних даних дає можливість своєчасно вжити заходів чи здійснити
коригування бюджету й змінити тактичні завдання всіх підрозділів.

Фінансовий бюджет — це план, у якому відображаються обсяг і структура
передбачуваних джерел коштів і плановані напрямки їх використання.
Фінансовий бюджет складається з бюджету коштів, бюджету капітальних
вкладень і бюджетного балансу. Фінансовий бюджет складається з
врахуванням інформації, що міститься в бюджетному звіті про прибутки і
збитки.

Бюджет руху коштів — це план грошових надходжень і платежів. При
розрахунку бюджету руху коштів принципово важливо визначити час
фактичних надходжень і платежів, а не час виконання господарських
операцій.

Не применшуючи важливості кожного етапу бюджетування та доцільності
складання оперативного бюджету на підприємстві, особливу увагу слід
приділяти бюджетуванню капіталовкладень.

Протягом свого життєвого циклу підприємство приймає різні проектні
пропозиції, кожна з яких потребує розробки бюджету. Ці пропозиції можна
класифікувати таким чином:

– капіталовкладення, що зменшують поточні витрати на виробництво
продукції;

– капіталовкладення, що розширюють обсяги виробництва існуючої продукції
чи сприяють впровадженню нової;

– капіталовкладення, що пов’язані із заміною обладнання;

– капіталовкладення, що дають переваги чи додаткові вигоди.

Капіталовкладення як на практиці, так і в теорії становлять ядро
будь-якого бізнесу. Приріст обсягів виробництва та підвищення
продуктивності залежать безпосередньо від ефективності капіталовкладень.
Підприємство, яке не має бюджету з капіталовкладень, нераціонально
використовує кошти через вкладання їх у всі можливі справи –
фінансування малоперспективних проектів і відкладання на потім програм
із високим потенціалом.

Завершальним кроком у процесі підготовки загального бюджету служить
розробка бюджетного бухгалтерського балансу, що характеризує зміни у
фінансовому і майновому становищі підприємства за умови виконання
запланованих у попередніх бюджетах господарських і фінансових операцій.

Для управління грошовими потоками важливе значення має аналіз та
планування руху грошових коштів, що дозволяє деталізувати джерела
одержання капіталу і напрямки його використання за відповідний період. З
метою одержання інформації при формуванні бухгалтерської звітності
передбачено складати “Звіт про рух грошових коштів” (РГК). У ньому
наводяться дані про рух коштів протягом звітного періоду в результаті
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Усі три розглянутих види діяльності формують єдину суму грошових
ресурсів підприємства, нормальне функціонування якого неможливо без
постійного переливання грошових потоків з однієї сфери в іншу. Саме
існування трьох сфер діяльності організації спрямоване на забезпечення
її працездатності. Навіть прибуткова виробничо-господарська діяльність
не завжди може приносити достатню суму грошей для придбання
позаоборотних засобів (чи нерухомості, устаткування). У подібній
ситуації необхідні нові позики, вартість яких повинна компенсуватися
майбутніми доходами від інвестицій. В умовах кризи неплатежів
підприємства змушені вишукувати додаткове короткострокове фінансування
оборотного капіталу. Але витрати на подібні заходи не можуть
компенсуватися майбутніми доходами, тому що гроші не були використані
для інвестицій.

Існує два способи складання Звіту про РГК: прямий і непрямий. Прямий
метод вважається більш складним, але більш інформативним, тому що він
заснований на вивченні всіх грошових операцій і визначенні, до якого
виду діяльності вони належать: основного, інвестиційного чи фінансового.
Непрямий метод простіший, оскільки він оперує змінами даних, що
відображені у балансі та звіті про фінансові результати.

???????K?Проведемо розрахунок руху грошових коштів на умовному прикладі
з метою оцінки фінансової привабливості підприємства в 2000 році.

Вихідні дані.

Підприємство протягом 1999-2000 рр. випускало продукцію двох видів – А і
Б. Фінансові результати роботи підприємства в 1999 р. наведені у табл.
8.1.

Таблиця 8.1 – Основні фінансово-економічні показники роботи підприємства
в 1999 р., тис.грн.

Показник Сума Дані балансового звіту

на 31 грудня 1999 р. Сума

1. Виручка від реалізації 135 7. Акціонерний капітал 210

2. Виробнича собівартість реалізованої продукції 80 8. Нерозподілений
прибуток 26

3. Торгові та адміністративні витрати 25 Усього 236

4. Прибуток до виплати податків 30 9. Позаоборотні активи:

обладнання і техніка

амортизація

250

30

5. Податок на прибуток 9 Усього 220

6. Чистий прибуток 21 10. Оборотні активи:

запаси готової продукції

запаси сировини і матеріалів

дебітори

грошові засоби

6,025

0,65

20

5,325

Усього 33

11. Короткострокові зобов’язання:

кредиторська заборгованість

податки 17

6,5

10,5

Усього чистий оборотний капітал

16

Усього активів 236

Таблиця 8.2 – Дані про обсяги виробництва у 2000 р.

Показник Продукція

А Б

1. Реалізація продукції

Ціна реалізації, грн./шт.

Кількість проданих одиниць, шт., по кварталах:

І

ІІ

ІІІ

ІV

Загальна кількість за рік

11

1500

1000

1000

1500

5000

14

2000

2000

2000

2000

8000

2. Виробництво

Запаси готової продукції, шт.

750

1000

Умови формування запасів готової продукції: запаси на кінець звітного
періоду повинні бути на рівні 50% очікуваного продажу в наступному
кварталі.

У виробництві використовуються два основні матеріали: Х і У. На
виготовлення одиниці продукції А витрачається дві одиниці матеріалу Х,
на виробництво продукції Б – три одиниці матеріалу У. Підприємство
закуповує матеріал Х за ціною 0,5 грн./шт., матеріал У – за ціною 0,3
грн./шт.

Таблиця 8.3 – Витрати на оплату праці у структурних підрозділах

Центри витрат Витрати праці на одиницю продукції, люд-год Цехова
зарплата, грн./год. Вартість праці за одиницю продукції, грн.

А Б

А Б

Підготовча дільниця 0,2 0,5 2 0,4 1,0

Машинний цех 0,5 0,5 2 1,0 1,0

Усього

1,4 2,0

Накладні витрати, тис.грн.

– умовно-постійні;

• амортизація – 10

• страхування – 4

• заробітна плата – 6

Усього – 20

– умовно-змінні;

• продукція А – 0,5

• продукція Б – 1,0

– збутові та адміністративні

витрати – 40

Щоквартальні капітальні вкладення, тис.грн.

І – 10

ІІ – 15

ІІІ – 8

ІV – 20

Усього за рік 53

Грошовий потік

Надходження виручки від реалізації: 50% продажу оплачується готівкою в
даному кварталі; 50% – в наступному кварталі. Оплата грошових витрат:

– виробнича робоча сила, основні виробничі матеріали та змінні накладні
витрати оплачуються щомісячно;

– постійні накладні витрати, адміністративні та торгові витрати
оплачуються щоквартально рівними сумами;

– податки, які треба сплатити, становлять 10,5 тис.грн. і будуть
оплачені рівними сумами поквартально протягом року (на основі
реструктуризації боргів і за узгодженням з податковими органами);

– капітальні вкладення оплачуються поквартально;

– кредиторська заборгованість на кінець року залишається незмінною
(6,5 тис.грн.).

Розрахунок фінансової привабливості

Насамперед визначимо показники привабливості підприємства для акціонерів
та інвесторів у 1999 році.

1 Рентабельність акціонерного капіталу

2 Рентабельність інвестиційного капіталу

Далі визначаємо зміни фінансово-економічного стану підприємства в 2000
році.

Щоквартальна виручка від реалізації, тис.грн.

І А (11 грн/шт · 1500 шт) = 16,5

Б (14 грн/шт · 2000 шт) = 28,0

44,5

ІІ 39,0

ІІІ 39,0

ІV 44,5

Усього за рік 167,0

Таблиця 8.4 – Затрати на придбання сировини та матеріалів

Показник Квартал За рік

І ІІ ІІІ ІV

Виробництво готової продукції

Продукція А

Запаси на кінець звітного періоду 50% від 1000 шт. = 500

500

750

750

750

+ Продаж 1500 1000 1000 1500 5000

– Запаси на початок звітного періоду

750

500

500

750

750

Необхідний випуск 1250 1000 1250 1500 5000

Продукція Б

Запаси на кінець звітного періоду 1000 1000 1000 1000 1000

+ Продаж 2000 2000 2000 2000 8000

– Запаси на початок звітного періоду 1000 1000 1000 1000 1000

Необхідний випуск 2000 2000 2000 2000 8000

Споживання основних виробничих матеріалів по кварталах, од.

Матеріал Х 2х1250=2500 2000 2500 3000 10000

Матеріал У 6000 6000 6000 6000 24000

Закупівля основних виробничих матеріалів по кварталах

Матеріал Х

Необхідні закупки, од. 1250х2=2500 2000 2500 3000 10000

Вартість закупок, тис. грн. 2500х0,5грн=1,25 1,0 1,25 1,5 5,0

Матеріал У

Необхідні закупки, од. 6000 6000 6000 6000 24000

Вартість закупок, тис. грн. 6000х0,3грн=1,8 1,8 1,8 1,8 7,2

Загальна вартість матеріалів, тис.грн. 3,05 2,8 3,05 3,3 12,2

Таблиця 8.5 – Розрахунок витрат на пряму оплату праці

Показник Квартал За рік

І ІІ ІІІ ІV

1 Трудозатрати, люд-год

1.1 Підготовча дільниця

А 1250х0,2=250 200 250 300 1000

Б 2000х0,5=1000 1000 1000 1000 4000

Усього 1250 1200 1250 1300 5000

1.2 Машинний цех

А 1250х0,5=625 500 625 750 2500

Б 2000х0,5=1000 1000 1000 1000 4000

Усього 1625 1500 1625 1750 6500

2 Витрати на оплату праці, тис.грн.

2.1 Підготовча дільниця 1250х2=2,5 2,4 2,5 2,6 10,0

2.2 Машинний цех 1625х2=3,25 3,0 3,25 3,5 13,0

Усього 5,75 5,4 5,75 6,1 23,0

Таблиця 8.6 – Накладні витрати, тис.грн.

Показник Квартал За рік

І ІІ ІІІ ІV

Змінні витрати

Продукція А 1250х0,5грн./шт.=0,625 0,5 0,625 0,75 2,5

Продукція Б 2000х1 грн./шт.=2,0 2,0 2,0 2,0 8,0

Усього 2,625 2,5 2,625 2,75 10,5

Постійні витрати

(20:4=5) 5 5 5 5 20

Усього накладних витрат 7,625 7,5 7,625 7,75 30,5

Таблиця 8.7 – Питомі змінні витрати, грн./шт.

Показник Продукція

А Б

Сировина і матеріали 0,5х2=1 0,3х3=0,9

Виробнича робоча сила 1,4 2

Змінні накладні витрати 0,5 1

Усього 2,9 3,9

Запаси на кінець звітного періоду

Сировина і матеріали

Х: 0,5 грн. х 1500 = 750 грн.

У: 0,3 грн. х 3000 = 900 грн.

Усього: 1650 грн.

Готова продукція

А: 2,9 грн./шт. х 750 = 2175 грн.

Б: 3,9 грн./шт. х 1000 = 3900 грн.

Усього: 6075 грн.

Вартість реалізованої продукції, тис.грн.

Запаси сировини і матеріалів на початок звітного періоду
1,65

+ Закупки матеріалів 12,2

= Наявність сировини і матеріалів для виробництва 13,85

– Запаси сировини і матеріалів на кінець звітного періоду 1,65

= Вартість використаних сировини і матеріалів 12,2

+ Витрати на виробничу робочу силу 23

+ Заводські накладні витрати 30,5

= Вартість випущеної продукції 65,7

+ Запаси готової продукції на початок звітного періоду 6,025

– Запаси готової продукції на кінець звітного періоду 6,0725

= Усього вартість реалізованої продукції 65,65

Таблиця 8.8 – Розрахунок грошового потоку, тис.грн.

Показник Квартал За рік

І ІІ ІІІ ІV

1 2 3 4 5 6

Змінні затрати

Початкове сальдо 5,325 11,4 14,075 20,275

Надійшло коштів:

Дебітори 20

50% поточного продажу 44,5:2=22,25 20,875 19,5 20,875 83,75

50% продажу наступного кварталу 0 22,25 20,875 19,5 62,625

Загальна виручка 42,25 43,125 40,375 40,375 166,125

Усього надійшло 47,575 54,525 54,45 60,65

1 2 3 4 5 6

Платежі:

За сировину і матеріали 3,05 2,8 3,05 3,3 12,2

Оплата праці 5,75 5,4 5,75 6,1 23,0

Накладні витрати (без амортизації) 7,625-10/4=5,125 5 5,125 5,25 20,5

Збутові і адміністративні витрати 10 10 10 10 40

Капітальні вкладення 10 15 8 20 53

Податок на прибуток 2,25 2,25 2,25 3,75 10,5

Усього виплат 36,175 40,45 34,175 48,4 159,2

Кінцеве сальдо грошових коштів 11,4 14,075 20,275 12,25

Розрахунок прибутку, тис.грн.

Виручка від реалізації 167

– Вартість реалізованої продукції 65,65

– Збутові та адміністративні витрати 40

= Прибуток до сплати податків 61,35

– Податки 18,405

= Чистий прибуток 42,945

Пасиви, тис.грн.

Акціонерний капітал 210

Нерозподілений прибуток

Початкове сальдо 26

Прибуток 2000р. 42,945

Усього 278,945

Активи, тис.грн.

Позаоборотні активи 250+53=303

– Амортизація 40

= Усього позаоборотних активів 263

Оборотні активи

Запаси сировини і матеріалів 1,65

+ Запаси готової продукції 6,075

+ Дебітори 20,875

+ Сальдо грошових коштів 12,25

= Усього оборотних активів 40,85

– Кредиторська заборгованість 6,5

– Податки 18,405

= Усього чистого оборотного капіталу 15,945

Усього активів 278,945

Розрахунок рентабельності

Рентабельність акціонерного капіталу

Рентабельність інвестиційного капіталу

Як показали розрахунки, рентабельність підприємства значно зросла, а
значить, підприємство у 2000 р. стало більш фінансово привабливим.

ЛIТЕРАТУРА

1. Конституція України.—К., 1996.

2. Закон України «Про власність» // Відомості Верховної Ради України.—
1991—№20.

3. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради
України. — 1991. — № 14.

4. Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної
Ради України. — 1991. — № 49.

5. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або
визначення його банкрутом». 784-ХІУ від 30.06.1999.

6. Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні
компанії» // Урядовий кур’єр. — 1994. — № 31—32.

7. Закон України «Про банки й банківську діяльність» // Урядовий кур’єр
від 17.01.2001.

8. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.1991.

9. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні» // Інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків. —
1996.— №12.

10. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять
капиталом — М.: Финансы и статистика, 1995.

Бюджет реалізації

Бюджет виробництва

Бюджет перехідних запасів

Бюджет загальновиробничих витрат

Бюджет витрат на оплату праці

Бюджет потреб у матеріалах

Бюджет цехової собівартості продукції

Бюджет загальногосподарських витрат

Бюджет комерційних витрат

Бюджет прибутків і збитків

Прогнозний баланс

Бюджет капіталовкладень

Бюджет грошових потоків

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020