UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхітектура Індії (III тисячоліття до н.е. – ХVII ст. н.е.) (реферат)
АвторPetya
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3314
Скачало310
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Архітектура Індії (III тисячоліття до н.е. – ХVII ст. н.е.)

 

Культура Індії – одна з найдавніших на землі. Тут уже у III тис. до

н.е. розвинулася так звана Індська цивілізація. На рис. 4.1 окреслена її

територія - вона значно перевищувала площу Єгипту й Месопотамії разом

узятих.

 

Долина Інду мала багато спільного з долинами Нилу, Євфрату й Тигру.

Завдяки повеням ця долина вкривалася родючим мулом. Щоправда, нерідко

ріки розливалися так, що зносили все людське майно, але поселенці з

часом навчилися боротися з ними. Містечка й села стали будувати на

штучних підвищеннях, а свавільні води спрямовували на поля мережею

зрошувальних каналів. Подальший розвиток подій мав привести до того, що

сталося в Єгипті та Месопотамії. Аби зрошувальна система діяла

безперебійно, не була занедбана, треба було створити єдине центральне

керівництво. Ця потреба з часом породила державу, на чолі якої стояли

правителі, їхні чиновники й аристократія.

 

Господарство цієї держави базувалося на родючості землі у долинах рік

басейну Інду, які водночас слугували зручними водяними шляхами.

Населення головним чином займалося землеробством. У містах були

розвинуті текстильне, керамічне, ювелірне та інші виробництва. Купці

торгували насамперед бавовняними тканинами, корінням, ароматичними

речовинами й рабами. Вели вони й морську торгівлю, їхні кораблі доходили

до Месопотамії, перепливаючи Арабське море й Перську затоку.

 

Розквіт Індської цивілізації припадав на 2600 – 1700 рр. до н.е. Тоді в

басейні Інду існували вже численні міста. За припущеннями вчених,

загальне керівництво державою здійснювалося з двох столичних центрів: на

півночі – з Хараппи, на півдні – з Мохенджо-Даро (рис.4.1). Зручний

річковий зв'язок сполучав обидві столиці, відстань між якими була 660

км. Кожна з них займала територію близько 2,5 км2 і могла мати до 30-40

тис. мешканців.

 

Виявилося, що їх побудовано, як і більшість інших міст держави, згідно з

заздалегідь розробленим планом.

 

Масивні стіни укріплень охоплюють Мохенджо-Даро (це можна побачити і в

інших містах) правильним чотирикутником. В його центрі, як це було у

Передній Азії, підносилася на вершині невеликого пагорба могутня

цитадель. У ній були зосереджені, зокрема, палац з двома внутрішніми

дворами, критий ринок, басейн для обмивань, сховища зерна й товарів,

казарми - все це говорить про сильну державну владу. Вулиці й провулки

(шириною від 5 до 10 м), які розділяли місто на майже однакові квартали,

утворювали прямокутну сітку, були орієнтовані по сторонах світу й мали

забудову точно по червоній лінії дво- і триповерховими будинками з

випаленої цегли (рис.4.3). Вздовж вулиць проходили каналізаційні канали.

Впадає в око утилітаризм, обов'язкова стандартизація, прагнення до

економічної вигоди: майже казармена симетрія міських вулиць, відсутність

будь-яких оздоб на будинках і навіть вікон на вулицю, не кажучи вже про

монументальну скульптуру.

 

Оборонний мур чотирикутної (400х200 м) цитаделі в Хараппі мав 15 м

заввишки. На її території були розташовані цистерна для збирання води,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ