UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхітектура арабських країн та країн Близького і Середнього сходу (VII – XVIII століття) (реферат)
АвторPetya
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7347
Скачало346
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Архітектура арабських країн та країн Близького і Середнього сходу

(VII – XVIII століття)

 

 

У першій половині VII століття лавина арабських завойовників вийшла за

межі Аравійського півострова і швидко підкорила сусідні країни. На

початок VIII століття кордони створеної ними феодальної держави –

Арабського халіфату – поширилися до Атлантичного океану на заході, до

річок Інд і Сир-Дар’я на сході, до Кавказького хребта на півночі, а на

півдні доходили до берегів Індійського океану і до неродючих пісків

Сахари (рис.6.1).

 

В завойовані країни араби принесли засновану Магометом нову релігію –

іслам (це слово означає «покірність»), який зіграв таку ж роль у

зміцненні феодалізму на Сході, як християнство на Заході.

 

Спочатку культура арабів була нижчою від культури завойованих ними

країн. Та незабаром араби увібрали краще з античної культури і культур

інших підкорених народів, створивши на цій основі свою власну високу

цивілізацію. Загальновідомі досягнення вчених халіфату у медицині,

математиці, астрономії, історії, географії. Арабська мова стала

загальновизнаною мовою спілкування вчених на Сході, подібно до латині на

Заході.

 

Вплив арабської культури продовжував позначатися і після розпаду

халіфату на окремі феодальні держави, й навіть після вигнання арабів із

завойованих ними країн. У кожній з них, з огляду на обставини, що

склалися, архітектура була достатньо самобутньою, але з переважанням

загальних рис. Їх формуванню сприяли інтенсивні зв’язки з народами

халіфату, схожість шляхів розвитку феодалізму та природних умов,

спільність культурних та побутових традицій, загальне віросповідання і

т.ін.

 

Засновник ісламу шейх Магомет зробив першою столицею об’єднаної

арабської держави місто Мекку, а з 622 року – Медіну. Ця дата

вважається першим роком становлення мусульманської культури.

 

В історії арабських халіфатів традиційно виділяється три періоди:

 

- період ранніх халіфатів (622 – 661 роки);

 

- період Омейядського халіфату ( 661 – 750 роки);

 

- період Аббасидського халіфату ( 750 – 1258 роки).

 

Початковий період існування арабського халіфату характеризується швидким

зростанням кількості та розмірів міст. Це було пов’язано з розвитком

ремісничого виробництва і торгівлі, необхідністю створення опорних

пунктів у підлеглих країнах. Багато міст виросло з військових поселень,

побудованих завойовниками у підкорених країнах. Навколо первісного

укріпленого феодального замку – цитаделі – розвивалася основна частина

міста – шахристан, що також обносився стіною, а за його межами

виростали захищені власними стінами рабади (ремісничі слободи).

 

У цитаделі розміщувалися палац правителя, арсенал, казарми, у шахристані

– основні адміністративні й культові будівлі, базари, лазні, житло

можновладців. Основним населенням рабадів були ремісники.

 

В усіх завойованих країнах з’явилися нові типи монументальних споруд,

притаманних арабській архітектурі. Головні з них: мечеті (слово

перекладається як «місце поклоніння»), медресе (школи богослов’я),

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ