UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхітектура народів Середньої Азії (VI – XVIII століття) (реферат)
АвторPetya
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3295
Скачало262
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Архітектура народів Середньої Азії (VI – XVIII століття)

 

Починаючи з VI століття в Середній Азії все частіше будуються укріплені

житла для феодалів. Феодальний замок – кьошк – був немов би продовженням

високої (4 – 8 метрів) платформи, розміщеної в середині концентричних

огорож. Їх висота понижується до периферії, що забезпечує обстріл

зовнішніх стін з більш високих внутрішніх. Масив кьошку розширювався

внизу, надаючи йому стійкості. Зовнішня поверхня його стін була

гофрованою. Напівциліндричні хвилі облегшують стіну, надають їй

жорсткості. В результаті регулюється процес висихання стін,

попереджується утворення тріщин, збільшується кут обстрілу розміщених

між гофрами в товщі стіни бійниць. Окрім того, гофри оживляють

одноманітну поверхню глиняних стін, підсилюючи їх пластичність.

 

Між рядами стін оселялися воїни, ремісники-селяни. Комплекс здебільшого

розташовувався на пласкій рівнині і мав зазвичай геометрично правильне

планування (рис.7.1).

 

Наприкінці VII – початку VIII століття нашестя арабських завойовників

на «країну тисячі міст», як називали тоді Середню Азію, не залишило і

сліду від дуже давньої і високої цивілізації, пов’язаної зі світом

елліністичної та буддійської культур. У IX столітті араби були вигнані,

але принесена ними релігія – іслам – знайшла підгрунтя для свого

розвитку, оскільки сприяла закріпленню тут феодальних відносин, які

склалися ще з VI століття. Будівлі мусульманського культу – мечеті,

мінарети, мазари (мавзолеї), медресе – стали звичними у

середньоазійському пейзажі. За арабськими містобудівними принципами

стали споруджуватись і міста Середньої Азії. Навколо фортеці правителя,

що називалась арк, оселялися його родичі, наближені особи та слуги. Там

же розміщували адміністративні споруди, караван-сараї, яскраві й

барвисті східні базари. Цю частину міста – шахристан – оточували ще

однією високою стіною, а інколи й глибоким ровом, наповненим водою.

Навколо стіни, у тісних кварталах з вузенькими кривими вуличками,

мешкали ремісники,

 

дрібні торгівці та інший простий люд. Для правителя він був не менш

небезпечний, ніж його войовничі сусіди. Це зовнішнє місто – рабад –

обносили третім кільцем надійних укріплень (рис.7.2). І шахристан, і

рабади складалися з окремих, повністю автономних кварталів (в

Узбекистані їх ще й зараз називають «махалля»). В кожному такому

кварталі були свої громадські та культові будівлі, лазні і т.ін. На

торговельних шляхах між містами для захисту від грабіжників будували

невеликі фортеці – рабати (рабат – означає «фортеця»), які надавали

притулок купецьким караванам, тобто виконували одночасно і функції

караван-сараїв.

 

Поруч із сучасним узбецьким містом Навої на стародавньому караванному

шляху збереглися залишки караван-сараю Рабат-і-Малік ( XI століття). Це

була досить велика споруда, що включала постоялий двір, котрий міг

прийняти і нагодувати одночасно декілька караванів (рис.7.3). Розміри

караван-сараю в плані – 86х86 м. Центр фасаду відмічений великим

портиком – пештаком. Силуети сторожових веж і величезний вхідний портал

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ