UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетод середовищного проектування. Архітектурне поектування. В рамках системи «середовище-людина» (за В.Л.Антоновим) (реферат)
АвторPetya
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1477
Скачало166
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Метод середовищного проектування. Архітектурне поектування

 

В рамках системи «середовище-людина» (за В.Л.Антоновим)

 

План

 

1. Системність як характеристика цілісності в архітектурі

 

2. Мова і мовлення архітектури як засіб вираження архітектурної

композиції

 

Література

 

1. Системність як характеристика цілісності в архітектурі

 

Поняття і специфіка архітектурної системи.

 

Проблема архітектурної композиції у рамках системи „середовище-людина”.

 

Естетичний вплив середовища.

 

З огляду на визначальний вплив середовища на людину і його сприйняття

будь-якого об'єкта в цьому середовищі, методологічною проблемою

архітектурної композиції стає природа сприйняття людини, його реакції на

вплив середовища.

 

У такому випадку методична проблема формулюється як відношення проекту

до естетичного впливу середовища. Антична і середньовічна архітектура

формувалась у натуру, і архітектор, входячи в реальність, неминуче

ставив себе в позицію майбутнього споживача. Але якщо сьогодні проект є

засобом прогнозування реальності, те його автор, як і колишній зодчий,

повинен відтворити цю позицію; тобто відтворити у своєму проекті вплив

середовища на жителя.

 

Як домогтися такої адекватності в проектному процесі?

 

Архітектурна теорія визначає композицію як ЦІЛІСНІСТЬ, взаємозв'язок

частин. У цій якості вона співвідноситься з філософськими і

кібернетичними поняттями системи. Сутність архітектури відповідає

трактуванню систем, що “не можуть бути розкладені на прості складові” .

У міському середовищі, більш ніж десь, виявляється структурна

ієрархічність системи: перехід однієї якості в іншу: будинку - в

ансамбль, а ансамблю - у містобудівний контекст. Міське середовище

служить зразком системи не тільки за масштабними ознаками, але і з точки

зору цілісності. Ця цілісність міського середовища - результат взаємодії

двох підсистем: однієї, що відбиває матеріальну діяльність, і іншої -

духовної, емоційно-естетичної.

 

У цьому смислі міське середовище співвідноситься зі світом емоцій

людини. Емоційно-естетичний вплив міського середовища визначається

дуалізмом людського “Я”: розходженням між соціальними й особистісними

якостями людини. Отже, архітектурна система - це не просто об'єкт, а

результат взаємодії об'єкта і людини.

 

Таку взаємодію демонструє А.В.Бунін при описі Чандігарха: “Наче

звертаючись до країни від імені гірського світу, Корбюзьє направив

архітектурну енергію Чандігарха до великої індійської рівнини, куди

несуть свої води численні притоки Інду і Гангу”. Не менш поетично

позначає Ле Корбюзьє простори Бретані: “Тоді розкривається безмежна

глибина, розсовуються стіни, зникає усе випадкове - відбувається чудо,

що виявляється несказанним простором... Мені не відоме чудо віри, але я

не раз переживав чудо естетичної насолоди, що створює несказанний

простір”.

 

Таким чином, основна проблема архітектурної композиції може бути

сформульована як неможливість пізнати композицію міста поза особистістю

людини, що діє в міському середовищі і сприймає її як ЦІЛІСНІСТЬ у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ