.

Реалізація муніципальної ГІС на базі центру державного земельного кадастру (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 3946
Скачать документ

Реферат на тему:

Реалізація муніципальної ГІС на базі центру державного земельного
кадастру

Техніко-економічна і соціальна доцільність автоматизації
інформаційно-технологічних процесів у сфері земельного кадастру вже
доведена світовим співтовариством [5]. І при використанні аргументів про
створення ГІС для міста при обговоренні статей доходів до міського
бюджету не викликає сумніву у міського керівництва доцільність такої
системи. Проте, владу турбують більш нагальні проблеми: соціальні
виплати, ремонт та будівництво інженерних споруд і комунікацій,
благоустрій тощо. За таких умов дуже складно знайти кошти на
впровадження новітніх інформаційних систем, тим більше, коли окупність
таких затрат, при виконанні робіт з “нуля”, за підрахунками російських
спеціалістів [4, 7] становить 3-4 роки за умови постійного фінансування.
Тому при створенні ГІС для міста не потрібно розраховувати на міський
бюджет як головне джерело фінансування. Муніципальну владу найкраще
використовувати за її головною суттю – як важіль при вирішенні
проблемних питань і конфліктних ситуацій.

Для вирішення проблем пов’язаних зі створенням муніципальної ГІС
необхідно виконати надзвичайно великий об’єм роботи:

здійснити детальний аналіз управління ресурсами міста;

детально розробити етапи створення геоінформаційної системи;

розробити структуру інформаційної бази ГІС з детальним диференціюванням
використання баз картографічних, атрибутивних та відеографічних даних;

розробити організаційну структуру муніципальної ГІС, яка, на нашу думку,
є керівним елементом при визначенні:

затрат на створення ГІС;

основних замовників і користувачів ГІС;

основних функцій структурних елементів системи управління ресурсами
міста з допомогою ГІС.

Зрозуміло, що інформація, необхідна для створення баз даних ГІС, є
розрізненою і міститься в різних державних органах управління як за
призначенням так і підпорядкуванням. Тому саме міська влада повинна
виступати центром для об’єднання зусиль при створенні ГІС для управління
ресурсами міста (рис. 1).

Як видно зі схеми, споживачами інформації стануть партнери з підготовки
вхідної інформації – органи податкової адміністрації, органи
законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, управління
архітектури та земельних ресурсів, банки, а також фізичні та юридичні
особи.

У період комерціалізації земельно-кадастрової інформації тільки за умови
прибутковості та самоокупності, необхідно, щоб організаційна структура,
яка обслуговуватиме ГІС, стала незалежною від спаринг-партнерів з її
організації.

Це необхідно в першу чергу для виконання умови прибутковості роботи ГІС,
тому що в першу чергу головними замовниками інформації виступатимуть
саме державні організації та установи.

Тепер можна зробити деякі висновки з викладеного: місту необхідна ГІС,
але у влади немає необхідних коштів для її організації; партнери, які
братимуть участь у реалізації ГІС, а також влада зацікавлені насамперед
у якнайшвидшому введені в експлуатацію майбутньої геоінформаціної
системи.

Для окресленої ситуації ми бачимо два варіанти вирішення проблеми:

створення нової організації зі всіма необхідними атрибутами, яка буде
повністю підпорядковуватись міській владі; закупівля всієї необхідної
оргтехніки та програмного забезпечення, організація спеціалістів та їх
навчання;

організація роботи зі створення ГІС на базі існуючого підприємства, яке
може бути вже частково забезпечене для цих цілей як оргтехнікою,
програмним забезпеченням, спеціалістами, так і, можливо, вхідними
даними.

Рис. 1. Схема використання муніципальної ГІС для управління ресурсами
міста.

Підприємством, на базі якого можна якнайкраще вирішити завдання зі
створення ГІС ми бачимо Центр державного земельного кадастру при
Держкомземові України, регіональні центри та їх філії (далі – Центри).

Реалізація таких варіантів має свої позитиви і негативи. Негативною
стороною першого є тривалий час в організації роботи, і відповідно
більші кошти, позитивною – чітка ієрархія підпорядкованості в період
комерціалізації інформації. Негативною стороною другого є подвійна
підпорядкованість (Держкомзем – міська влада). А позитивних моментів є
декілька:

Центри створені для впровадження та обслуговування  автоматизованої
системи ведення державного земельного кадастру, головною функцією якої
буде створення та підтримка динамічної інформаційної моделі земельного
фонду України у вигляді системи інтегрованих картографічних та
атрибутивних баз даних [1, 2, 3].

Об’єднання зусиль для збору одночасно вхідних даних для муніципальної
ГІС та автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
буде вигідна всім, оскільки ці дані будуть однаковими, однорідними,
повними і, що важливо для автоматизації, записані в одному форматі
даних, тобто універсальні для користування всім партнерам.

??#?Передбачено частково фінансування системи – 30% коштів від
земельного податку, а також можливо кредитів Міжнародного банку
реконструкції та розвитку і Світового банку, що відповідно зменшить
витрати на створення ГІС муніципального рівня за умови інтеграції цих
систем [3].

Зрозуміло, що автоматизована система ведення державного земельного
кадастру та муніципальна геоінформаційна система є різними за
призначенням. Перша застосовуватиметься як вузькогалузева – облік
власників землі, землекористувачів, земельних ділянок та прав на них,
залишаючи поза увагою об’єкти нерухомості, які на земельній ділянці
розміщені, інженерні комунікації, інформацію про водний, містобудівний,
міський кадастри, які є надзвичайно важливими для управління ресурсами
міста. Облік такої інформації виконуватиме друга система – муніципальна
ГІС. При впровадженні МГІС на базі центру, на початковому етапі
створення можна говорити про інтеграцію вхідної інформації цих двох
систем, а в подальшому автоматизована система ведення державного
земельного кадастру міста буде виступати складовою частиною
муніципальної геоінформаційної системи.

Для реалізації такого проекту нами розроблена організаційна структура
муніципальної ГІС (рис. 2).

Головними елементами такої структури виступатимуть:

1) Міський голова, який очолює координаційну комісію, що займатиметься:

координаційною роботою на рівні керівників головних управлінь
адміністрації та крупних підприємств;

прийматиме рішення щодо основних проблем створення ГІС.

2) Управління земельних ресурсів та управління архітектури, що
виступатимуть як представники генерального замовника:

визначатимуть схеми фінансування;

організовуватимуть конкурси крупних проектів з реалізації ГІС;

виконуватимуть загальний контроль за виконанням робіт.

Рис. 2. Організаційна структура муніципальної геоінформаційної системи.

3) Центр державного земельного кадастру – головний елемент
організаційної структури – виконуватиме:

програмно-технічне інформаційне обслуговування ГІС;

розробку обмінних інтерфейсів (правил обмінну і форматів даних);

забезпечення цілісності даних;

комерційну реалізацію програми;

навчання користувачів муніципальних служб і т.д.

4) Замовники підсистем ГІС (управління архітектури і земельних ресурсів,
БТІ, водоканал, електромережі, банки, інші). Основними функціями яких
мають бути:

розробка технічних завдань для підсистем ГІС;

керівництво розробкою підсистем;

участь у розробках вимог до суміжних систем.

5) Конкурсна комісія – основна функція – прийомка розроблених підсистем.

6) Генеральний підрядник (організації-проектувальники підсистем ГІС за
напрямками). Основні функції:

професійна розробка підсистем у відповідності до завдання та стандартів;

участь у впровадженні підсистем;

авторський супровід.

Зрозуміло, що однією ГІС-програмою не можливо охопити весь спектр
проблем вирішення управління ресурсами міста. Відповідно навколо базової
ГІС розробляються підсистеми ГІС.

Звичайно, в межах однієї публікації не можливо окреслити весь спектр
проблем, які виникають під час організації ГІС, наприклад, подвійна
підпорядкованість Центру державного земельного кадастру; недосконалість,
а точніше повна відсутність правового забезпечення діяльності
організацій-виконавців проектів ГІС; відсутність достатніх вітчизняних
розробок (пакетів ГІС), що, відповідно, вимагає використання зарубіжних
ГІС (ArcInfo, GeoDraw, MapInfo і т.д.), а це прямо відображається на
вартості всього проекту.

На останнє хотілося б зазначити основне – все одно постане необхідність
у розробці муніципальних ГІС. Ми вважаємо, що впровадження такого
варіанту реалізації ГІС на рівні міста можливе і варте уваги. І вже
потрібно нині вести попередню роботу зі створення такої системи,
оскільки, з врахуванням теперішніх умов, ефективне управління можливе
лише тоді, коли володієш максимально можливою інформацією.

Література

Про створення центру державного земельного кадастру при державному
комітеті України по земельних ресурсах: Наказ Держкомзему України, 4
листопада 1997 р.

Про удосконалення ведення Державного земельного кадастру в зв’язку з
його автоматизацією: Наказ Держкомзему України від 03 вересня 1999 р.//
Землевпорядний вісник № 3, 1999 р.

Програма створення автоматизованої системи ведення державного земельного
кадастру, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудн
1997 р. № 1355.

Анализ и перспективы создания геоинформационной системы Волгограда.
HYPERLINK “http://www.volgagis.volgograd.ru/” www.volgagis.volgograd.ru

Анкета голландского журнала GIM: состояние кадастров ряда стран Европы и
Африки.// ГИС-обозрение, осень-зима 1995.

Концепция единой информационной системы г. Мисюка. HYPERLINK
“http://www.albea.rb.ru/” www.albea.rb.ru

О программе муниципальной ГИС и её реализации в г.Анжеро-Судженске.
HYPERLINK “http://www.gisa.ru/” www.gisa.ru

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020