Реферат на тему:
Про деякі технічні аспекти ведення містобудівного кадастру
Вирішення різноманітних проблем міського управління в умовах
реформування земельно-майнових відносин вимагає надійного інформаційного
забезпечення. Однозначно можна стверджувати, що значне коло проблем
міського управління ефективно вирішується завдяки створенню і
функціонуванню містобудівного кадастру. Для прийняття максимально
обґрунтованих управлінських рішень з розвитку міста , необхідно надавати
органам влади повну об’єктивну інформацію про міські ресурси , а також
прогнозувати можливі наслідки приймаємих рішень. Отриманн такої
інформації принаймні пов’язано з вирішенням наступних завдань на різних
етапах ведення містобудівного кадастру:
– перший етап: інвентаризація земель та облік міських ресурсів;
– другий етап: інтеграція інформації з метою аналізу розвитку міської
території, та планування використання міських ресурсів;
– третій етап: вироблення на основі отриманої інформації необхідних
управлінських рішень.
Розглянемо більш детально перший етап ведення містобудівного кадастру.
Цей етап майже цілком базується на вирішені технічних задач, до яких
слід віднести проведення геодезичних вимірювань з відповідною точністю ,
обробку отриманих матеріалів та створення кадастрового плану території
з базою картографічних та семантичних даних про міські ресурси.
При проведенні топографо-геодезичних робіт з інвентаризації земель на
території міста важливого значення набувають питання обґрунтування
необхідної точності визначення меж та площ земельних ділянок .
Зазначимо, що згідно “Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію
земель населених пунктів”, затвердженому Держкомземом України 26 серпня
1997р. №85, для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої
облікової одиниці площі похибка (гранична) точок зйомочної основи і
межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі
не повинна перевищувати:
– у містах республіканського та обласного підпорядкування – 10см;
– у містах районного підпорядкування та селищах – 20см;
– у селах – 40см;
Похибка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати
0,1 мм у масштабі плану:
– у містах республіканського та обласного підпорядкування – 1:500;
– у містах районного підпорядкування і селищах – 1:1000, а у селах
1:2000.
Наведені вимоги щодо точності визначення координат зйомочної основи та
межових знаків і точок поворотів меж земельних ділянок загалом
аналогічні тим вимогам, які прийняті для створення мереж зйомочної
основи та координування контурних точок при топографічних зйомках в
масштабах 1:500, 1:1000, 1:2000, Отже, з точки зору створення
кадастрових планів населених пунктів, перелічені вимоги є цілком
обґрунтованими при дотриманні технологічної послідовності виконання
топографо-геодезичних робіт (мається на увазі, що на початку створюється
геодезична основа, а пізніше кадастрова зйомка). Однак, традиційні
методи геодезичних вимірювань та результати їх обробки при виконанні
несуцільної інвентаризації земель населених пунктів не дозволяють
відповісти на запитання щодо точності визначення координат знімальної
основи межових знаків та точок поворотів меж. Крім того, наведені вимоги
не враховують досягнення сучасних технологій геодезичних вимірів,
оскільки геодезичну основу в населених пунктах економічно доцільно
створювати супутниковими GPS-системами та у вигляді комбінованих мереж,
які включали б пункти, визначенні GPS методами та розрядною
полігонометрією, що дозволяє отримувати координати визначених пунктів з
точністю 5-10см. Приймаючи до уваги, що дані інвентаризації земель
населених пунктів повинні вноситись в інформаційні бази систем
земельного кадастру або земельно-реєстраційні системи, то їх необхідно
отримувати в системах координат, які допускають об’єднання в єдину
систему координат. Завдяки цьому повинно забезпечуватись однозначне
визначення меж та площ ділянок без перекриття та розривів в зонах їх
стикування. На жаль, в практиці виконання робіт з інвентаризації земель
населених пунктів, в більшості випадків координати межових знаків (точок
поворотів меж земельних ділянок) не визначені в єдиній системі координат
і одержані з різною точністю. Отже, уже виконані роботи з інвентаризації
земельних ділянок не можуть забезпечити створення в подальшому
інформаційної бази даних для земельного кадастру навіть на рівні
населеного пункту чи району. Тому потрібно припинити практику виконання
інвентаризації земель населених пунктів без координатної прив’язки. В
умовах несуцільної інвентаризації земель населеного пункту для
визначення площ земельних ділянок та координування меж можна
рекомендувати методику вимірювання, яка полягає у подвійному визначенні
координат кутів поворотів меж ділянок полярним способом. При цьому
координування точок кутів поворотів меж ділянок необхідно виконувати з
різних точок двох опорних ходів з обов’язковою їх прив’язкою до чітко
визначених постійних контурів місцевості (не менше трьох точок, якими
можуть бути вибрані кути будинків), координати яких визначаються в
умовній системі. В подальшому при створенні кадастрових планів
населеного пункту закоординовані таким чином зазначені точки контурів
та меж можна прив’язати до єдиної зйомочної мережі і перерахувати умовні
координати точок поворотів кожної ділянки в єдину систему координат.
v
x
I
ae
E
Взагалі слід мати на увазі, що похибки у визначенні площі ділянки
зростають із збільшенням витягнутості полігону і кількості поворотних
точок із-за впливу головним чином похибок кутових вимірів.
На території міста вимоги до точності вимірювання площ земельних
ділянок головним чином пов’язані з економічними факторами. Вартість
ділянки землі можна розрахувати за відомою формулою В = РС, де Р – площа
ділянки в м2; С – ціна 1 м2 землі.
Відносне середнє квадратичне відхилення вартості ділянки землі
визначається формулою
, (1)
– відповідно відносні середні квадратичні відхилення площі і вартості 1
м2 ділянки землі.
Припустимо, враховуючи малий вплив помилок площі на кінцевий результат
розрахунку вартості земельної ділянки, справедливість співвідношення
, (2)
= 4.
=1/400. Отже, використовуючи формулу (2)
, (3)
, (4)
визначення координат точок поворотів меж ділянки повинна обчислюватись
за формулою
Виконані розрахунки за формулою (4) для площі до 1000 м2 показують, що
mt
Література
Дані Львівського міського управління земельних ресурсів
"Програми створення автоматизованої системи ведення державного
земельного кадастру " затверджену постановою Кабінету Міністрів
України від 2 грудня 1997 р. №1355
Інструкція по створення топографічних карт
Вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах " Про
створення кадастрового реєстру " від 30 грудня 1997 року №63 (Додаток)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
