UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМоделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних регіонах (реферат)
АвторPetya
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось867
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Моделі атмосфери для визначення тропосферної затримки в полярних

регіонах

 

 

На антарктичному континенті функціонує на сьогоднішній день 8

перманентних GPS станцій. Останнім часом почали щорічно проводитись у

січні-лютому 20-ти добові GPS кампанії, що практично охоплюють всі діючі

антарктичні станції, в тому числі і українську станцію Академік

Вернадський. Не торкаючись доволі широкої  програми як континентальних,

так і океанічних  наукових досліджень, розробленої Українським

антарктичним центром, що вже започаткована не лише на самій станції, а й

далеко за її межами [2,3], в даній роботі ми зосереджуємося лише на

питанні визначення зенітної тропосферної затримки при високоточних GPS

вимірах.

 

 

Для визначення тропосферної затримки розроблено цілий ряд аналітичних

моделей. Проте, практично у всіх програмних забезпеченнях обробки GPS

вимірів одною з найбільш домінуючих є модель Saastamoinen, яка для

зенітної області подається в такому вигляді [11]:

 

(1)

 

.

 

Аналіз точності моделі Saastamoinen, як і цілого ряду інших моделей

виконаний нами для різних районів Антарктиди і Арктики і приведений в

роботах [5,6,13]. Нижче ми обгрунтовуємо пропозиції щодо підходу до

розробки моделей атмосфери для визначення тропосферної затримки. Вони

базуютьс на основі 62 зондувань атмосфери, що проводились 2 рази в день

о 6 і 18 годині за місцевим середньо-сонячним часом на протязі січня

1959 року на станції Мірний [9]. Основні характеристики наземних

метеорологічних параметрів  за цей період приведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1

 

Температура повітря (°с), атмосферний тиск і пружність водяної пари

(гПа)

 

час температура атмосферний тиск вологість

 

сер. макс. мін. сер. макс. мін. сер. макс. мін.

 

6h -5,2 -1,6 -10,2 986,9 1003 969 3,2 5,2 2,0

 

18h -1,3 +3,8 -6,2 986,6 1003 969 4,3 6,0 2,6

 

Як видно за характеристиками температур, а, частково, і вологості

повітря, ранковий період суттєво відрізняється від вечірнього, що

характерно звичайно і для середніх широт. Висоти Сонця на 1-е, 15-е та

31-е січня становлять о 6 і 18 годині на станції Мірний за місцевим

середньо-сонячним часом, відповідно, 23.1, 21.3 та 17.7°. За даними [8]

і нашими розрахунками середньомісячний перехід радіаційного балансу (при

ясній погоді) через "нуль" відповідає висоті сонця 13,5°, що приходиться

на 4h40m і на 19h10m  місцевого середньо-сонячного часу, не дивлячись на

те, що ранкові і вечірні моменти аерологічного зондування  відповідають

у січні  однаковим висотам Сонця, а нульовий радіаційний баланс

приходиться на моменти, практично симетричні відносно моментів

зондування. Все ж таки ці дані добре співвідносяться із

середньомісячними величинами температур (табл.1). Це наглядно

пояснюється наступним. Так, середньомісячний приток сумарної сонячної

радіації за період доби з   6h до  18h становить у січні 592 кал/см2, а

за період з 18h до 6h – лише 80 кал/см2, що обумовлює в ранковий період

як суттєво нижчі значення приземних температур, так і збільшення появи

приземних температурних інверсій.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ