UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПросторові зв’язки у виробничому процесі (реферат)
АвторPetya
РозділОрганізація виробництва, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1276
Скачало146
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Просторові зв’язки у виробничому процесі

 

 

Структуроутворення. Окремі частини і стадії сукупного виробничого

процесу виготовлення складної продукції здійснюються в просторово

відокремлених елементах та підсистемах, які мають функціональну

спеціалізацію.

 

Типовий склад елементів, підсистем виробничої системи, які спрямовані на

виконання основного завдання з випуску певної кінцевої продукції,

визначається технологією її виготовлення при забезпеченні максимального

здійснення основних структуроутворюючих зв’язків: взаємодії,

функціонування, синергізму. Такі зв’язки структурних елементів та

підсистем зумовлюють існування виробничої системи взагалі.

 

Зв’язки взаємодії полягають у впливі один на одного матеріальних

об’єктів, трудових колективів та окремих працівників у процесі

виробництва. На основі зв’язків взаємодії будуються технологічні та

виробничі процеси, їх просторова й часова організація.

 

Але не всі структурні частини системи однаково функціонально необхідні.

Тому створенню оптимальної структури виробничої системи передує вивчення

функціональних і синергійних зв’язків щільності взаємодії елементів як у

межах системи (підсистем), та і з зовнішнім середовищем.

 

Функціональні зв’язки. Відомо, що технологічний процес визначає

упорядковану сукупність послідовних дій (операцій) з перетворення

предмета праці та виготовлення готового виробу. Кожна операція

виконується на певному устаткуванні, яке поєднується технологічною

взаємодією при реалізації виробничого процесу. Така взаємодія зумовлює

функціональні зв’язки елементів, які утворюють технологічну структуру

виробничої системи. Таким чином, функціональні зв’язки структурного

елемента характеризують ступінь його виробничої орієнтації на досягнення

кінцевої мети системи.

 

Визначити рівень функціональних зв’язків структурного елемента

(підрозділу) можна за допомогою коефіцієнта його орієнтації

(замкненості) на функціональний вихід системи:

 

 

де Вф — величина функціонального виходу елемента, що задається функцією

системи (у штуках, тоннах, гривнях);

 

Bj — значення j-го побічного виходу цього елемента, що не пов’язане

безпосередньо з його функцією;

 

n — кількість побічних виходів елемента.

 

що означає орієнтацію цеху переважно на зовнішні зв’язки.

 

Висновок: чим більше кожний з елементів (підрозділів) виконує функцій

для системи в цілому, тим міцніші його системоутворюючі функціональні

зв’язки.

 

Рівень функціональних зв’язків елемента (підрозділу) системи за входом

можна також визначити коефіцієнтом орієнтації (замкненості) його на

споживання внутрішніх ресурсів:

 

 

де Вхі — значення функціонального входу елемента (підрозділу), що

визначається виходом і-го елемента системи (підприємства);

 

m — кількість функціональних входів від підрозділів підприємства;

 

n — кількість функціональних входів із зовнішнього середовища;

 

Вхj — значення j-го входу цього підрозділу від елементів зовнішнього

середовища. Це свідчить про те, що при збільшенні споживання

матеріальних ресурсів даного елемента (підрозділу) від інших елементів

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ