.

Міжнародні системи сертифікації (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
13 6710
Скачать документ

Реферат на тему:

Міжнародні системи сертифікації

Успіх реалізації продукції на внутрішньому й особливо на зарубіжному
ринках можливий за умови, що вона відповідає вимогам норм, правил та
законів, що діють у даній країні. Дозвіл на продаж товару регулюється
законодавчо шляхом проведення процедури сертифікації відповідності і
надання виробнику відповідного документа.

Сертифікація — процедура, шляхом якої третя сторона дає гарантію, що
продукція, процес або послуга відповідають вимогам, які встановлені
стандартами або іншою нормативною документацією.

Таку гарантію видає третя сторона — орган сертифікації (першою стороною
вважається виробник або постачальник, продавець, другою стороною —
споживач або замовник).

Основні положення сертифікації регламентовані ДСТУ 3410-96. Сертифікація
передбачає: а) сертифікацію продукції (процесів, послуг), включаючи
імпортну; б) атестацію виробництв; в) сертифікацію систем якості; г)
акредитацію випробувальних лабораторій, органів із сертифікації
продукції, органів з сертифікації систем якості та аудиторів; д)
реєстрацію в Реєстрі об’єктів сертифікації та інформацію про них у
виданнях; е) технічний нагляд за виконанням вимог до об’єктів.

Систему сертифікації — УкрСЕПРО, що створена і функціонує в Україні,
очолює Національний орган із сертифікації — Держстандарт України. Він
акредитує (підтверджує правомочність) випробувальних лабораторій,
органів із сертифікації та атестує аудиторів. Органи із сертифікації
поділяються на галузеві та територіальні (центри стандартизації,
метрології та сертифікації), і спеціалізуються на конкретних видах
продукції, послуг та сертифікації систем якості.

Випробувальні лабораторії, аудитори мають також певну спеціалізацію на
конкретних видах продукції або процесах. Сертифікація здійснюється за
певними умовами, що передбачені схемами (моделями), які наведені в табл.
12.2.

Таблиця 12.2

СХЕМИ (МОДЕЛІ) СЕРТИФІКАЦІЇ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В УкрСЕПРО

Масштаб

вироб-

ництва Сертифікаційні роботи Документація

Сертифікаційні випробування Атестація

вироб-

ництва Сертифі-

кація СЯ Технічний

нагляд

Одиничні вироби Кожного виробу — — — Знак відповідності

Сертифікат відповідності

Партії

виробів Вибіркові з партії — — — — ” —

Для кожного виробу

партії

Масове виробництво

1 модель Вибіркові

з потоку — — Проводиться за повною програмою — ” —

Для кожного виробу

потоку

2 модель — ” — Проводиться — Проводиться за скороченою програмою — ” —

Атестат

виробництва

3 модель — ” — — Проводиться Проводиться за повною програмою — ” —

Сертифікат СЯ

Вибираючи схеми (моделі), керуються такими правилами:

1. Сертифікат (знак) відповідності на одиничний виріб видається на
підставі позитивних результатів випробувань цього виробу у
випробувальній лабораторії, що акредитувалася.

2. Сертифікат (знак) відповідності на разову партію виробів видається на
основі вибіркових випробувань кожного виробу партії.

3. Якщо продукція випускається серійно або масово, підприємству
видається ліцензія на право застосування сертифіката або знака
відповідності для кожного виробу на термін дії сертифікації за умови
періодичних іспитів зразків продукції, перевірок або атестації
сертифікації системи якості та регулярного технічного нагляду.

Сертифікація поділяється на обов’язкову та добровільну. Обов’язкова
сертифікація здійснюється винятково в системі УкрСЕПРО й передбачає
перевірку продукції, яка затверджується Держстандартом, на відповідність
обов’язковим вимогам нормативних документів: безпека, екологічність,
відповідність (взаємозамінність).

Добровільна сертифікація за ініціативою виготовлювача продукції
передбачає перевірку продукції на відповідність вимогам, не віднесеним
до обов’язкових за будь-яким іншим показником. Добровільну сертифікацію
можуть проводити недержавні організації, які зареєструвалися в Реєстрі
УкрСЕПРО (наприклад, Українська асоціація якості).

Існує процедура визнання сертифікації інших країн, регіональної та
міжнародної, якщо відповідні нормативні документи використовуються в
Україні як національні.

У першому випадку сертифікація імпортної продукції

проводиться за правилами УкрСЕПРО, у другому — орган із сертифікації
видає імпортеру свідоцтво про визнання іноземного (регіонального,
міжнародного) сертифіката (знака відповідності).

До складної продукції, призначеної для компетентного споживання
(устаткування, прилади виробничо-технічного, наукового призначення),
додаються сертифікати відповідності.

Підприємства серійного та масового виробництва укладають з органом
сертифікації ліцензії, угоди, що містять взаємні зобов’язання сторін на
термін дії сертифікації. Ліцензійна угода — юридичний документ, який
посвідчує, що акредитованому органу передається право на проведення
робіт із сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництва і
наступного технічного нагляду. Термін дії ліцензійної угоди — до трьох
років. Його чинність може бути зупинена або анульована достроково: за
ініціативою підприємства; за приписом технагляду в разі виявлення
невідповідностей; за наявності обґрунтованих претензій споживачів до
якості продукції.

Чинність ліцензійної угоди відновлюється після усунення недоліків. У
протилежному випадку вона анулюється. По закінченні терміну дії угоди
роботи із сертифікації повторюються за повною або скороченою програмою.

Апеляційна комісія Держстандарту вирішує всі суперечності між
підприємством та органом сертифікації.

Сертифікація продукції. Порядок проведення сертифікації продукції такий:
подання підприємством (заявником) заявки; відбір та направлення у
випробувальну лабораторію зразків продукції; аналіз заявки і результатів
випробувань та прийняття рішення про можливість сертифікації продукції з
визначенням схеми (моделі) сертифікації; отримання сертифіката на
одиничний виріб, партію (або дозволу на маркування продукції знаком
відповідності), свідоцтва про визнання іноземної сертифікації;
реєстрація продукції, яка сертифікувалася в Реєстрі УкрСЕПРО та
інформації про неї в документах Держстандарту; укладення ліцензійної
угоди на термін дії сертифікації серійної та масової продукції,
технічний нагляд.

Реєстр УкрСЕПРО — документ, що містить відомості про сертифіковану
продукцію (процеси, послуги), системи якості, атестовані виробництва,
акредитовані органи сертифікації, випробувальні лабораторії, атестування
аудиторів системи УкрСЕПРО.

Під час проведення сертифікації продукції має забезпечуватись
конфіденційність інформації про результати сертифікації, яка є
комерційною таємницею.

j

?

3/4

x3/4

?

?

?

-нена достроково в разі: виявлення невідповідності продукції вимогам
нормативних документів; наявності обґрунтованих претензій споживачів до
якості продукції; неправильного використання сертифіката.

Як проста, так і складна продукція, що призначена для некомпетентного
споживача (наприклад, побутова радіоелектронна техніка), маркується
національним знаком відповідності.

Знак відповідності в круглій рамці означає, що сертифікація проведена на
продукцію, без рамки — за деякими вимогами нормативних документів, у
квадратній рамці — крім того, за іншими вимогами. Поруч зі знаком
указуються код та інформація про показники, відповідність яких
установленим вимогам гарантується.

Атестація виробництв. З метою оцінки технічних можливостей
підприємства-виробника забезпечити стабільний випуск продукції, що
сертифікувалася, за ініціативою підприємства проводиться атестація
виробництва — офіційне підтвердження органом із сертифікації наявності
необхідних умов виробництва продукції або виконання послуг, що
сертифікувалися. Атестація проводиться за другою моделлю сертифікації
продукції.

Основні етапи атестації виробництва: подання заявки; попередня оцінка;
затвердження програми та методики атестації; перевірка виробництва та
атестація його технічних можливостей; технічний нагляд за виробництвом,
що атестувалося.

До заявки додається комплект документів, а також Інструкція з атестації
технічних можливостей (ІАТМ), яка містить: відомості про процеси,
устаткування та обладнання, що використовуються при виготовленні
продукції; блок-схему процесу виробництва з переліком та стислим описом
усіх операцій виготовлення продукції від надходження матеріалів,
комплектуючих виробів на підприємство до відвантаження готової
продукції; програму та методику випробувань для атестації технічних
можливостей виробництва та їх межі: межі зміни показника (номінальні та
граничні значення); характеристику процесу виготовлення (умови, при
дотриманні яких забезпечується бездефектний випуск або випуск з
установленим граничним рівнем дефектності продукції за даним
показником); характеристику контролю (суцільний, вибірковий),
застосування якого забезпечить допустиме відхилення показника; позначку
про атестацію технічних можливостей виробництва.

Атестація технічних можливостей виробництва здійснюється за головними
етапами технологічного процесу.

Перевірка виконується згідно з затвердженою програмою та методикою
атестації. У перевірці беруть участь члени комісії, фахівці та керівники
підприємства, основним завданням яких є перевірка відповідності
інформації, наведеної у вхідних матеріалах, фактичному стану
безпосередньо на підприємстві та проведення необхідних випробувань для
атестації технічних можливостей виробництва.

За результатами перевірки складається звіт, що містить відомості про
відповідність або невідповідність виробництва, які заявлені раніше, його
технічним можливостям. У випадку позитивного результату перевірки
підприємству видається атестат виробництва та укладається ліцензійна
угода.

Сертифікація систем якості. За ініціативою виготовлювача продукції
акредитовані органі сертифікації здійснюють сертифікацію систем якості
за третьою моделлю сертифікації. Метою сертифікації є засвідчення
відповідності систем якості вимогам стандартів ДСТУ ISО 9000 та
забезпечення впевненості в тому, що виробник може постійно випускати
сертифіковану продукцію конкретного виду. Продукція незадовільної якості
вчасно виявляється, а виробник уживає заходи, щоб запобігти виготовленню
такої продукції.

Об’єктами оцінювання за сертифікацією системи якості та технічного
нагляду є: діяльність з управління і забезпечення якості відповідно до
вимог стандартів ДСТУ ІSО 9000 та іншої документації оцінювання систем
якості; стан виробництва, його спроможність забезпечити стабільну якість
продукції, що підлягає сертифікації; якість продукції (на підставі
аналізу інформації з різноманітних джерел).

Підприємство-виробник після подання заявки на сертифікацію заповнює
анкету-запитання, яка містить відомості про продукцію, про стан системи
якості на підприємстві (чи сформульована політика у сфері якості, чи
здійснюється управління якістю, чи розподілені відповідальність і
повноваження керівників та фахівців підприємства у сфері якості та ін.).
Перелік вхідних матеріалів охоплює нормативну документацію на продукцію,
показники, що характеризують її якість, відомості про виробництво
(структурна схема підприємства, обсяг випуску продукції, що
сертифікувалася, найвідповідальніші технологічні процеси та операції).

Для перевірки підприємства органом сертифікації створюється комісія, яка
аналізує подані матеріали, здійснює попередню (заочну) оцінку з метою
визначення доцільності продовження робіт із сертифікації системи якості.
У разі необхідності комісія неофіційно відвідує підприємство або
направляє запит на додаткові відомості про якість продукції з незалежних
джерел (територіальних органів Держстандарту, громадських організацій та
окремих споживачів).

У разі негативного рішення призначається повторна попередня перевірка.
При позитивному рішенні комісія переходить до остаточної перевірки на
основі розробленої програми (плану) та методики з урахуванням специфіки
підприємства, що виготовляє продукцію, вимог споживачів та ін.

Під час обстеження комісія знайомиться з необхідними даними про систему
якості шляхом опитувань, вивчає документи та результати спостережень на
дільницях, що перевіряються. Результати обстеження реєструються в
протоколах. На підставі звіту з висновками комісії орган сертифікації
видає підприємству сертифікат та укладає ліцензійну угоду.

Література

Нормування праці: Підручник / За ред. В. М. Данюка і В. М. Абрамова. —
К.: 1995. — 208 с.

Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. — М.:
Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. — 928 с.

Герасимчук В. Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія,
ефективність. — К.: Вища шк., 1995. — 265 с.

Гупалов В. К. Управление рабочим временем. — М.: Финансы и статистика,
1998. — 240 с.

Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. —
200 с.

Економіка підприємства: Зб. практ. задач і конкретних ситуацій: Навч.
посібник / За ред. С. Ф. Покропивного. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. —
2-ге вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.

Казанцев А. К., Подлесных В. И., Серова Л. С. Практический менеджмент: В
деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учеб. пособие.
— М.: ИНФРА-М, 1998 — 367 с.

Кожекин Г. Я., Синица А. М. Организация производства: Учеб. пособие. —
Минск: Экоперспектива, 1998. — 334 с.

Курочкин А. С. Организация производства: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2001
— 216 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020