Реферат на тему:
Підходи і методи, які використовуються для оцінки бізнесу
Оцінку бізнесу здійснюють з позицій трьох підходів: прибуткового,
витратного і порівняльного. Кожний підхід дозволяє підкреслити певні
характеристики об’єкту.
Так, при оцінці з позиції доходного підходу в головним є доход, як
основний фактор, який визначає величину вартості об’єкту. Чим більше
доход, який приносить об’єкт оцінки, тим більше величина його ринкової
вартості за інших рівних умов. При цьому мають значення тривалість
періоду отримання можливого доходу, ступінь і вид ризиків,
супроводжуючих даний процес. Оцінювач, що уважно вивчає відповідну
ринкову інформацію, перераховує ці вигоди в єдину суму поточної
вартості. Доходний підхід це визначення поточної вартості майбутніх
доходів, які виникнуть в результаті використання власності і можливого
подальшого її продажу. В даному випадку застосовується оцінний принцип
очікування.
Хоча, як правило, доходний підхід є найприйнятнішим для оцінки бізнесу,
корисно буває використовувати також порівняльний і витратний підходи. В
деяких випадках витратний або порівняльний підхід є більш точним і
ефективним. У багатьох випадках кожний з трьох підходів може бути
використаний для перевірки оцінки вартості, отриманої за допомогою інших
підходів.
Порівняльний підхід особливо ефективний у разі існування активного ринку
співставних об’єктів власності. Точність оцінки залежить від якості
зібраних даних, оскільки, застосовуючи даний підхід, оцінювач повинен
зібрати достовірну інформацію про недавні продажі зіставних об’єктів. Ці
дані включають: фізичні характеристики, час продажу, місцеположення,
умови продажу і фінансування. Дієвість такого підходу знижується, якщо
операцій було мало і моменти їхнього здійснення і оцінки розділяє
тривалий період, якщо ринок знаходиться в аномальному стані, оскільки
швидкі зміни на ринку призводять до спотворення показників. Порівняльний
підхід базується на застосуванні оцінного принципу заміщення. Для
порівняння вибираються конкуруючі з оцінюваним бізнесом об’єкти.
Звичайно, між ними існують відмінності, тому потрібно провести
відповідне коригування даних. За основу коригування покладений принцип
внеску.
Витратний підхід найбільше застосовується для оцінки об’єктів
спеціального призначення, а також нового будівництва, для визначення
варіанту якнайкращого і найефективнішого використання землі, а також в
цілях страхування. Зібрана інформація включає дані про ціни на землю,
будівельні специфікації, дані про рівень зарплати, вартість матеріалів,
витрати на устаткування, про доход і невигідні витрати будівельників на
місцевому ринку і т.п. Необхідна інформація залежить від специфіки
оцінюваного об’єкту. Даний підхід складно застосовувати при оцінці
унікальних об’єктів, що володіють історичною цінністю, естетичними
характеристиками, або застарілих об’єктів.
Витратний підхід заснований на принципі заміщення, якнайкращого і
найефективнішого використання, збалансованості, економічної величини і
економічного розподілу.
В цілому всі три підходи взаємозв’язані. Кожний з них передбачає
використання різних видів інформації, одержуваної на ринку. Наприклад,
основними для витратного підходу є дані про поточні ринкові ціни на
матеріали, робочу силу і інші елементи витрат. Доходний підхід вимагає
використання коефіцієнтів капіталізації, які також розраховуються за
даними ринку.
При виборі підходу перед оцінювачем відкриваються різні перспективи.
Хоча ці підходи ґрунтуються на даних, зібраних на одному і тому ж ринку,
кожний має справу з різними аспектами ринку. На ідеальному ринку всі три
підходи повинні привести до однієї і тієї ж величини вартості. Проте
більшість ринків є недосконалими, пропозиція і попит не знаходяться в
рівновазі. Потенційні користувачі можуть бути неправильно інформовані,
виробники можуть бути неефективні. По цих, а також і із інших причин
дані підходи можуть давати різні показники вартості.
Кожний з трьох розглянутих підходів передбачає використання при оцінці
властивих йому методів.
Доходний підхід
Метод капіталізації
Метод дисконтованих грошових потоків
Мал. 1.1. Методи доходного підходу
Згідно методу капіталізації ринкова вартість бізнесу визначається по
формулі V=D/R, де D – чистий доход бізнесу за рік;R – коефіцієнт
капіталізації.
Метод дисконтування грошових потоків заснований на прогнозуванні цих
потоків від даного бізнесу, які потім дисконтуються по ставці дисконту,
відповідній необхідній інвестором ставці доходу (мал. 1.1.)
Витратний підхід
j h
h
( h
h
/ h
h
j h
h
+ h
h
% h
h
h
gd
o
o
/
???????????????Мал. 1.2. Методи витратного підходу
Ринкова вартість бізнесу методом чистих активів визначається як різниця
між сумами ринкових вартостей всіх активів підприємства і його
зобов’язаннями.
Ліквідаційна вартість підприємства є різницею між сумарною вартістю всіх
активів підприємства і витратами на його ліквідацію. (мал. 1.2.)
Порівняльний підхід
Метод ринку капіталу
Метод операцій
Метод галузевих коефіцієнтів
Мал. 1.3. Методи порівняльного підходу
Метод ринку капіталу заснований на ринкових цінах акції аналогічних
компаній. Інвестор, діючи за принципом заміщення (або альтернативної
інвестиції), може інвестувати або в ці компанії, або в оцінювану
компанію. Тому дані про компанію, чиї акції знаходяться у вільному
продажу, при використанні відповідних коректувань повинні служити
орієнтиром для визначення ціни оцінюваної компанії.
Метод операцій заснований на аналізі цін придбання контрольних пакетів
акцій схожих компаній.
Метод галузевих коефіцієнтів дозволяє розраховувати орієнтовну вартість
бізнесу по формулах, виведених на основі галузевої. (мал. 1.3.)
Процес оцінки бізнесу передбачає визначення задачі, збір і аналіз
інформації в цілях отримання обґрунтованої оцінки вартості. Процес
оцінки бізнесу може бути розділений на сім етапів:
1. Визначення задачі.
2. Складання плану оцінки.
3. Збір і перевірка інформації.
4. Вибір доречних підходів до оцінки.
5. Узгодження результатів і підготовка підсумкового висновку.
6. Звіт про результати оцінки вартості
7. Уявлення і захист звіту.
Розвиток ринкової економіки, відродження інституту приватної власності
обумовлюють необхідність і можливість оцінки власності.
Оцінка – це визначення вартості об’єкту власності в конкретних умовах
ринку в певний момент часу. Залежно від цілі оцінки, що проводиться,
визначають різні види вартості: ринкову, інвестиційну, заставну,
страхову, ліквідаційну, вартість відтворювання, заміщення, ефективну
вартість. Будь-який вид вартості, що розраховується оцінювачем, є не
історичним фактором, а оцінкою конкретного об’єкту власності в даний
момент відповідно до вибраної цілі. Будь-який вид оцінної вартості
виражає ринковий погляд на вигоду, яку має власник даного об’єкту або
покупець на момент оцінки. Основою вартості будь-якого об’єкту власності
є його корисність.
Бізнес – це конкретна діяльність, організована в рамках певної
структури. Головною ціллю такої діяльності є отримання доходу.
Як всякий товар, бізнес володіє корисністю для покупця, і це робить
можливим визначення вартості бізнесу як особливого товару. На величину
вартості бізнесу роблять вплив численні фактори, Вони включають
мотивації покупців і продавців, продуктивність бізнесу, стан
навколишнього фінансово-економічного середовища. Вартість бізнесу
уособлює в собі вплив фізичних, фінансово-економічних, соціальних і
політико-правових факторів як в даний час, так і в прогнозованому
майбутньому.
Процес оцінки базується на певних принципах і стандартах.
Основними принципами оцінки є: принцип корисності або прибутковості,
принцип заміщення, очікування або передбачення, принцип ефективного
внеску, залишкової продуктивності, граничної продуктивності,
відповідності вимогам ринку.
Оцінювач працює по замовленнях державних органів, підприємств, банків,
інвестиційних, страхових інститутів, податкових інспекцій, а також
громадян. В своїй діяльності він керується певними правовими,
професійними і етичними нормами.
Список використаної літератури
Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні”
Основи оцінки нерухомості. Г.В. Попов Москва 1995р
Аналіз і оцінка прибуткової нерухомості. Д. Фрідман, Н. Ордуей. Справа
Лтд., Москва 1995р.
Оцінка ефективності інвестиційних проектів Савчук В.П.
Оцінка підприємства, теорія і практика. У. В. Грігорьев, М. А. Федотова,
Москва Інфра-М, 1997р.
Оцінка вартості активної частини основних фондів. А. П. Ковальов, Москва
Фінстатінформ, 1997р.
Скільки коштує бізнес? М. А. Федотова, Москва, Перспектива 1996р.
Оцінка бізнесу. Під. ред. А.Г. Грязнової, Москва, Фінанси і статистика.
1998р.
Фінансовий аналіз. У. В. Ковальов, Москва, Фінанси і статистика, 1997р.
Керівництво по оцінці бізнесу. Гленн М. Десмонд, Річард Е. Келлі.
Фінансовий стан підприємства. Методи оцінки. Крейніна М. Н. ІКС “ДІС”,
1997р Москва.
Оцінка бізнесу. С.В. Валдайцев, Санкт-Петербурзькій університет, 1999р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
