UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФілософський аспект соціокультурного підходу до вивчення іноземних мов (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1466
Скачало306
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Філософський аспект соціокультурного підходу до вивчення іноземних мов

 

 

Навчання іноземним мовам у наш час усе частіше проводиться у контексті

соціокультурної специфіки «природних» носіїв мови. Соціокультурно

орієнтовані методики нині набули досить значного поширення.

Використовують їх і викладачі вищих навчальних закладів. Наведемо деякі

свої думки на користь таких методик. Для цього ми передусім маємо

зупинитися на філософському розумінні природи та суті мислення, його

зв’язку з мовою, з діяльністю людей.

 

З позицій, які нас цікавлять, особливо важливо підкреслити, що мислення

— це форма духовної, теоретичної діяльності, яка виростає із умов життя

людей. А ці умови створюють самі люди через цілеспрямовану діяльність.

Будь-яка діяльність містить у собі мету, засіб, результат і сам процес

діяльності, і, таким чином, її невід’ємною характеристикою є її

усвідомленість. Діяльність — це реальна рушійна сила суспільного

прогресу й умова самого існування суспільства. Проте історія культури

показує, що діяльність як така не є вичерпною підставою людського

існування. Якщо її основою виступає свідомо сформульована мета, то

основа самої мети знаходиться поза діяльністю, у сфері людських мотивів,

ідеалів і цінностей.

 

У своїй перетворювальній діяльності людина згідно з об’єктивними

природними законами взаємодіє не просто з природою, а й з дійсністю,

перетвореною попередніми поколіннями. Людині дана «олюднена» природа,

світ культури, в якому і проходить вся її життєдіяльність. Необхідно

завжди пам’ятати про суспільний характер індивідуальної діяльності

людини не тільки у тому випадку, коли вона включається у безпосередню

колективну діяльність, тобто проявляє себе у безпосередньому спілкуванні

з іншими людьми. Людська діяльність у соціальному контексті становить

історичне явище, що виникає, змінюється, вдосконалюється разом з

розвитком соціальних відносин, які вона обслуговує і постійно змінює.

 

Принцип діяльності як джерела походження різноманітних продуктів

культури і форм суспільного життя відіграв важливу методологічну роль у

становленні і розвитку деяких соціальних наук (наприклад, мовознавства,

психології, етнографії).

 

Пізнавальна та ціннісна інформація втілюється, перш за все, у мові, а

потім і в інших системах знаків, тобто передається саме тими способами,

які породжуються потребами суспільства. Це зрозуміло, тому що

колективний характер усієї людської діяльності зумовлює необхідність

узагальнення здобутків духовного виробництва.

 

Мислення — це також історичне явище, яке передбачає спадковість набутих

від покоління до покоління знань, а отже, можливість їх фіксації

засобами мови, з якою мислення знаходиться у нерозривному зв’язку.

Мислення окремої людини всебічно опосередковано розвитком мислення

усього людства. Таким чином, мислення сучасної людини є також продуктом

суспільно-історичного процесу. Історія розвитку і соціальна структура

різних суспільств безпосередньо відбиваються на способах мислення

індивідів, що належать конкретному суспільству.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ