UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультура Арабського халіфату VII-X ст. (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1502
Скачало128
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Культура Арабського халіфату VII-X ст.

 

 

Культура Арабського халіфату VII - XIII ст. являла собою складне

поєднання власне арабо-мусульманської культури і культур завойованих

арабами народів - арамейців (Сірія), греків, персів (Іран), коптів

(Єгипет), берберів (Туніс) і навіть вестготів (Іспанія). Вирішальним

внеском арабів у цей сплав стала релігія ісламу - філософія та ідеологія

того часу, а також класична арабська мова, яка стала мовою релігії,

держави, науки і мистецтва.

 

Арабська культура халіфату пройшла декілька етапів свого розвитку.

 

Рання літературна традиція. У доісламський період головним досягненням

арабської культури вважається блискуча усна поезія. Їй в історії

поталанило, на відміну, скажімо, від древньоруської, до якої

візантійські священики поставилися несхвально. Мусульманська культура

сприйняла доісламську арабську переважно усну поезію як свою. Пізніше, у

VIII - IX ст., вона була записана зі слів професіональних

декламаторів-рапсодів (арабською “раві”), як у свій час древні греки

через декілька сторіч після Гомера записали і відредагували “Іліаду” та

“Одіссею”.

 

Найвідомішими зі збірників староарабської поезії є три: “Муаллакат”

(“Нанизані”) - вірші семи прославлених бедуїнських поетів VI - VII ст.

(Імруулькайса, Тарафи, Зухайра, Антари, Лабіди, аль Харіси ібн Хіллізи і

Амр ібн Кульсума), “Хамаса” (“Доблесть”) - про військові подвиги, і

величезна антологія “Кітаб аль-агані” - “Книга пісень”. З сюжетів “Книги

пісень” найбільш знаменита, напевно, розповідь про трагічну любов юного

поета до дівчини на ім'я Лейла. Цей цикл віршів традиційно приписується

Кайсу ібн-аль-Мулавваху, який отримав прізвисько Маджнун (дослівно -

“збожеволілий від кохання”). Розлучений ворогами і злим фатумом зі своєю

коханою, одержимий любовною пристрастю, юнак віддаляється від людей в

пустелю, де спілкується тільки з дикими звірами і, зрештою, вмирає з

ім'ям коханої на вустах. До наших днів легенда про трагічну любов Лейли

і Маджнуна залишається улюбленим сюжетом всіх східних літератур, які

перебувають у зоні арабо-мусульманського культурного впливу. Він так

само популярний на Сході, як в Європі історії Трістана та Ізольди або

Ромео і Джульєтти.

 

Староарабська поезія була однією з основ арабської літературної мови,

яка склалася у VII - VIII ст. Іншою основою став Коран (арабською

“аль-куран” - “те, що читають”) - священна книга мусульман і одночасно

видатний пам'ятник арабської і світової культури.

 

Згідно з мусульманською традицією, Коран був повідомлений Мухаммаду

самим Аллахом, а вже посланець-пророк переказував його божественні сури

(назва розділів Корану) єдиновірцям усно. Деякі слухачі тут же

записували висловлювання і прозріння пророка. Сам Мухаммад нічого не

писав, очевидно, він був неписьменним. Через вісімнадцять років після

смерті пророка записи його висловлювань зібрали воєдино. Цей звід і

склав священну книгу мусульман.

 

Коран - твір переважно поетичний, що складається з віршів і римованої,

ритмічної прози. “…Численні етичні істини викладені в Корані сильною і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ