UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості прийняття християнства. Писемність і літературна традиція (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1303
Скачало107
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості прийняття християнства. Писемність і літературна традиція

 

 

План

 

Особливості прийняття християнства

 

Писемність і літературна традиція

 

 

Особливості прийняття християнства

 

У Х ст. християнство стало панівною релігією в Європі. На Русі про

християнство також було відомо задовго до релігійних реформ Володимира

Великого: християнами були Аскольд і Дір. Достовірним є факт хрещення

княгині Ольги у 958 р. Але вирішальним для процесу християнізації нашої

країни було введення цієї релігії як державної в 988-990 рр.

 

Спочатку князь Володимир зробив спробу модернізації язичництва, спробу

пристосувати його до потреб централізованої держави. Язичницькі боги на

чолі з Перуном повинні були викликати у людей не тільки повагу, але і

страх, символізувати волю правителя, обов'язковість його наказів,

невідворотність покарання. Для цього на Старокиївській горі було

створено пантеон, де, судячи з мініатюр Радзивілівського літопису, боги

мали дійсно урочистий і грізний вигляд. Більш того, за переказами,

Володимир відродив забутий і, очевидно, не вельми популярний звичай

людських жертвоприношень, щоб надати новому культу трагічно пишного

характеру: "І приносив їм жертви, називаючи їх богами, - говориться в

"Повісті временних літ", - і поганилася кров'ю земля Руська і горб той".

Те ж саме робилося й у Новгороді.

 

Однак проведена реформа язичництва не досягла своєї мети. Міцніючий клас

феодалів на чолі з князями вимагав нової релігії. Найповніше інтересам

верховної влади відповідало християнство за візантійським зразком. У

Візантії - на відміну від західноєвропейських країн - церква та її

служителі були підвладні імператору і всіляко сприяли зміцненню

центральної влади. Певну роль відіграло і те, що дозволялося

богослужіння національними, зрозумілими народу мовами.

 

Вирішивши прийняти християнство, Володимир став діяти стрімко і круто.

Його не влаштовувала звичайна практика прийняття християнства, що

існувала на той час, за якою новонавернений монарх ставав “сином”

імператора, тобто васалом. Скориставшись з прохання імператора Василя II

допомогти придушити повстання в одній з візантійських провінцій, князь

поставив йому декілька умов: визнати Русь християнською державою,

укласти союз і віддати йому в дружини сестру Анну. Імператор прийняв

умови, але виконувати їх не поспішав, хоч Володимир свої зобов'язання

виконав. Тоді київський князь захопив володіння Візантії в Криму, взяв

місто Херсонес (Корсунь) і звідти продиктував імператору колишні вимоги.

Гордий константинопольський монарх погодився стати шурином руського

“варвара”, володаря гарему з майже тисячі дружин і наложниць. Київський

князь повернув Херсонес Василеві II як віно (викуп, який має заплатити

молодий батькам нареченої) за його сестру. Ясно, що при таких обставинах

ні про який васалітет не могло бути й мови.

 

Володимир хрестився сам (згідно з “Повістю временних літ” ще в Корсуні,

у Криму), хрестив своїх бояр і під страхом покарання примусив хреститися

всіх киян і все населення країни. Поряд зі слов'янами в Київській Русі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ