UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРозвиток книжкової справи і літератури. Архітектура й образотворче мистецтво (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3929
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Розвиток книжкової справи і літератури. Архітектура й образотворче

мистецтво

 

 

План

 

Розвиток книжкової справи і літератури

 

Архітектура й образотворче мистецтво

 

 

Розвиток книжкової справи і літератури

 

Книжкова справа в Україні, як і вся культура, в 30-50-і рр. ХIII ст.

перебувала у найважчому становищі. У джерелах згадується книгописання

кінця XIII ст. в Києво-Печерському монастирі, у Володимирі-Волинському,

Холмі і Львові. Збереглося усього біля 200 рукописів і уривків,

створених у кінці ХII - XIV ст.; у кінці XII - початку XIII ст. - 28; у

першій половині XIII - 19; у ХIII ст. (без точної дати) - 83; у другій

половині XIII – 34; в кінці XIII - на початку XIV – 35. Всі вони були

написані на пергаменті. Записи на книгах свідчать, що книги

переписувалися писарями владичеських кафедр, митрополичої канцелярії,

причетниками церков. Центрами книжкової культури були Галич при Левові

Даниловичі і його синові Юрії, Холм, Перемишль, Полоцьк, Волинь. При

дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала

величезна майстерня для створення книг. Серед його дарів різним церквам

у Володимирі, Бересті, Бельську, Кам'янці, Луцьку, Перемишлі, Чернігові,

літописець описує 36 книг. Шкіряна оправа найбільш дорогих із них

прикрашалася золототканим полотном, металевими накладками із

зображеннями, виконаними технікою перебірчастої емалі. Все це

створювалося місцевими ремісниками. Деякі книги були прикрашені

мініатюрами.

 

На українських землях в ХIII - XV ст. знали декілька видів письма.

Спочатку був “устав” - без нахилу, суворо геометричної форми, який

нагадує сучасний друкарський шрифт. У ХIV ст. з поширенням ділового

письма його змінив “напівустав” (літери менші, з легким нахилом). У XV

ст. почали писати “скорописом”, плавно з'єднуючи сусідні букви. Іноді

літери прикрашали в'яззю, вони були видовжені вгору і перепліталися між

собою, утворюючи орнамент. Писали стовпцями, не розділяючи слів,

скорочуючи їх за рахунок голосних, які часто писали над рядком. Крапку

використовували довільно. З XV ст. з'являється кома або крапка з комою

замість знака питання.

 

Переписування книг було дуже тривалим, за день писали 2-4 аркуші. Першу,

заголовну літеру в тексті - “ініціал” писали крупніше і красивіше,

прикрашали. Звичайно “ініціал” розмальовували червоною фарбою, від чого

і зараз кажуть: “писати з червоного рядка”. Завершували текст

“кінцівкою” - невеликим малюнком. Часто це були два птахи, схожі на

павичів. Найскладнішим видом ілюстрування книги були мініатюри. Їх

писали художники на вільних аркушах пензлем і фарбами. Так, у 1397 р. на

замовлення єпископа Михайла київським протодияконом Спиридонієм було

оформлено кольоровими мініатюрами “Київський псалтир”. Сюжети мініатюр

були не тільки релігійними, але й побутовими, історичними, пейзажними.

 

Серед рукописів XIII ст. переважали книги, необхідні для здійснення

церковного богослужіння. Помітне місце займала візантійська література

церковно-повчального характеру: “Богословіє” Іоанна Дамаскіна, твори

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ