UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНові галузі науки. Мистецтво (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1556
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нові галузі науки. Мистецтво

 

 

План

 

Нові галузі науки

 

Мистецтво

 

 

Нові галузі науки

 

Як вже говорилося, українська культура довго розвивалася без державної

підтримки, за слабкої участі соціальної верхівки. Це призводило до

відставання такої сфери культури, як наука. Особливо це стосується

природничих наук, для розвитку яких завжди були необхідні спеціальне

обладнання, фінансове забезпечення.

 

Що стосується гуманітарних наук, то тут успіхи були вагомішими. Зокрема

у самостійну галузь виділилася філософія, хоча і досить пізно за

європейськими мірками - у XVIII ст. У Західній Європі в цей час

утверджується ідеологія Просвітництва, яка висуває такі цінності, як

раціоналізм, демократизація різних сфер життя, пантеїзм у філософії.

Люди схилялися перед можливостями науки й освіти, вважаючи їх

безмежними. Але для світогляду епохи був характерний спрощений,

механістичний погляд на методи наукового дослідження. Так, французький

вчений П.Лаплас вважав, якщо відомий початковий стан тіл, то можна

обчислити, що буде завтра і через 100 років, оскільки закони руху є

незмінними. Приблизно так само міркував і М.В.Ломоносов.

 

Ідеї Просвітництва розвиває такий філософ, як Феофан Прокопович,

вихованець, а надалі професор і ректор Києво-Могилянської академії. У

своїх головних роботах “Правда волі монаршої”, “Слово в неделю цветную о

власти и чести царской” Прокопович виклав свою концепцію “просвіченого

абсолютизму”. Державна влада, на думку філософа, має божественний

характер, а монарх є по суті батьком для своїх підданих. Подібно

Т.Гоббсу, Прокопович стверджує, що люди, побоюючись “війни всіх проти

всіх”, створюють державу, яка захищає їх від внутрішніх і зовнішніх

ворогів. Однак, на відміну від Дж.Локка і Ш.Монтеськ'є, він вважав, що

люди передають турботи про дотримання своїх прав державі назавжди.

Народна маса повинна підкорятися монарху, тим більше що освічений

правитель не буде ні злим, ні несправедливим. Але народ володіє в деяких

випадках і активними функціями - він може висловлювати свою думку,

критикувати політику монарха і навіть вибирати його, якщо спадкоємця

престолу за тими або іншими причинами не виявиться.

 

Досить ідеалістична логіка Прокоповича базувалася на його поглядах на

людину. Природа заклала у людину добро, зло ж з'являється з суспільства,

від бідності. Зло, вважав Прокопович, можна перемогти за допомогою

освіти. Визнання у народу активної функції, про яку писав Прокопович, є

одним з істотних завоювань вітчизняної суспільної думки.

 

Особливе місце в історії як української, так і світової філософії займає

Григорій Сковорода. Подібно європейським просвітникам, він схилявся

перед розумом, наукою. Але осягнення людиною світу з його жорстокістю й

егоїзмом не зробить людину щасливою. Щастя дає людині свобода,

самопізнання і “сродний” труд, тобто творча праця, характер якої різний

для кожної конкретної людини. Вільна творча праця і просвітництво

розвивають в людині добрі начала, закладені природою, - так міркує

Сковорода в творах “Благородний Еродій”, “Убогий жайворонок”, “Бджола і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ