UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні заняття і матеріальна культура (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1884
Скачало134
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні заняття і матеріальна культура

 

 

Українці - етнос з давньою високорозвиненою землеробською культурою.

Саме це заняття обумовило традиційний побут, матеріальну культуру,

систему основних свят і обрядів (по суті календарно-землеробських),

світогляд, духовні цінності нашого народу.

 

Сприятливі кліматичні умови, родючі землі об'єктивно сприяли тому, що в

усіх історико-етнографічних зонах України (крім Карпат) орне

землеробство стало основною галуззю господарства, воно доповнювалося

городництвом і садівництвом. Із землеробством в українців було пов'язане

і тваринництво. Крім основного виробного господарства, зберігалися давні

допоміжні заняття – рибальство, полювання, бджільництво.

 

Традиційне українське селянське господарство було переважно натуральним.

Сім'я забезпечувала себе всіма основними продуктами споживання.

Переважна частина предметів побуту також виготовлялася в домашніх

умовах. Більш складні ремесла і промисли перетворюються в професійні

заняття (хоч і ремісники вели присадибне господарство).

 

У суспільному житті українського села до кінця XIX ст., як і в інших

східнослов'янських народів, незважаючи на розвиток капіталізму,

зберігалося багато елементів патріархальних відносин. Значне місце

займала сусідська община-“громада”. Характерною була традиційна

колективна форма праці - “толока”. Вона, як правило, влаштовувалася у

вихідні та святкові дні, на добровільних засадах і без оплати за

виконану роботу. Частіше за все учасниками “толоки” були сусіди, родичі,

куми. Таким чином, виконували різні польові (орали, сіяли, збирали

урожай, заготовляли сіно) і домашні роботи (копали колодязі, будували

житла та господарські споруди; заготовляли продукти харчування і т.д.).

Після виконаної роботи накривався стіл, влаштовувалося свято.

 

У процесі розвитку сільської общини виник інститут самоврядування. Це

передусім “загальний схід” - загальні збори представників від усіх

господарств (аналогічні інститути були у росіян і білорусів, вони

зберігалися ще з часів Київської Русі). Загальні збори обирали старосту

села (“війта”), сотських, десятських. Якщо вони не справлялися зі своїми

обов'язками, їх переобирали достроково. На всіх етапах свого існування

сільська громада (община) здійснювала функції охорони і передачі

традицій. Вона контролювала всі сторони життя селян, стежила за

збереженням морально-етичних і загальноприйнятих правових норм. Хоч,

якщо порівнювати сільську общину в українців і росіян, то в останніх

вона була міцнішою. В Україні традиційні зв'язки часів Київської Русі

були істотно змінені в період формування козаччини, особливо в ході

національно-визвольної війни середини XVII ст.

 

Поселення і житло. В Україні залежно від природно-географічних,

соціально-економічних, історичних умов сформувалося три зони сільських

поселень: північна, центральна і південна. Для північної (Полісся,

Волинь) були характерні багатодвірні поселення вуличного типу. У

центральній зоні (український Лісостеп) до XVIII ст. були поширені

вільні і нерегулярні поселення. З розвитком капіталістичних відносин тут

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ