UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвітоглядні уявлення. Календарні свята та обряди (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1569
Скачало142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Світоглядні уявлення. Календарні свята та обряди

 

 

План

 

Світоглядні уявлення

 

Календарні свята та обряди

 

 

Світоглядні уявлення

 

Духовна культура українців склалася під впливом двох головних чинників:

основних занять населення (передусім землеробства) і релігійних

вірувань. Більшість українців були православними християнами. У Західній

і Правобережній Україні частина населення належала до греко-католицької

конфесії, яка виникла внаслідок Брестської (Берестейської) церковної

унії у 1596 р.

 

На побутовому рівні релігія народних мас являла собою поєднання

християнських ідей з язичницькими віруваннями й уявленнями. У свідомості

українського селянина віра в єдиного Бога уживалася з різноманітними

повір'ями про чортів, упирів, домовиків, русалок та іншу “нечисту силу”,

євангельські заповіді - з віруваннями у магію, чаклунство, ворожбу тощо.

Образи християнських богів ототожнювалися з язичницькими, наприклад,

Ілля Пророк - з громовержцем Перуном, святі Георгій і Власій - з

заступником худоби Велесом і т.д. До народного побуту увійшли церковні

молитовні формули, близькі до магічного заклинання, а в ролі магічних

предметів використовувалися деякі предмети церковного культу. Фольклор

наповнився іменами Христа, Богородиці, святих.

 

Зупинимося детальніше на народних уявленнях про русалок і відьом -

винятково цікавій темі в українській демонології. Не випадково саме ці

образи увійшли до української художньої літератури (досить пригадати

хоча б “Лiсову пiсню” Л.Українки або “Майську ніч” та “Вечори на хуторі

поблизу Диканьки” М.В.Гоголя).

 

Русалками (або мавками) звичайно стають душі утоплениць, самогубців,

дітей, які народилися мертвими або вмерли до хрещення. Існувало три

основних різновиди русалок - польові, лісові і водяні, що відрізнялися

зовнішнім виглядом і звичками.

 

Водяні русалки надзвичайно красиві, з довгим розпущеним волоссям. Вони

люблять водити хороводи при місяці. Лісові мавки, вважають, полюбляють

забавлятися, гойдаючись на верхівках дерев або влаштовуючи бучливі

бійки. Вони дуже схожі на людей, але у них відсутня спина. Русалок

вважали нечистою силою, яку треба було боятися і задобрювати, бо вони

могли наслати град, бурю, потоптати пшеницю тощо. Тих, хто не в добру

годину потрапляв їм до рук, русалки могли втопити, залоскотати до

смерті, примусити виконувати свої примхи. Найбільш активними русалки

були у троїцький тиждень, особливо у четвер. Щоб уберегти себе від них,

люди весь тиждень не працювали, вживали різні обереги: носили з собою

полин, клали на вікна кропиву тощо.

 

На відміну від русалок, відьми - представниці земного світу, які

вступили у спілкування з потойбічними силами. У народі вірили, що відьми

за природою бувають двох видів. Уроджені з'являлися на світ за

закляттям. Сьома дочка в сім'ї також могла народитися відьмою. Навчені ж

відьми осягали науку відьомства свідомо, за допомогою чаклунських

обрядів і випробувань. Зовні вони - дуже ефектні жінки, часто вдовиці

(яскравий приклад - гоголівська Солоха). Вважалося, що відьми не їдять

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ